Ухвала суду № 137941260, 30.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34438/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

24.06.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000002329 від 21.08.2025.

Слідчий або прокурор у судове засідання не з`явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025000000002329 від 21.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування у якому здійснюють слідчі Головного слідчого управління Національної поліції України.

Прокурор зазначає, що службові особи суб`єктів господарювання діючи умисно, за попередньою змовою зі службовими особами комунальних некомерційних підприємств закладів охорони здоров`я, які функціонують на території України, за попередньою змовою в умовах воєнного стану привласнили бюджетні кошти у особливо великих розмірах.

Так, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами невстановленими особами створено ряд підконтрольних суб`єктів господарської діяльності, зокрема: ТОВ «ЦЕНТР ФАРМ», ТОВ «ПАРТНЕРИ МЕД», ТОВ «СТЕЛАР МЕД», ТОВ «ЄВРО СТАНДАРТГРУП», а також залучено 17 фізичних осіб-підприємці.

У разі оголошення процедури публічної закупівлі медичних товарів, невстановлені особи заздалегідь здійснюють підготовчі заходи, спрямовані на забезпечення контролю над результатами тендеру. Зокрема, дії узгоджуються між підконтрольними суб`єктами господарювання (ТОВ та ФОП), а також попередньо погоджуються з окремими посадовими особами медичних установ. На етапі підготовки до проведення закупівлі створюються умови, для обмеження реальної конкуренції, шляхом формування вимог тендерної документації, які відповідають характеристикам товарів або можливостям заздалегідь визначених учасників. Одночасно забезпечується участь у процедурі - підконтрольних суб`єктів господарювання, які формально виступають, як незалежні учасники.

Після оголошення процедури закупівлі, відповідні учасники подають тендерні пропозиції через електронну систему публічних закупівель, при цьому цінові пропозиції формуються таким чином, щоб створити видимість конкуренції: частина підконтрольних ФОП подає пропозиції з найнижчою ціною, тоді як інші учасники подають вищі цінові пропозиції.

Під час проведення електронного аукціону, підконтрольні учасники діють узгоджено і за результатами такого аукціону переможцем формально визначається учасник із найнижчою ціновою пропозицією, як правило - фізична особа-підприємець. Надалі реалізується наступний етап механізму: учасник, який запропонував найнижчу ціну та визначений переможцем, відмовляється від підписання договору або створює підстави для відхилення своєї пропозиції (зокрема, шляхом неподання необхідних документів або невідповідності формальним вимогам). Після цього право укладання договору переходить до наступного учасника, за результатами оцінки пропозицій. Аналогічні дії послідовно вчиняються іншими підконтрольними учасниками (ФОП і ТОВ), які займають наступні позиції за ціновими пропозиціями - вони також відмовляються від укладення договору або їх пропозиції відхиляються з формальних підстав. У результаті таких послідовних відмов право на укладення договору переходить до заздалегідь визначеного суб`єкта господарювання (як правило - ТОВ), який подав найбільш економічно невигідну (завищену) цінову пропозицію серед підконтрольних учасників.

Таким чином, незважаючи на формальне дотримання процедури конкурентних торгів, фактично забезпечується перемога заздалегідь визначеного учасника за максимально вищою ціною для організаторів схеми. У подальшому, після укладення договору, реалізується схема завищення вартості поставлених товарів, а також використання підконтрольних підприємств для розподілу отриманих коштів.

Так, в період часу з 14.07.2024 по 20.05.2025 ОСОБА_4 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права - директором ТОВ «ЦЕНТР ФАРМ», здійснюючи фактичний контроль над ТОВ «ПАРТНЕРИ МЕД», ТОВ «СТЕЛАР МЕД», ТОВ «ЄВРО СТАНДАРТГРУП» та ланкою фізичних осіб - підприємців, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими особами, шляхом участі у контрольованих процедурах закупівель, забезпечення подання узгоджених цінових пропозицій та відмов від укладення договорів, а також шляхом поставки медичних матеріалів за завищеними цінами, відповідно до висновку експерта № 26-70/СЕЕ від 19.06.2026, заволодів чужим майном - бюджетними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 5 946 528,04 грн.

В подальшому суб`єкти господарської діяльності, які отримували грошові кошти за виконання умов договорів поставки обготівковували їх для привласнення та розподілення їх між учасниками злочинної схеми.

23.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, у заволодінні чужим майном, вчиненому шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану у особливо великих розмірах.

Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що до вказаної протиправної діяльності, причетна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка формально обіймає посаду директора ТОВ «ПАРТНЕРИ МЕД», фактичної господарської діяльності не здійснює за вказівками організаторів підписує договори, відкриває та переоформлює банківські рахунки товариства, передаючи контроль над ними організаторам схеми. Забезпечує видимість законної діяльності підприємства та сприяє заволодінню бюджетними коштами шляхом використання товариства у схемі публічних закупівель, за адресою: АДРЕСА_1

23.06.2026 на підставі ухвали Печерського районного суду (справа № 757/29570/26-к) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення вказаного обшуку, виявлено та вилучено речі і документи, які мають значення доказу у даному кримінальному провадженні, в тому числі речі та документи, на які слідчим суддею прямо не надано дозвіл на їх вилучення.

Прокурор вважає, що зазначені речі відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою слідчого від 23.06.2026 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У даному випадку, підставою застосування арешту майна - є заборона для осіб у володінні яких воно знаходиться віджувати, користуватись та видозмінювати майно.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, збереження речового доказу.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи викладене, в зв`язку з метою забезпечення збереження вищевказаного майна як речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку від 23.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/29570/26-к у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- 11 (одинадцять) поштових відправлень (конверти) ТОВ «Нова Пошта» (20451440354934, 59001649259474, 20451439800284, 59001669370966, 59001676673891, 59001616710214, 20451420600156, 20451419653752, 204514230300331, 20451433768229, 590001648070741);

- блокнот з написом «AMSTERDAM» блактиного кольору з рукописними записами, чеками, квитанціями;

- блокнот із рукописними чорновими записами;

- документи щодо фінансово господарської діяльності товариств (договори, їх чернетки, накладні, листи про взаємодію);

- ноутбук «LENOVO»;

- чотири печатки (ТОВ «Центр Форм» 45361205, ТОВ «Євро Стандратгруп» 45954309, ФО-П « ОСОБА_6 » НОМЕР_1 , ТОВ «Партнери Мед» 43865055);

- банківська картка «Приват Банк» НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Nokia» в корпусі синього кольору НОМЕР_3 , НОМЕР_4 з сім карткою НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон «iPhone» в корпусі білого кольору НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , з сім карткою НОМЕР_8 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, з метою збереження речових доказів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1