Ухвала суду № 137940776, 03.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23756/24

провадження № 2-др/753/126/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» - Кукси Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 року рішенням Дарницького районного суду міста Києва позов ТОВ «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 8 424,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., а всього у розмірі 11 452,00 грн.

В мотивувальній частині рішення суду вказано, що при вирішенні справи суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, оскільки у позові представником ТОВ «Інвестбудгаличина» було заявлено про намір надати докази понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. За умови надання сторонами доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, питання про їх розподіл буде вирішено в окремому судовому засіданні з ухвалення додаткового рішення відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України.

В подальшому, представник позивача ТОВ «Інвестбудгаличина» - Кукса Ю.І. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, а саме про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 432,44 грн.

Інших заяв про ухвалення додаткового рішення від сторін та їх представників не надходило.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23.06.2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду (а.с. 96).

У судовому засіданні сторони та їх представники присутніми не були.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, відповідно до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заяви та клопотання сторін, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Згідно із п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).

У позовній заяві, на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем зазначено, що він очікує понести витрати у зв`язку із розглядом справи, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 342,44 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача суду надано: договір про надання правничої допомоги № SO 6163 від 11.07.2024 року, укладений між ТОВ «Інвестбудгаличина» та АО «Юридична фірма «ТОТУМ» (а.с. 84-85); додаток № 2 від 11.07.2024 року до договору про надання правничої допомоги № SO 6163 від 11.07.2024 року (а.с. 85-86); специфікацію № 5 (а.с. 87-89); рахунок на оплату № INV/2024/11/006 від 07.11.2024 року на суму 437 500,00 грн. (а.с. 90); платіжну інструкцію № 1567528922 від 11.11.2024 року на суму 437 500,00 грн. (а.с. 83).

Як вказано у п. 2.2. Договору про надання правничої допомоги № SO 6163 від 11.07.2024 року, порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються та здійснюються відповідно до протоколу погодження, що є Додатком № 2 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

У Додатку № 2 до договору вказано, що розмір основного гонорару складає 3 500,00 грн., та передбачає додаткові витрати за написання відповіді на відзив, участь у судових засіданнях та подання апеляційної скарги.

У відповідності до п. 10 Додатку № 2 передбачено гонорар успіху у розмірі 10 % від суми заборгованості, яка була фактично стягнута з відповідача.

Разом із тим сам по собі факт укладення договору про надання правничої допомоги та здійснення оплати за таким договором не є безумовною підставою для покладення відповідних судових витрат на іншу сторону спору. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд повинен пересвідчитися не лише у факті їх сплати, а й у тому, що такі витрати є фактично понесеними саме у зв`язку з розглядом конкретної справи, документально підтвердженими, необхідними та співмірними із виконаною адвокатом роботою.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд дійшов висновку, що вони не містять належного підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому до стягнення розмірі 4 432,44 грн.

Так, матеріали справи не містять акта приймання-передачі наданих правничих послуг, детального розрахунку вартості виконаних адвокатом робіт, рахунків, квитанцій чи інших первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували надання та оплату правничої допомоги саме на суму 4 432,44 грн. у межах розгляду цієї цивільної справи. Відсутність зазначених доказів позбавляє суд можливості встановити обсяг фактично наданих послуг, їх вартість, зв`язок із розглядом саме цієї справи, а також перевірити обґрунтованість заявленої до відшкодування суми.

Надана платіжна інструкція № 1567528922 від 11.11.2024 року на суму 437 500,00 грн. підтверджує лише факт здійснення оплати за договором про надання правничої допомоги в цілому, однак не містить відомостей, які б давали можливість ідентифікувати, яка саме частина сплачених коштів стосується надання правничої допомоги у цій справі та становить заявлені до стягнення 4 432,44 грн.

Суд не вправі ґрунтувати свої висновки на припущеннях або самостійно визначати, яка саме частина загальної суми у розмірі 437 500,00 грн. стосується оплати правничої допомоги у цьому судовому провадженні. Такий підхід суперечив би засадам змагальності сторін, диспозитивності цивільного процесу та правилам доказування, встановленим ЦПК України.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Крім того, наведений представником позивача розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 432,44 грн., за відсутності належних і допустимих доказів, які б підтверджували фактичне надання відповідних послуг, їх обсяг, вартість та оплату саме у зазначеному розмірі, не може вважатися належним доказом понесених судових витрат.

Сам по собі розрахунок витрат сторони не має для суду наперед встановленої доказової сили.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому до стягнення розмірі, у зв`язку з чим підстави для їх розподілу відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 258-261, 270 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» - Кукси Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Суддя: Л.М. Осіпенко