Ухвала суду № 137940429, 03.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8010/26

2-з/296/28/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"03" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Михайла Рудченка про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

встановив:

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури Михайло Рудченко в інтересах держави в особі Житомирської міської ради звернувся до суду із позовною заявою та просить витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017.

Одночасно із позовною заявою заступником керівника Житомирської окружної прокуратури також було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017.

В обгрунтування заяви вказує, що на розгляді Корольовського районного суду м. Житомира перебуває справа №296/704/21 за позовом керівника місцевої прокуратури від 28.01.2021 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради та ОСОБА_2 з наступними позовними вимогами: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності запис про реєстрацію права власності №36000927 на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати пункт 5 рішення Житомирської міської ради №1861 від 03.04.2020 в частинні надання ОСОБА_2 в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017; визнати недійним договір оренди землі від 12.05.2020, укладений між Житомирською міською радою та ОСОБА_2 про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності запис №336552517 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 за ОСОБА_2 ; зобов`язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва - об`єкту незавершеного будівництва «Нове будівництво будівлі офісу» за адресою: АДРЕСА_1 . Після пред`явлення даного позову прокурора, на підставі рішень Житомирської міської ради №2045 від 09.10.2020, №147 від 25 березня 2021 року та договору купівлі-продажу 08.08.2023 земельної ділянки, міською радою спірну земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 поза процедурою земельних торгів продано ОСОБА_2 . В подальшому, ОСОБА_2 на підставі договору про встановлення довірчої власності від 08.09.2023 відчужила земельну ділянку та спірний об`єкт самочинного будівництва ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, передача у приватну власність спірної земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 на підставі протиправної державної реєстрації на ній права власності на об`єкти самочинного будівництва зумовлює необхідність пред`явлення даного нового позову. Зазначені обставини свідчать про наявність ризиків подальшого вчинення дій відповідачем щодо розпорядження земельною ділянкою, що унеможливить вирішення спору щодо земельної ділянки у межах даної справи. Наразі ОСОБА_1 , як власник, має необмежене право на здійснення розпорядження земельною ділянкою. У разі подальшого вчинення таких дій, необхідно буде вживати додаткові заходи до усунення порушення прав власності територіальної громади. У разі здійснення власником нового будівництва, у разі задоволення позову прокурора, - необхідно буде вживати додаткові заходи до забезпечення приведення її у первісний стан, пред`являти відповідний позов до власника будівництва. Зазначена ситуація порушить інтереси держави та територіальної громади, оскільки необхідно буде здійснювати додаткові витрати пов`язанні із необхідністю повернення спірної землі та приведення її у придатний для використання стан. З огляду на викладене, такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, забезпечить реальний захист інтересів держави у разі задоволення позову прокурора і буде ефективним механізмом захисту прав учасників процесу.

У відповідності до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) викладено такий висновок: «Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.».

Отже, під час дослідження судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23).

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у ній є витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 483826966 від 29.06.2026, власником спірної земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 є ОСОБА_1 .

Враховуючи досліджені документи та предмет позову, суд дійшов висновку про необхідність накладення арешту на земельну ділянку, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він в інтересах держави звернувся до суду.

Отже, заява заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Михайла Рудченка про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Михайла Рудченка про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017.

Примірник ухвали про забезпечення позову невідкладно надіслати учасникам справи та до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради для виконання (м.Житомир, вул.Б. Лятошинського, 15-Б).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Повний текст ухвали складено: 03.07.2026.

Суддя М. В. Петровська