Рішення № 137940371, 02.07.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/296/26

Провадження № 2/192/919/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

представника відповідачки адвоката Булкіної О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 05 червня 2024 року між позивачем та відповідачкою за допомогою веб-сайту (kltcredit.com.ua) було укладено електронний кредитний договір №12041.

Згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачці кредит шляхом перерахування на картку НОМЕР_1 за таких умов: сума кредиту 7000 грн. 00 коп., строк кредитування 365 днів, процентна ставка 547,50 % річних.

Позивач виконав всі передбачені кредитним договором зобов`язання, але відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в неї виникла заборгованість в розмірі 45325 грн. 00 коп., яка складається з 7000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 38325 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за процентами.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а. с. 107).

Представник відповідачки в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала частково, визнала обставини укладання договору сторонами, отримання відповідачкою коштів за договором та факт їх неповернення відповідачкою, але заперечувала стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками в розмірі 38325 грн. 00 коп., вважала, що розмір заборгованості за відсотками складає 28210 грн. 00 коп., яку просила зменшити до розміру тіла кредиту про що зазначила у своєму відзиві та запереченні на відповідь на відзив (а. с. 82-84, 108-114).

Відповідачка в судове засідання не з`явилась про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомила, приймала участь в судовому засіданні через повноважного представника.

Позивач подав відповідь на відзив в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вважав, що вимоги обґрунтовані належні чином (а. с. 87-94).

Також позивач подав клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки представник відповідачки не оспорювала обставини, які бажав підтверджувати позивач доказами, які просив витребувати.

Суд вислухавши представника відповідачки, з`ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05 червня 2024 року між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та відповідачкою укладено кредитний договір №12041 відповідно до якого відповідачка отримала в кредит грошові кошти в розмірі 7000 грн. терміном на 365 днів з виплатою відсотків в розмірі 547,50% річних від суми кредиту (а. с. 14-18).

Вказані обставини відповідачка визнає та не оспорює.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором станом на 09 січня 2026 року, відповідачка за договором №12041 від 05 червня 2024 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 45325 грн. 00 коп., яка складається з 7000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 38325 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за процентами (а. с. 24-31).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» - пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

З`ясувавши обставини, якими обґрунтовує свої вимоги позивач, та дослідивши докази подані позивачем на їх підтвердження, суд вважає, що між позивачем та відповідачкою виникли кредитні правовідносини, за якими відповідачка отримала кошти в кредит від позивача і їх не повернула, тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки суми простроченої заборгованості за договором, є обґрунтованими.

Визначаючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки, суд вважає, що оскільки відповідачка не повернула позивачу отримані кошти в розмірі 7000 грн. 00 коп., то суд вважає, що вказана сума заборгованості за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідачки.

Визначаючи розмір заборгованості за несплаченими відсотками суд не погоджується з позицією відповідачки щодо розрахунку заборгованості по відсоткам, оскільки відповідачка не надала суду обґрунтованого розрахунку розміру відсотків і тому на думку суду позивачем вірно розраховано суму заборгованості за відсотками.

Проте, суд приходить до висновку до зменшення розміру відсотків, які підлягають стягненню з відповідачки у зв`язку з таким.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відсотків річних за користування кредитними коштами, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних за користування кредитними коштами.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 902/417/18.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами, та враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає за можливе зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір відсотків за користування кредитними коштами до розміру основного боргу та стягнути з відповідачки на користь позивача відсотки у розмірі 7000 грн. 00 коп.

Інше не відповідало б принципам справедливості, розумності і пропорційності.

Таким чином розмір заборгованості який підлягає стягненню з відповідачки 14000 грн. 00 коп., яка складається з 7000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 7000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за процентами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду пропорційно до задоволених вимог (а. с. 13, 56).

Що стосується вимог про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу, то суд зауважує таке.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з позову, позивач вказує, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.

На підтвердження понесених витрат, позивач надав суду договір №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16 вересня 2024 року, укладений між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ФОП ОСОБА_2 , акт приймання-передачі наданих послуг №57 від 03 листопада 2025 року до договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16 вересня 2024 року відповідно до якого вартість наданих послуг складає 100000 грн. 00 коп., а саме складання позовних заяв про стягнення заборгованості, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг№57 від 03 листопада 2025 року до договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16 вересня 2024 року відповідно до якого вартість наданих послуг складає 10000 грн. 00 коп., а саме складання та подання позовної заяви, складання та подання клопотання про витребування доказів, платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 02 грудня 2025 року, відповідно до якого позивач сплатив ОСОБА_2 10000 грн. 00 коп. (а. с. 40-46).

Представник відповідача заявила суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якій вказує на неспівмірність заявлених витрат, оскільки вони не відповідають критерію реальності, розумності їх розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, який майже дорівнює розміру понесених витрат, складність справи, яка є малозначною і незначної складності, суд вважає, що заявлений і понесений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та ціною позову і тому підлягає зменшенню до 1000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 526-530, 536, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», яке знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, прим. 04, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 40076206, за кредитним договором №12041 від 05 червня 2024 року заборгованість за кредитом в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 (нуль) коп., заборгованість за відсотками в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 (нуль) коп., а всього 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 (нуль) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» 1000 (одну тисячу) грн. 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволені іншої частини позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03 липня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.