Ухвала суду № 137939043, 02.07.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2633/26

Провадження № 1-кс/307/373/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з неповною загальною середньою освітою, пенсіонера, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні №12026071160000320 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.07.2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Cлідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 30 червня 2026 року, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , гучно слухав музику, яка заважала його сусіду ОСОБА_5 , який неодноразово робив зауваження на які ОСОБА_8 , зовсім не реагував, а саме через це ОСОБА_5 , розізлився на нього та на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння смерті людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, взявши із собою свою довгоствольну вогнепальну гладкоствольну рушницю марки ИЖ-58МА, №С03541,12/70,12/70, (виробництва Іжевський механічний завод), на яку у ОСОБА_5 наявний дозвіл строком дії до 23.05.2027 та попрямував до дворогосподарства ОСОБА_8 , після чого прицілившись через скло на вхідних дверях, умисно здійснив один постріл у сторону ОСОБА_8 , чим завдав вогнепальне множинне поранення обох сідниць та задньої поверхні верхньої третини правого стегна. Внаслідок спричинених потерпілому тілесних ушкоджень у виді вогнепального поранення, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але воно не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки внаслідок надання потерпілому ОСОБА_8 , медичної допомоги останній залишився живим, та на даний час перебуває в травматологічному відділенні КНП «Тячівської районної лікарні» Тячівської міської ради на стаціонарному лікуванні.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - у закінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

Слідчий вказує, що 01.07.2026 о 02:00 год., ОСОБА_5 , було затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 01.07.2026 року останньому вручено повідомлення про підозру, обґрунтованість якої підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочини, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, він є пенсіонером який має право перетину державного кордону України на законних підставах, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, допитаних на стадії досудового розслідування та вказані особи не допитані у ході судового розгляду, у зв`язку з цим ОСОБА_5 може на них впливати, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуюється підозрюваному, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи неможливість запобігання зазначених ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. У запереченні на клопотання поданому під час судового засідання вказує, що наведене твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин є передчасним та таким, що суперечить конституційному принципу презумпції невинуватості. Наведені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені жодним доказом і є виключно припущеннями, що суперечить вимогам ст. 132 КПК України, відповідно до якої при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя повинен врахувати наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що мають бути доведені стороною обвинувачення, а не грунтуватися на голослівних твердженнях. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Подія, яка є предметом кримінального провадження, мала місце 30 червня 2026 року, тоді як ОСОБА_5 був затриманий 1 липня 2026 року, і саме за місцем свого фактичного проживання. Зазначена обставина спростовує доводи сторони обвинувачення про намір ухилитися від слідства та суду, оскільки особа, яка справді мала намір переховуватися, не перебувала б увесь цей час за відомим органам досудового розслідування місцем проживання. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимості не має, а тому твердження про можливість вчинення ним нового кримінального правопорушення не підкріплене жодними об?єктивними даними і є нічим іншим, як суб?єктивним припущенням сторони обвинувачення. Вказує, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв?язки, що підтверджується характеристикою селищної ради та довідкою, згідно з якою він проживає у фактичних (незареєстрованих) шлюбних відносинах. Відповідно до наданої характеристики, характеризується виключно позитивно. З цих підстав стверджує, що жоден із наведених стороною обвинувачення ризиків не підтверджений належними та допустимими доказами, а грунтується виключно на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 132 КПК України та унеможливлює застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора, з приводу внесеного клопотання, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026071160000320 відомості про яке 01.07.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (а.с.5).

1 липня 2026 року ОСОБА_5 слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 63-64).

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.5), рапортом старшого чергового Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 від 01.07.2026 (а.с.6-7), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 30.06.2026 (а.с.8-9), протоколами огляду місця події та фототаблицями до них від 30.06.2026 (а.с.11-19, 21-29, 31-34), довідкою КНП «Тячівська районна лікарня №5446 від 30.06.2026 (а.с.35), протоколом допиту потерпілого від 30.06.2026 (а.с.39-40), протоколами допиту свідків від 01.07.2026 (а.с.41-49), протоколом проведення слідчого експерименту від 01.07.2026 (а.с.50-53), протоколом затримання особи від 01.07.2026 (а.с.57-58), протоколом допиту підозрюваного від 01.07.2026 (а.с.61-62).

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч.1 ст. 115 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред`явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, вік підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність судимостей та постійного місця роботи та майновий стан підозрюваного.

При вирішенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховуючи санкцію ч. 1 ст. 115 КК України, якою визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, керується положеннями п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, згідно якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію розгляду в даному провадженні, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному заставу як альтернативний запобіжний захід.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом, становить 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», (3328 грн.) складає 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень.

Визначення більшого розміру застави, згідно положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, буде завідомо непомірним для підозрюваного, який являється пенсіонером.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом на даному етапі не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання 02 год. 00 хв. 01 липня 2026 року.

Строк дії ухвали закінчується 29 серпня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у розмірі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень) встановленого станом на 01 січня поточного року, що становить 3328 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО): 820172, призначення платежу застава.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської окружної прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурору Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 03 липня 2026 року о 8 год. 20 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1