Рішення № 137938710, 03.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року Справа № 480/127/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/127/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення Міністерства оборони України, оформленого Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 22/д від 16 серпня 2024 року, про повернення на доопрацювання заяви з документами ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 в період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду за наслідками розгляду справи.

Свої вимоги мотивує тим, що звернулася із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ № 168, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 . До заяви позивач додала судове рішення про встановлення факту проживання із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу, однак відповідач повернув документи на доопрацювання з підстав необхідності надання доказів перебування позивача на утриманні загиблого. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки звернулася за отриманням допомоги саме як особа, яка проживала із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а тому просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 09.01.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на дату загибелі військовослужбовця, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на цю дату стаття 16-1 Закону № 2011-XII передбачала право на отримання допомоги для батьків, одного з подружжя, дітей, які не досягли повноліття, та утриманців загиблого. На думку відповідача, позивач не належить до одного з подружжя загиблого, оскільки шлюб між ними не був зареєстрований, а доказів перебування на утриманні загиблого не надала. У зв`язку з цим відповідач вважає оскаржуване рішення про повернення документів на доопрацювання правомірним та просить відмовити у задоволенні позову

Ухвалою суду від 09.03.2026 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа подала пояснення щодо позову, в яких зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на дату загибелі військовослужбовця, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_4 , а чинна на той час редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII не передбачала права на таку допомогу для особи, яка проживала із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу. На думку третьої особи, встановлення судом факту проживання однією сім`єю не надає позивачу статусу одного з подружжя, а доказів перебування на утриманні загиблого позивач не надала, тому оскаржуване рішення є правомірним.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 394/2026 від 19.05.2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 № 24-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_3 у зв`язку з призначенням на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 2848 від 01.06.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/127/26.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., який своєю ухвалою від 02.06.2026 прийняв справу до свого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання військового обов`язку. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2022 № 265 ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини з 30.09.2022 у зв`язку із загибеллю.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24.02.2023 у справі № 585/356/23 встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з липня 2021 року по 29.09.2022.

18.04.2024 позивач звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , додавши до заяви, зокрема, рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Пунктом 14 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 16.08.2024 № 22/д, документи позивача повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які підтверджують її перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (в редакції станом на дату виникнення правовідносин).

Згідно зі статтею 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців є гарантованою державою виплатою, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених статтею 16-1 Закону № 2011-XII.

Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII, в редакції, чинній на дату загибелі ОСОБА_2 , право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мали батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, а також утриманці загиблого (померлого).

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця.

Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.

Пунктом 1.4 розділу І Порядку № 45 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Отже, для вирішення питання про належність позивача до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, застосуванню підлягає законодавство, чинне саме станом на 29.09.2022, тобто на дату загибелі ОСОБА_2 .

Як встановлено судом, позивач посилається на те, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24.02.2023 у справі № 585/356/23 встановлено факт її проживання із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Разом з тим, правове регулювання шлюбних відносин здійснюється Сімейним кодексом України. Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Частиною другою цієї статті прямо передбачено, що проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства, а державна реєстрація шлюбу засвідчується свідоцтвом про шлюб.

Частиною першою статті 36 СК України визначено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, сімейний союз чоловіка та жінки набуває правового статусу подружжя лише після державної реєстрації шлюбу. Встановлення судовим рішенням факту проживання позивача із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу підтверджує відповідний юридичний факт, однак не надає позивачу статусу одного з подружжя у розумінні статті 16-1 Закону № 2011-XII в редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця.

Суд також враховує, що Законом України від 09.12.2023 № 3515-IX, який набрав чинності 29.03.2024, статтю 16-1 Закону № 2011-XII викладено у новій редакції та включено до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, жінку (чоловіка), з якою (з яким) загибла особа проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за умови встановлення такого факту рішенням суду, яке набрало законної сили.

Водночас на дату загибелі ОСОБА_2 - 29.09.2022 - така категорія осіб не була передбачена статтею 16-1 Закону № 2011-XII як самостійний суб`єкт права на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою ним чинності.

Таким чином, зміни, внесені Законом № 3515-IX, не можуть застосовуватися до правовідносин, у яких право на одноразову грошову допомогу виникло до набрання ними чинності.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 19.05.2026 у справі № 600/1860/25-а та від 12.05.2026 у справі № 280/1098/25 Верховний Суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події. Саме станом на дату смерті військовослужбовця, яка є моментом виникнення права на відповідну виплату, підлягає визначенню коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII.

У цих постановах Верховний Суд також зазначив, що подальші зміни законодавства, зокрема розширення переліку осіб, які можуть бути віднесені до членів сім`ї військовослужбовця, не мають зворотної дії у часі та не можуть впливати на визначення суб`єктного складу осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги, якщо таке право виникло до набрання чинності відповідними змінами.

Також Верховний Суд вказав, що у редакції статті 16-1 Закону № 2011-XII, чинній на момент смерті військовослужбовця, законодавець встановив вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання спірної виплати, а саме: батьків, одного з подружжя, дітей та утриманців. Отже, загальна категорія "член сім`ї" не є самостійною підставою для отримання одноразової грошової допомоги, якщо особа не належить до прямо визначених законом категорій або не підтвердила статус утриманця у встановленому порядку.

Посилання позивача на те, що рішенням суду встановлено факт її проживання із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не спростовує наведених висновків, оскільки спірним у цій справі є не сам факт проживання однією сім`єю, а питання належності позивача до кола осіб, які саме на дату загибелі військовослужбовця мали право на отримання одноразової грошової допомоги.

Так само не можуть бути прийняті доводи позивача про те, що вона фактично була подружжям загиблого, оскільки чинне на дату виникнення права законодавство пов`язувало статус одного з подружжя саме з державною реєстрацією шлюбу, а не з фактичним проживанням однією сім`єю.

Суд враховує, що оскаржуваним рішенням відповідач не відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги по суті, а повернув документи на доопрацювання з метою надання документів, які підтверджують перебування позивача на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Такий підхід узгоджується зі статтею 16-1 Закону № 2011-XII в редакції, чинній на дату загибелі ОСОБА_2 , оскільки у разі відсутності статусу одного з подружжя позивач могла належати до кола отримувачів одноразової грошової допомоги лише за умови підтвердження статусу утриманця загиблого.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що позивач надавала відповідачу документи, які підтверджують її право на пенсію у разі втрати годувальника за загиблого військовослужбовця, факт призначення такої пенсії або судове рішення про встановлення факту перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 45 головний розпорядник бюджетних коштів за результатами розгляду документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги, відмову у призначенні або повернення документів на доопрацювання, зокрема у разі, коли документи подано не в повному обсязі, вони потребують уточнення чи подані не за належністю.

Отже, повертаючи документи позивача на доопрацювання з метою надання доказів перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а тому, суд вважає, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал