Рішення № 13793793, 03.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 лютого 2011 року

справа № 5020-3/200

За позовом

Приватного акціонерного товариства

„Індустріальні та дистрибуційні системи”,

ідентифікаційний код 24364528

(04073, м. Київ, Московський проспект, 9, корп. 5, офіс 501)

до

Приватного підприємства „Єллада-Нєкст”,

ідентифікаційний код 33365552

(99804, м. Севастополь, сел. Кача, вул. Первомайська, 10)

про стягнення заборгованості в сумі 633 974,50 грн.,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ЗАТ „Індустріальні та дистрибуційні системи”) –Кіцак О.В., представник, довіреність № 10 від 22.04.2010;

відповідач (ПП „Єллада-Нєкст”) –явку уповноваженого представника не забезпечив.

Обставини справи:

01.12.2010 Приватне акціонерне товариство „Індустріальні та дистрибуційні системи” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Єллада-Нєкст” (далі –відповідач) про стягнення 634260,10 грн. основного боргу, у зв’язку з невиконанням відповідачем умов Договору дистрибуції № 0470-09Ц від 01.04.2009.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 193 Господарського кодексу України та статті 525, 526, 610, 692 Цивільного кодексу України та зазначає, що відповідач в порушення умов договору дистрибуції не сплатив позивачеві вартість отриманого за договором товару в сумі 55930,50 грн., вартість неповернутої зворотної тари в сумі 373329,60 грн., а також вартість втраченого торгового обладнання в сумі 205000,00 грн.

Ухвалою від 08.12.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 22.12.2010 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 20.01.2011.

Після перерви, 20.01.2011 представник відповідача в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надала відзив на позов, згідно з яким Приватне підприємство „Єллада-Нєкст” позовні вимоги визнає частково в сумі 428938,60 грн. /том ІІ, арк. с. 112-113/, обґрунтовуючи тим, що відповідно до підписаного сторонами акта звірення взаємних розрахунків від 31.12.2009 /том ІІ, арк. с. 121/ сума заборгованості станом на 31.12.2009 складала 518938,60 грн. Після вказаної дати відповідач погасив заборгованість в сумі 90000,00 грн. /том ІІ, арк. с. 114-120/, з урахуванням чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 428938,60 грн. (518938,60-90000,00).

20.01.2011 в судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України вдруге було оголошено перерву –до 03.02.2011.

Після перерви, 03.02.2011 у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 633974,50 грн. /том ІІ, арк. с. 126/.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, наданим йому частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв зазначену заяву до розгляду.

Відповідач у засідання суду 03.02.2011 явку свого повноважного представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та повторно зазначив про часткове визнання позовних вимог /том ІІ, арк. с. 125/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 між Закритим акціонерним товариством „Індустріальні та дистрибуційні системи” (Компанія), яке змінило найменування на „Приватне акціонерне товариство „Індустріальні та дистрибуційні системи” згідно із Законом України „Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 № 514-VI, та Приватним підприємством „Єллада-Нєкст” (Дистриб’ютор) був укладений договір дистрибуції № 0470-09Ц (далі –Договір) /том І, арк. с. 10-87/, відповідно до якого, Компанія зобов’язувалась передавати Дистриб’ютору товар у власність для його подальшого розповсюдження на території на умовах, визначених у цьому Договору, а Дистриб’ютор зобов’язувався приймати такий товар у кількості та асортименті відповідно до супровідних документів на умовах цього Договору, сплатити його вартість, та здійснювати його продаж, розповсюдження та надання відповідних послуг на території відповідно до умов, що визначені цим Договором.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що строк оплати за отриманий Дистриб’ютором товар на умовах товарного кредиту складає:

- не більше, ніж 21 календарний день у період травень –вересень (включно);

- не більше, ніж 28 календарних днів у період жовтень –квітень (включно).

За твердженням позивача він поставив відповідачеві товар на загальну суму 55 930,50 грн. за наступними видатковими накладними /том І, арк. с. 88-92/:

№

ХД-РН-000002603

від

09.06.2009

на суму

26577,87

грн.

№

ХД-РН-000002605

від

09.06.2009

на суму

4332,96

грн.

№

ХД-РН-000004734

від

20.08.2009

на суму

2083,83

грн.

№

ХД-РН-000004735

від

20.08.2009

на суму

22,61

грн.

№

ХД-РН-000004736

від

20.08.2009

на суму

3570,80

грн.

№

ХД-РН-000005209

від

09.09.2009

на суму

13987,97

грн.

№

ХД-РН-000006208

від

30.10.2009

на суму

5354,46

грн.

В порушення договірних зобов’язань, відповідач за отриманий за накладними товар не розрахувався.

Згідно з пунктом 8.8. Договору, піддони, які є зворотною тарою, Дистриб’ютор повертає Компанії партіями по 500 штук в термін 30 днів з моменту їх отримання рейсом автотранспорту Компанії. Проте, у будь-якому разі піддони повинні бути повернуті Дистриб’ютором Компанії в термін 180 днів.

У випадку, коли Дистриб’ютор не повернув піддони Компанії в термін 180 днів або у випадку припинення дії цього Договору, Компанія проводить їх реалізацію Дистриб’ютору зі збільшенням заборгованості останнього перед Компанією на суму реалізації. Ціна реалізації піддона визначається виходячи з його заставної вартості з нарахуванням ПДВ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2006 № 1038. При цьому Компанія оформлює видаткову та податкову накладні на Дистриб’ютора. Строк оплати такої тари наступає через 10 днів по факту виписки видаткової накладної.

В порушення договірних зобов’язань Відповідач не повернув у встановлений термін зворотну тару Позивачеві, у зв’язку з чим 26.10.2009 останнім була оформлена видаткова накладна № ХД-РНо-0000000000035 на 22222 піддони на суму 373 329,60 грн. /том І, арк. с. 93/.

Однак, повернення або оплата зворотної тари Відповідачем також здійснена не була.

Відповідно до пункту 2.5. Договору Компанія може на свій власний розсуд та за згодою Дистриб’ютора передати Дистриб’ютору торгове обладнання у тимчасове користування (оренду), у тому числі з правом передачі в суборенду у роздрібні торгівельні точки, для презентації, охолодження і експозиції товару.

Згідно з пунктом 3.2. Договору, умови передачі торгового обладнання у тимчасове користування (оренду) визначені в Додатку 5 до Договору /том І, арк. с. 43-45/, який є невід’ємною частиною цього Договору.

Пунктами 1.1, 1.2. Додатку 5 до Договору передбачено, що торгове обладнання передається Дистриб’ютору на термін дії цього Договору. Передача торгового обладнання в оренду супроводжується актом передачі в оренду, рахунком-фактурою та податковою накладною. Кількість і вартість переданого раніше у користування торгового обладнання вказано в Додатку 6 до цього Договору і є його невід’ємною частиною.

Пунктом 3.1.14. Додатку 5 до Договору визначений обов’язок Дистриб’ютора повернути торгове обладнання по закінченню терміну дії Договору або згідно з письмовою заявою Компанії в термін 7 календарних днів.

Пунктом 4.1. Додатку 5 до Договору встановлено, що у випадку втрати або знищення торгового обладнання під час дії Договору Дистриб’ютор, протягом 5 днів з моменту отримання письмової вимоги з боку Компанії про відшкодування вартості торгового обладнання, має відшкодувати вартість торгового обладнання, вказану у Додатку 6 до даного Договору або в акті передачі в оренду торгового обладнання, а також:

- якщо Дистриб’ютор не може повернути торгове обладнання Компанії (згідно з письмовим зверненням з боку Дистриб’ютора по закінченню терміну дії Договору) у разі його втрати, знищення;

- якщо торгове обладнання стало непридатне для подальшої експлуатації внаслідок порушення умов зберігання, переміщення та експлуатації Дистриб’ютором.

Згідно з пунктом 4.2. Додатку 5 до Договору вартість торгового обладнання сплачується Дистриб’ютором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Компанії.

Як убачається з Додатку 6 до Договору /том І, арк. с. 46-81/, Відповідачу було передано торгове обладнання кількістю 1661 одиниця загальною вартістю 4 012 140,84 грн.

У зв’язку з припиненням договірних відносин, 22.06.2009 Позивач надіслав Відповідачеві претензію № 618/4-09ц /том І, арк. с. 97/ з вимогою повернути торгове обладнання кількістю 294 одиниці або сплатити його вартість в сумі 664 478,00грн., згідно з переліком обладнання, не виявленого при проведенні інвентаризації у червні 2009 року у Криму /том І, арк. с. 98-109/.

Відповідь на зазначену претензію Позивачем отримана не була, однак, невдовзі Відповідач повернув ще 188 одиниць торгового обладнання.

Загалом, Відповідач повернув торгове обладнання кількістю 1555 одиниць на суму 3 665 019,84 грн., що підтверджується наступними актами приймання необоротних активів /том І, арк. с. 110-150; том ІІ, арк. с. 1-59/:

№

ХД-АА-000002748

від

30.06.2009

на суму

21792,00

грн.

№

ХД-АА-000002749

від

30.06.2009

на суму

11440,00

грн.

№

ХД-АА-000002762

від

06.07.2009

на суму

256397,88

грн.

№

ХД-АА-000002763

від

06.07.2009

на суму

55314,00

грн.

№

ХД-АА-000002770

від

06.07.2009

на суму

26605,00

грн.

№

ХД-АА-000002797

від

06.07.2009

на суму

8784,00

грн.

№

ХД-АА-000002768

від

06.07.2009

на суму

72419,00

грн.

№

ХД-АА-000002799

від

17.07.2009

на суму

14886,00

грн.

№

ХД-АА-000002801

від

22.07.2009

на суму

11610,00

грн.

№

ХД-АА-000002805

від

27.07.2009

на суму

26876,00

грн.

№

ХД-АА-000002818

від

31.07.2009

на суму

6208,00

грн.

№

ХД-АА-000002831

від

07.08.2009

на суму

208686,00

грн.

№

ХД-АА-000002834

від

12.08.2009

на суму

23702,00

грн.

№

ХД-АА-000002836

від

12.08.2009

на суму

288454,00

грн.

№

ХД-АА-000002829

від

17.08.2009

на суму

103918,03

грн.

№

ХД-АА-000002856

від

14.09.2009

на суму

390270,00

грн.

№

ХД-АА-000002858

від

14.09.2009

на суму

66105,00

грн.

№

ХД-АА-000002860

від

15.09.2009

на суму

84300,00

грн.

№

ХД-АА-000002868

від

22.09.2009

на суму

63465,00

грн.

№

ХД-АА-000002870

від

22.09.2009

на суму

19523,00

грн.

№

ХД-АА-000002872

від

22.09.2009

на суму

3745,00

грн.

№

ХД-АА-000002886

від

12.10.2009

на суму

14485,00

грн.

№

ХД-АА-000002889

від

13.10.2009

на суму

25476,00

грн.

№

ХД-АА-000002895

від

14.10.2009

на суму

8528,00

грн.

№

ХД-АА-000002897

від

15.10.2009

на суму

20796,00

грн.

№

ХД-АА-000002898

від

15.10.2009

на суму

218595,00

грн.

№

ХД-АА-000002901

від

15.10.2009

на суму

170426,00

грн.

№

ХД-АА-000002905

від

15.10.2009

на суму

59309,00

грн.

№

ХД-АА-000002904

від

15.10.2009

на суму

25950,00

грн.

№

ХД-АА-000002902

від

15.10.2009

на суму

44759,00

грн.

№

ХД-АА-000002911

від

16.10.2009

на суму

41419,00

грн.

№

ХД-АА-000002913

від

16.10.2009

на суму

18715,00

грн.

№

ХД-АА-000002915

від

16.10.2009

на суму

22036,00

грн.

№

ХД-АА-000002920

від

16.10.2009

на суму

9523,00

грн.

№

ХД-АА-000002923

від

16.10.2009

на суму

49022,00

грн.

№

ХД-АА-000002924

від

16.10.2009

на суму

50417,00

грн.

№

ХД-АА-000002929

від

19.10.2009

на суму

11440,00

грн.

№

ХД-АА-000002930

від

19.10.2009

на суму

15525,00

грн.

№

ХД-АА-000002934

від

19.10.2009

на суму

9152,00

грн.

№

ХД-АА-000002938

від

20.10.2009

на суму

12606,00

грн.

№

ХД-АА-000002940

від

21.10.2009

на суму

31323,00

грн.

№

ХД-АА-000002917

від

22.10.2009

на суму

3391,00

грн.

№

ХД-АА-000002948

від

23.10.2009

на суму

79488,00

грн.

№

ХД-АА-000002950

від

26.10.2009

на суму

41563,00

грн.

№

ХД-АА-000002954

від

26.10.2009

на суму

20420,00

грн.

№

ХД-АА-000002956

від

27.10.2009

на суму

18650,00

грн.

№

ХД-АА-000002960

від

27.10.2009

на суму

13545,00

грн.

№

ХД-АА-000002968

від

04.11.2009

на суму

14320,00

грн.

№

ХД-АА-000002974

від

04.11.2009

на суму

9740,00

грн.

№

ХД-АА-000002976

від

06.11.2009

на суму

9884,00

грн.

№

ХД-АА-000002978

від

06.11.2009

на суму

23331,00

грн.

№

ХД-АА-000002981

від

06.11.2009

на суму

37066,00

грн.

№

ХД-АА-000002985

від

06.11.2009

на суму

20951,00

грн.

№

ХД-АА-000002988

від

09.11.2009

на суму

2801,00

грн.

№

ХД-АА-000002990

від

09.11.2009

на суму

28509,00

грн.

№

ХД-АА-000002994

від

09.11.2009

на суму

3438,00

грн.

№

ХД-АА-000002996

від

09.11.2009

на суму

1722,00

грн.

№

ХД-АА-000002998

від

09.11.2009

на суму

9212,00

грн.

№

ХД-АА-000003000

від

09.11.2009

на суму

33318,00

грн.

№

ХД-АА-000003002

від

09.11.2009

на суму

30179,00

грн.

№

ХД-АА-000003004

від

09.11.2009

на суму

11646,00

грн.

№

ХД-АА-000003006

від

10.11.2009

на суму

8822,00

грн.

№

ХД-АА-000003010

від

10.11.2009

на суму

3927,00

грн.

№

ХД-АА-000003013

від

10.11.2009

на суму

4598,00

грн.

№

ХД-АА-000003015

від

10.11.2009

на суму

8598,00

грн.

№

ХД-АА-000003131

від

26.01.2010

на суму

331330,93

грн.

№

ХД-АА-000003155

від

01.03.2010

на суму

270568,00

грн.

Отже, Відповідач не повернув Позивачеві торгове обладнання кількістю 106 штук (1661 шт. - 1555 шт.) на суму 205 000,00 грн. (4012140,84 грн. - 3665019,84 грн.).

Зазначене стало підставою звернення Позивача до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи Позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за Договором дистрибуції № 0470-09Ц від 01.04.2009 у розмірі 633 974,50 грн., в тому числі:

55 644,90 грн. –заборгованість за поставлений відповідачеві товар;

373 329,60 грн. –вартість не повернутої у встановлений термін зворотної тари;

205 000,00 грн. –вартість не повернутого торгового обладнання.

Як убачається з матеріалів справи, заборгованість Відповідача за поставлений товар та не повернену у встановлений термін зворотну тару зафіксовано сторонами актом звірення взаємних розрахунків станом на 31.12.2009 /том ІІ, арк. с. 121/ у сумі 518 974,50 грн. При цьому суд не приймає до уваги кредитове сальдо в розмірі 518 938,60 грн., оскільки Відповідач безпідставно враховує суму за видатковою накладною № ХД-РН-000006208 від 30.10.2009 в розмірі 5319,00 грн., в той час, коли згідно з накладною Позивач поставив Відповідачеві товар на суму 5354,46 грн. /том І, арк. с. 92/.

Після підписання сторонами зазначеного акту Відповідачу була виписана видаткова накладна № ХД-РНо-0000000000060 від 26.01.2010 на суму 205 000,00 грн. /том І, арк. с. 94-96/.

Водночас, Відповідач частково погасив заборгованість за поставлений товар в сумі 90 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача, наданими у копіях до матеріалів справи /том ІІ, арк. с. 114-120/.

Таким чином, з урахуванням вартості неповернутого торгового обладнання заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором дистрибуції № 0470-09Ц від 01.04.2009 склала 633 974,50 грн. (518 974,50+205 000,00-90 000,00).

Відповідно до пункту 21.1. Договору цей Договір діє до 31.12.2009, за виключенням пункту 13.2. Договору, який продовжує діяти протягом 5 років з моменту припинення дії Договору.

За умовами пункту 16.3. Договору припинення його дії не звільняє Дистриб’ютора від обов’язків сплатити за отриманий товар, повернути товар зі зберігання, повернути тару та торгове обладнання та інших невиконаних зобов’язань відповідно до умов цього Договору.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову є матеріально-правова вимога Закритого акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи” до Приватного підприємства „Єллада-Нєкст” про стягнення 633 974,50 грн., у зв’язку з невиконанням Відповідачем умов Договору дистрибуції № 0470-09Ц від 01.04.2009 в частині оплати вартості поставленого Позивачем товару, вартості неповерненої тари та неповернутого торгового обладнання.

Отже, застосуванню до спірних зобов’язальних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, які регулюють загальні положення про зобов’язання, питання виконання зобов’язань та відповідальності за порушення зобов’язань.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є змішаним договором з елементами договорів поставки товару та оренди обладнання.

Зобов’язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов’язаннями, до яких застосовуються правила статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України.

Частина перша статті 265 Господарського кодексу України, частина перша статті 712 Цивільного кодексу України встановлюють, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Як зазначено вище, пунктом 6.3. Договору встановлений кінцевий строк виконання Дистриб’ютором зобов’язання щодо оплати отриманого товару: не більше, ніж 21 календарний день у період травень –вересень (включно); не більше, ніж 28 календарних днів у період жовтень –квітень (включно).

Оскільки товар Відповідачеві був поставлений в період з червня по жовтень 2009 року, строк оплати відповідно становить 21 календарний день по 6 накладних і 28 календарних днів по 1 накладній –№ ХД-РН-000006208 від 30.10.2009.

Судом встановлено, що остання партія товару поставлена Відповідачеві 30.10.2009, отже Відповідач мав сплатити вартість отриманого товару принаймні в строк до 29.11.2009 включно.

Станом на день прийняття рішення у справі Відповідач наявну заборгованість в сумі 55 644,90 грн. за отриманий від Позивача товар так і не погасив, тобто є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання.

Порушення Відповідачем положень пункту 8.8. Договору в частині своєчасного повернення зворотної тари, відповідно до пункту 21.1. Договору призвело до того, що 26.10.2009 Відповідачеві була оформлена видаткова накладна № ХД-РНо-0000000000035 на 22222 піддони на суму 373 329,60 грн. Строк оплати такої тари настав 05.11.2009 (через 10 днів по факту виписки видаткової накладної).

Дана заборгованість визнана відповідачем у акті звірення взаємних розрахунків від 31.12.2009 /том ІІ, арк. с. 121/ станом на 31.12.2009, однак в порушення умов Договору погашена не була.

Також, як встановлено судом, Відповідач в порушення пунктів 3.1.14, 4.2. Додатку 5 до Договору не повернув Позивачеві торгове обладнання кількістю 106 штук на суму 205 000,00 грн., отримане за видатковою накладною № ХД-РНо-0000000000060 від 26.01.2010 /том І, арк. с. 94-96/ і не зважаючи на письмову вимогу Позивача /том І, арк. с. 97/ не сплатив його вартість ні в установлений пунктом 3.1.14. Додатку 5 до Договору строк (7 календарних днів), ні пізніше.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення наведених норм Відповідачем не надані належні та допустимі докази, які б підтверджували факт відсутності заборгованості перед Позивачем за отриманий товар, неповернену зворотну тару та втрачене торгове обладнання.

Натомість, вимоги Позивача підтверджені матеріалами справи в повному обсязі, а тому підлягають до задоволення.

Підсумовуючи вищевикладене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума 633 974,50 грн. у тому числі: 55 644,90 грн. –заборгованість за поставлений Відповідачеві товар; 373 329,60 грн. –заборгованість за не повернену у встановлений термін зворотну тару; 205 000,00 грн. –заборгованість за не повернене торгове обладнання.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати Позивача –державне мито в сумі 6339,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. –покладаються на Відповідача, тобто підлягають стягненню з нього на користь Позивача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Єллада-Нєкст” (вул. Первомайська, 10, сел. Кача, м. Севастополь, 99804, ідентифікаційний код 33365552, п/р 26008945202641 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи” (Московський проспект, 9, корп. 5, офіс 501, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 24364528, п/р 26006010031479 в ПАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) заборгованість в сумі 633 974,50 грн. (шістсот тридцять три тисячі дев’ятсот сімдесят чотири грн. 50 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 6339,75 грн. (шість тисяч триста тридцять дев’ять грн. 75 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

09.02.2011.