Постанова № 137937860, 02.07.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/778/26

провадження № 3/631/378/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 25 листопада 2021 року органом 6347, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2026 року переданий головуючому судді Трояновської Т. М.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204178, складеного 10 червня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Токар Тетяною Сергіївною, убачається, що 10 червня 2026 року близько 12 години 00 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у сімейних відносинах з потерпілою ОСОБА_2 , яка є його дружиною, умисно вчинив домашнє насилля психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу останньої, принижував її честь та гідність. Своїми умисними діями заподіяв шкоду психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, внаслідок чого у ОСОБА_2 піднявся тиск та розболілась голова. Правопорушення вчинене повторно протягом року відповідно до постанови Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 квітня 2026 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства психологічного характеру, вчинене повторно протягом року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини вчиненого, які зазначені у протоколі, просив суворо не карати.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Домашнє насильство, відповідно до положень частини 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, являє собою умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Водночас, частина 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

З урахуванням того, що згідно Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Також Основний Закон України декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

У даному випадку, окрім визнання своєї провини, вина правопорушника підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204178, складеному 10 червня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Токар Тетяною Сергіївною, у якому зафіксовано, що 10 червня 2026 року близько 12 години 00 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у сімейних відносинах з потерпілою ОСОБА_2 , яка є його дружиною, умисно вчинив домашнє насилля психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу останньої, принижував її честь та гідність. Своїми умисними діями заподіяв шкоду психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, внаслідок чого у ОСОБА_2 піднявся тиск та розболілась голова. Правопорушення вчинене повторно протягом року відповідно до постанови Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 квітня 2026 року. Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 та містить короткий особистий підпис останнього;

рапорті інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Тетяни Токар, складеного 10 червня 2026 року на ім`я начальника відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Юрія Юрченка, з якого вбачається, що 10 червня 2026 року до відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_3 про вчинене відносно неї домашнього насильства її чоловіком ОСОБА_1 . В ході перевірки даного повідомлення під час виїзду на місце події від заявниці було прийнято письмову заяву у якій остання просить прийняти міри до свого чоловіка, ОСОБА_1 , який 10 червня 2026 року маючи ознаки алкогольного сп`яніння умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу потерпілої, кричав на неї. Своїми умисними діями заподіяв шкоду психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, внаслідок чого у останньої розболілась голова та піднявся тиск. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до постанови Нововодолазького районного суду Харківської області у справі № 631/425/26 від 03 квітня 2026 року. В результаті проведеної оцінки ризиків було винесено тимчасовий заборонний припис строком на 3 доби;

копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10 червня 2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить прийняти міри до свого чоловіка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 10 червня 2026 року близько 12 години 00 хвилин за адресою мешкання: АДРЕСА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння вчинив з нею сварку, під час якої висловлювався нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, внаслідок чого вчинив відносно неї домашнє насилля психологічного характеру;

письмових поясненнях ОСОБА_3 від 10 червня 2026 року, яка повідомила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своїм чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10 червня 2026 року вона перебували вдома, поралась на подвір`ї по господарству. Близько 12 години 00 хвилин додому прийшов ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та почав безпідставно ображати її, виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Вважає, що чоловік вчинив відносної неї психологічне насильство, оскільки від його діянь у неї піднявся тиск, їй стало зле та розболілась голова. З метою присікти дії ОСОБА_1 вона звернулась до органів поліції. По приїзду працівників поліції бажання звернутись за медичною допомогою не має;

письмових поясненнях ОСОБА_1 від 10 червня 2026 року, який вказав, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 . 10 червня 2026 року він прийшов додому на підпитку, за що його дружина звинуватила у тому, що він вживає алкогольні напої. В результаті чого він почав висловлюватись на адресу дружини нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. Дружина зателефонувала до відділення поліції та повідомила про факт домашнього насилля.

Також, 10 червня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Токар Тетяною Сергіївною, заповнено «Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» стосовно постраждалої особи ОСОБА_3 та кривдника ОСОБА_1 , відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як високий.

Окрім цього, 10 червня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Токар Тетяною Сергіївною був винесений терміновий заборонний припис серії ЕТ № 110560 стосовно кривдника ОСОБА_1 та постраждалої особи ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесено строком на 3 доби з 13 години 10 хвилин 10 червня 2026 року по 13 годину 10 хвилин 13 червня 2026 року.

Крім того, згідно рапорту інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Тетяни Токар від 20 червня 2026 року вбачається, що під час збору матеріалу та складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204178 від 10 червня 2026 року було допущено помилку, а саме не було зазначено частину статті про адміністративне правопорушення. У зв`язку з вищевикладеним було внесено зміни до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме вірним вважати частину 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В даному випадку суд бере до уваги, що в цілому протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог статтей 254 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженими державою особами. Однак, ОСОБА_1 , не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими було складено відповідний процесуальний документ у цій справі, або до суду.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_3 .

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, судді не надано.

Крім того, суддею встановлено, що ОСОБА_1 повторного протягом року притягується до адміністративної відповідальність за вчинення насильства у сім`ї. Так, постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В., прийнятої 26 березня 2026 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/358/26 (провадження № 3/631/223/26), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В., прийнятої 03 квітня 2026 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/425/26 (провадження № 3/631/244/26), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 173-8 та частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновської Т. М., прийнятої 26 січня 2026 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/11/26 (провадження № 3/631/76/26), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_3 , вчинене протягом року повторно, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире розкаяння винного.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Майнової шкоди проступками не заподіяно.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша репресивно-каральна («штрафна») полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція запобіжно-виховна тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, обставину, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що її обтяжують, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції частини 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Статтею 7 Закону України № 4695-IX від 03 грудня 2025 року «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3328 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 665 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 11, 23, 24, 25, 27, 33 36, частиною 3 статті 38, статтею 40-1, частиною 3 статті 173-2, статтями 245, 246, 249 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (2380 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Т. М. Трояновська