Рішення № 13793774, 03.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 лютого 2011 року справа № 5020-3/376 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю

„Компанія розвитку будівництва”,

ідентифікаційний код 32250868

(01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6)

доТовариства з обмеженою відповідальністю „В.А.Л.”,

ідентифікаційний код 31331406

(99011, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, офіс 39)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(99043, АДРЕСА_1)

про стягнення 1584450,76 грн.

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва”) Липовенко Г.В., представник, довіреність №23 від 23.02.2010;

відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „В.А.Л.”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

третя особа (ОСОБА_2) ОСОБА_4, представник, довіреність №42 від 11.01.2011.

Обставини справи:

30.11.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „В.А.Л.” (далі відповідач) про стягнення компенсації фактично понесених витрат за договором №11/09-2006 від 11.09.2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво, в сумі 1584450,76 грн.

Ухвалою від 08.12.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-3/376.

Ухвалою суду від 04.02.2010 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2, яка є поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю „В.А.Л.” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” за виконання зобовязань за спірним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 526 Цивільного кодексу України і зазначає, що, оскільки договір №11/09-2006 від 11.09.2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво розірвано за погодженням сторін (шляхом обміну листами), відповідач, згідно з пунктом 5.4 Договору, зобовязаний компенсувати позивачеві документально підтверджені витрати, понесені останнім при виконанні цього Договору.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов /том 1, арк. с. 86-87/, відповідно до якого позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що обовязок боржника щодо компенсації понесених кредитором витрат не настав, оскільки Договір не розірвано через недотримання сторонами порядку його розірвання, визначеного пунктами 5.2.-5.4. Договору. Також відповідач вважає документально не підтвердженими витрати позивача на реалізацію проекту будівництва. Водночас, на думку відповідача, позовні вимоги мають бути адресовані не йому, а третій особі, яка є поручителем за зобовязаннями відповідача.

Третя особа ОСОБА_2 також висловила свою думку по суті позовних вимог. Зокрема, у письмових поясненнях /том 1, арк. с. 125-126/ третя особа зауважує на тому, що позивач не надав належних доказів, які б документально підтверджували факт понесення ним витрат за Договором. За таких обставин третя особа вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.09.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” та Товариством з обмеженою відповідальністю „В.А.Л.” укладений договір №11/09-2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво (далі Договір) /том 1, арк. с. 9-19/.

Предметом договору є взаємовідносини Сторін з питань проектування, будівництва та введення в експлуатацію Обєкта (готельного комплексу) на земельній ділянці по вул.Катерна (бухта Карантинна) у м. Севастополі (п.1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору земельна ділянка орієнтовною площею 0,25 га, на якій планується будівництво Обєкта, є частиною земельної ділянки загальною площею 0,4000 га, розташованої по вул. Катерна (бухта Карантинна) в м. Севастополі (кадастровий номер 85366000.01.001.006).

Право користування земельною ділянкою належить Товариству на підставі Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2002, укладеного між Севастопольською міською Радою та ТОВ „В.А.Л.”, зареєстрованого Севастопольською міською державною адміністрацією в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі за №84 від 29.04.2002.

Згідно з пунктом 1.4. Договору, для реалізації предмета Договору ТОВ „В.А.Л.” (далі Товариство) передає, а ТОВ „Компанія розвитку будівництва” (далі Компанія) приймає частину функцій (прав та обовязків) Замовника на будівництво Обєкта, і така передача, відповідно пункту 2.1.1. Договору не вимагає укладення Сторонами окремого документа (додаткової угоди, акта приймання-передачі тощо), а саме:

1)отримання вихідних даних на проектування та архітектурно-планувального завдання на проектування;

2)забезпечення будівництва Обєкта проектно-кошторисною документацією;

3)укладення угод з підрядними організаціями на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з підрядними організаціями та інші.

За умовами Договору (пункт 2.11.2.) Компанія, під час виконання умов Договору, має право укладати та підписувати від свого імені будь-які договори, повязані із виконанням Договору (в тому числі з третіми особами), і самостійно визначати їх умови.

Пунктом 3.3.7. Договору на Компанію, зокрема, покладені обовязки щодо залучення генпідрядних та субпідрядних організацій, укладення з ними відповідних договорів; визначення і погодження з підрядними організаціями договірних цін на будівництво Обєкта; перевірка цін та наданих до оплати документів підрядних організацій за виконані роботи, поставлену продукцію, надані послуги, повязані із будівництвом Обєкта; фінансування проведення робіт за цим Договором, в тому числі:

-отримання необхідних умов проектування та забудови земельної ділянки;

-проведення проектно-вишукувальних робіт та контрольно-геодезичної зйомки, необхідних для будівництва Обєкта;

-отримання по Обєкту необхідних дозволів на будівництво, ордерів;

-організація будівництва Обєкта.

Відповідно до розділу 4 Договору, фінансування витрат, повязаних із виконанням Компанією зобовязань за цим Договором, здійснюється Компанією самостійно або за рахунок грошових коштів інвесторів Фонду фінансування будівництва, залучених Акціонерним комерційним банком „Аркада” (Управитель Фонду фінансування будівництва).

Строк дії Договору, умови його зміни та розірвання визначені розділом 5 Договору.

Зокрема, Сторони визначили порядок розірвання договору таким чином: Договір може бути розірвано чи змінено за погодженням Сторін, підписаним уповноваженими представниками і скріпленим печатками Сторін з надсиланням письмового повідомлення про цей факт до АКБ „Аркада” (п.5.2. Договору).

Цей Договір підлягає розірванню в таких випадках:

1)при неможливості реалізації предмета даного Договору, в тому числі у звязку з неврегулюванням Товариством проблемних питань, зазначених в пункті 6.1. цього Договору;

2)при неналежному виконанні Товариством своїх зобовязань за цим Договором в частині передачі Компанії всієї необхідної документації та погоджень/дозволів на проектування і будівництво (вихідні умови для проектування, технічні умови для будівництва тощо).

При розірванні даного Договору Товариство зобовязано протягом 30 календарних днів від отримання письмового повідомлення Компанії про прийняття нею рішення про розірвання цього Договору компенсувати Компанії документально підтверджені витрати, понесенні Компанією при виконанні даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів в повному обсязі на зазначений Компанією рахунок (п.5.4. Договору).

Розділ 6 Договору визначає відповідальність Сторін.

Водночас, у пункті 6.1. Договору визначені проблемні питання, які можуть стати перешкодою для реалізації предмета цього Договору. Ці питання стосуються договору оренди землі, наданої Товариству у користування для здійснення будівництва.

Договором передбачено, що у разі виникнення перешкоди для реалізації проекту будівництва через проблемне питання оренди землі, цей Договір підлягає розірванню з виконанням Товариством своїх зобовязань, зазначених у пункті 5.4. Договору.

20.04.2007, на виконання Договору про передачу прав замовника на капітальне будівництво від 11.09.2006 №11/09-2006, Сторонами укладено Договір підряду №20/04-07 (довгостроковий) на проведення робіт по проектуванню і спорудженню безпечного спуску до берегової смуги та благоустрою громадського пляжу для жителів міста Севастополя /том 2, арк. с. 30-39/.

Листом №04/001 від 22.04.2008 відповідач повідомив позивача про те, що рішенням господарського суду м. Севастополя від 21.04.2008 договір оренди земельної ділянки, на якій мав будуватися обєкт готельний комплекс по вул. Катерній у м. Севастополі, розірвано, і запропонував останньому, серед іншого, розірвати Договір про передачу прав замовника на капітальне будівництво, а наявну заборгованість в сумі 1583000,00 грн. погасити квадратними метрами (з урахуванням коефіцієнту інфляції) протягом 24 місяців з моменту розірвання договору /том 1, арк. с. 20-21/. При цьому, відповідач зауважив, що не може в односторонньому порядку вимагати розірвання договору, не беручи до уваги думку позивача. Зазначений лист підписаний особисто генеральним директором ТОВ „В.А.Л.” Сіттером М.В. та скріплений печаткою Товариства.

У відповідь на цей лист позивач листом №50-08 від 30.04.2008 прийняв пропозицію Товариства щодо розірвання договору, проте звернув увагу останнього на необхідність компенсувати Компанії понесені нею витрати протягом 30 календарних днів з дати отримання цього листа шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, відкритий в АКБ „Аркада” /том 1, арк. с. 22/. Зазначений лист підписаний директором ТОВ „Компанія розвитку будівництва” Горкуненко Л.М. та скріплений печаткою Компанії. До листа додано два примірника Додаткової угоди про розірвання договору в редакції, що міститься в матеріалах справи /том 1, арк. с. 23/.

Зазначений лист та два примірники Додаткової угоди були отримані генеральним директором ТОВ „В.А.Л.” Сіттером М.В. 05.05.2008, про що свідчить його особистий підпис на примірнику листа Компанії /том 1, арк. с. 104/.

Таким чином, відповідач був зобовязаний компенсувати позивачеві понесені ним витрати в сумі 1584450,76 грн. у встановлений пунктом 5.4. Договору строк.

Невиконання відповідачем цього обовязку і стало причиною з звернення позивача до суду з даним позовом.

Також, 05.11.2008 між ТОВ „Компанія розвитку будівництва” (Кредитор), ТОВ „В.А.Л.” (Боржник) та ОСОБА_2 (Поручитель) укладено Договір поруки /том 1, арк. с. 24-26/, в якому Сторони підтвердили, що на виконання Договору №11/09-2006 від 11.09.2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво, укладеного між Кредитором і Боржником, Боржник отримав від Кредитора кошти в сумі 1584450,76 грн. на умовах і в порядку, визначених Договором. Відповідно до пункту 5.4. Договору строк виконання обовязку Боржника щодо повернення Кредитору отриманих коштів настав 06.06.2008, і Боржник визнає в повному обсязі обовязок щодо компенсації Кредитору коштів у вказаному розмірі (п.1.1. Договору поруки).

Згідно з пунктом 2.1 Договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником обовязку щодо компенсації Кредитору коштів, визначеного пунктом 5.4. Договору №11/09-2006 від 11.09.2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво, та відповідає перед Кредитором за виконання обовязку Боржника. Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 792225,38 грн.

У разі невиконання або неналежного виконання Боржником в строк до 28.11.2008 обовязку, визначеного пунктом 5.4. Договору та пунктом 1.1. цього Договору, Поручитель зобовязується перерахувати на рахунок Кредитора кошти в сумі 792225,38 грн. до 30.11.2008 (п. 2.2. Договору поруки).

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли у звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань щодо компенсації позивачеві понесених ним витрат, повязаних із реалізацією Договору №11/09-2006 від 11.09.2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво, тобто є зобовязальними правовідносинами, які підпадають про правове регулювання нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Загальні правила розірвання договорів встановлені статтею 188 Господарського кодексу України та статтями 651, 653-654 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналогічне положення міститься в частині першій статті 651 Цивільного кодексу України.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.ч.2, 3 ст.188 ГК України).

За правилами частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Виходячи з фактичних обставин справи, сторони дійшли згоди щодо розірвання спірного договору 30.04.2008, тобто в день, коли позивач (Компанія) погодився на пропозицію відповідача (Товариства) про розірвання Договору №11/09-2006 від 11.09.2006.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як убачається з матеріалів справи, Договір №11/09-2006 від 11.09.2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво укладений в простій письмовій формі у вигляді єдиного документа.

Розірвання договору, хоча і викладено в двох документах листах, проте вчинено в такій саме формі, що й сам Договір.

Такого висновку суд дійшов з аналізу змісту статті 207 Цивільного кодексу України, згідно з якою, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 ЦК України).

При цьому суд зауважує, що розірвання укладеного сторонами Договору шляхом обміну листами повністю відповідає умовам Договору, а саме його пункту 5.2: Договір може бути розірваний або змінений за письмовою згодою Сторін, підписаною уповноваженими представниками та скріпленою печатками Сторін.

Отже, з моменту прийняття Компанією пропозиції Товариства про розірвання Договору (30.04.2008), він є таким, що припинив свою дію.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Як зазначено вище, пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі розірвання договору Товариство зобовязано протягом 30 календарних днів від отримання письмового повідомлення Компанії про прийняття нею відповідного рішення по розірвання договору, компенсувати Компанії документально підтверджені витрати, понесені Компанією при виконанні даного договору, шляхом перерахування грошових коштів в повному обсязі на вказаний Компанією рахунок.

Зважаючи на те, що відповідач отримав письмове повідомлення Компанії про розірвання Договору №11/09-2006 від 11.09.2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво 05.05.2008, обовязок щодо компенсації позивачеві витрат, повязаних з реалізацією проекту будівництва, мав бути виконаний Товариством в строк до 04.06.2008 включно (05.05.2008+30 календарних днів).

На підтвердження понесення позивачем витрат на реалізацію проекту ним надані наступні договори, укладені з відповідачем та іншими контрагентами:

-договір №89 від 23.10.2006 на створення (передачу) проектно-вишукувальної роботи, а саме: інженерно-геологічні вишукування для обґрунтування проекту будівництва готельного комплексу по вул. Катерна в м. Севастополі /том 2, арк. с. 40-45, 50/;

-договір підряду №355/06 від 09.11.2006 на проведення інженерно-вишукувальних робіт на обєкті: „Готельний комплекс, розташований по вул. Катерна” /том 2, арк. с. 46-50/;

-договір №0610 від 24.11.2006 на створення проектно-кошторисної документації, а саме: ескізного проекту „Готельний комплекс по вул. Катерна”, з додатками та додатковою угодою №1 від 19.01.2007 /том2, арк. с. 51-61/;

-договір №0705 від 16.04.2007 на створення проектно-кошторисної документації „Готельний комплекс по вул. Катерна”, стадія „проект”, з додатками /том 2, арк. с. 20-29/;

-договір підряду №20/04-07 від 20.04.2007 на проведення робіт по проектуванню та спорудженню безпечного спуску до берегової смуги та благоустрою громадського пляжу для жителів міста Севастополя, з додатками і додатковою угодою №1 від 12.09.2007 /том 2, арк. с. 30-39/;

-договір №112/5144 від 25.06.2007 про надання послуг з підготовки та видачі технічних умов на телефонізацію обєкта, який знаходиться за адресою: м.Севастополь, вул. Катерна (бухта Карантинна) /том 2, арк. с. 62-66/;

-договір №001 від 01.12.2007 про надання консультаційних послуг /том 2, арк. с. 67-69/;

-рахунок №457В від 12.11.2007 на оплату технічних умов /том 2, арк. с. 72/.

Витрати позивача на реалізацію проекту будівництва склали 1584450,75 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№399 від 08.05.2007 на суму70000,00 грн./том 1, арк. с. 127/;

№161 від 27.02.2007 на суму242831,00 грн./том 1, арк. с. 127/;

№354 від 20.04.2007 на суму280201,00 грн./том 1, арк. с. 128/;

№213 від 21.04.2008 на суму7974,48 грн./том 1, арк. с. 128/;

№79 від 22.02.2008 на суму7974,48 грн./том 1, арк. с. 129/;

№80 від 25.02.2008 на суму7974,48 грн./том 1, арк. с. 129; том 2, арк. с. 73/;

№145 від 20.03.2008 на суму7974,48 грн./том 1, арк. с. 130/;

№1033 від 26.12.2007 на суму50000,00 грн./том 1, арк. с. 130/;

№889 від 24.10.2007 на суму37000,00 грн./том 1, арк. с. 131/;

№780 від 13.09.2007 на суму70000,00 грн./том 1, арк. с. 131/;

№32 від 17.01.2007 на суму6244,20 грн./том 1, арк. с. 132/;

№1017 від 22.11.2006 на суму6244,20 грн./том 1, арк. с. 132/;

№571 від 27.06.2007 на суму110,96 грн./том 1, арк. с. 133/;

№121 від 11.03.2008 на суму178,82 грн./том 1, арк. с. 133/;

№506 від 08.06.2007 на суму280201,00 грн./том 1, арк. с. 133/;

№451 від 22.05.2007 на суму280201,00 грн./том 1, арк. с. 133/;

№1086 від 14.12.2006 на суму198000,00 грн./том 1, арк. с. 134/;

№42 від 24.01.2007 на суму15099,00 грн./том 1, арк. с. 134/;

№962 від 03.11.2006 на суму15099,00 грн./том 1, арк. с. 135/;

№930 від 14.11.2007 на суму300,00 грн./том 1, арк. с. 135/;

№544 від 22.06.2007 на суму486,00 грн./том 1, арк. с. 136/;

№570 від 27.06.2007 на суму356,65 грн./том 1, арк. с. 136/.

Разом на суму 1584450,75 грн.

Зіставивши платіжні доручення із вищезазначеними Договорами суд дійшов висновку, що всі вони безпосередньо повязані з реалізацією проекту будівництва (тобто, Договору №11/09-2006 від 11.09.2006). При цьому кошти перераховувалися як відповідачу, так і контрагентам, які безпосередньо здійснювали роботи (надавали послуги) на підставі відповідних договорів та рахунків, що не суперечить умовам Договору про передачу прав замовника на капітальне будівництво; а компенсація плати за землю за період з січня по квітень 2008 року (платіжні доручення від 22.02.2008, 25.02.2008, 20.03.208 та 21.04.2008, кожне на суму 7974,48 грн. /том 1, арк. с. 128-130/) передбачена пунктом 3.1.5. (у первісній редакції Договору пункт 3.3.5.) Договору №11/09-2006 від 11.09.2006 (в редакції Додаткової угоди №2 від 12.02.2008) /том 2, арк. с. 71/.

Варто зазначити, що протягом дії Договору відповідач без заперечень приймав від позивача грошові кошти. Крім того, відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем (після розірвання Договору) шляхом підписання договору поруки від 05.11.2008 /том 1, арк. с. 24-26/. Зокрема, у пункті 1.1 Договору поруки сторони підтвердили, що на виконання Договору про передачу прав замовника на капітальне будівництво №11/09-2006 від 11.09.2006, укладеного між Кредитором та Боржником, Боржник отримав від Кредитора кошти в сумі 1584450,76 грн. на умовах та в порядку, визначених Договором. Відповідно до пункту 5.4. Договору строк виконання обовязку Боржника щодо повернення Кредитору отриманих коштів настав 06.06.2008, і Боржник визнає в повному обсязі обовязок щодо компенсації Кредитору коштів у вказаному розмірі.

У відзиві на позов /том 1, арк. с. 86-87/ відповідач зазначив, що вимоги щодо компенсації Компанії витрат, понесених нею у звязку з реалізацією Договору №11/09-2006 від 11.09.2006 про передачу прав замовника на капітальне будівництво, позивачеві слід предявляти до ОСОБА_2 як до Поручителя за відповідним договором.

Суд відхиляє такі доводи відповідача, оскільки вони суперечать положенням статей 553-555 Цивільного кодексу України. Обовязок поручителя є похідним від обовязку боржника, а кредитор за договором поруки має право, а не обовязок щодо предявлення вимоги безпосередньо до поручителя. Крім того, поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що в будь-якому разі не зменшує обсяг відповідальності відповідача як боржника перед позивачем.

Таким чином, позивач має право вимагати від відповідача, а відповідач зобовязаний компенсувати позивачеві понесені ним витрати на реалізацію проекту будівництва готельного комплексу по вул. Катерна (бухта Карантинна) в місті Севастополі в сумі 1584450,75 грн., що підтверджується належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

За викладених обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” до Товариства з обмеженою відповідальністю „В.А.Л.” є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита в розмірі 15844,51 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „В.А.Л.” (99001, м.Севастополь, вул. Дзержинського, 53, офіс 39, ідентифікаційний код 31331406, відомості про рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, ідентифікаційний код 32250868, п/р26000016155 в АКБ „Аркада”, м. Київ, МФО 322335, або на інші рахунки) 1584450,75 грн. (один мільйон пятсот вісімдесят чотири тисячі чотириста пятдесят грн. 75 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 15844,51 грн. (пятнадцять тисяч вісімсот сорок чотири грн. 51 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О.Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

08.02.2011.