Ухвала суду № 137937612, 30.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 Справа №607/14045/26 Провадження №2-а/607/402/2026

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович під час вивчення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_4 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (далі ГУ ДКСУ у Тернопільській області) в якому просить: 1) визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду;

2) визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), від 16 березня 2026 року № R427451 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; 3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) через ГУ ДКСУ у Тернопільській області (код ЄДРПОУ: 37977599) на користь позивача (РНОКПП: НОМЕР_2 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 8 500 грн, сплачені як адміністративний штраф згідно з оскаржуваною постановою; 4) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача судові витрати.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до частини четвертої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Досліджуючи питання належності захисту права позивача на повернення спірних коштів у порядку адміністративного судочинства, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Постанова про застосування адміністративного штрафу є актом індивідуальної дії (правозастосовним актом), який стосується прав, обов`язків та інтересів визначеного у постанові суб`єкта (за обставинами справи позивача), є обов`язковою для нього, а її дія вичерпується виконанням. Правовідносини сторін спору щодо накладення та сплати цього штрафу є публічно-правовими. Оскарження такої постанови як акта суб`єкта владних повноважень належить до юрисдикції адміністративного суду.

Водночас однією із заявлених у цьому позові вимог є вимога щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) через ГУ ДКСУ у Тернопільській області (код ЄДРПОУ: 37977599) на користь позивача (РНОКПП: НОМЕР_2 ) безпідставно набутих коштів у розмірі 8 500 грн, сплачених як адміністративний штраф згідно з оскаржуваною постановою, які, на думку позивача, відповідач набув безпідставно у ході виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

За змістом статті 177 ЦК України гроші є об`єктами цивільних прав.

Обґрунтовуючи вимогу про повернення сплаченого штрафу, позивач посилається на те, що після скасування постанови правова підстава перебування відповідних коштів у Державному бюджеті України відпаде, у зв`язку з чим вони підлягають поверненню як безпідставно набуті.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові, зокрема цивільні відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

З огляду на чинне правове регулювання правовідносини щодо повернення з бюджету коштів, які були сплачені як штраф, але після скасування постанови про застосування штрафу знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави, не є публічно-правовими.

Такий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 серпня 2023 року (справа № 910/5880/21) .

Таким чином, оскільки вимога про скасування постанови підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тоді як вимога про повернення коштів як безпідставно набутих підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, їх об`єднання в одній позовній заяві суперечить вимогам частини четвертої статті 172 КАС України.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Згідно з частиною шостою статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

На підставі наведеного, керуючись статями 21, 169, 171 172, 241, 248, 256, 286, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 .

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Згідно зі статтею 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

4. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Т. І. Якімець