Постанова № 137937512, 03.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/2930/26

пр.№ 3/464/1194/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 року м. Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Сабара Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

встановила:

ОСОБА_1 провадив господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Правопорушення вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_1 21.04.2026 о 10:45 год по вул. Стрийська, 109 у м. Львові, керуючи легковим автомобілем марки «Opel», р.н. НОМЕР_2 , здійснював перевезення пасажирів як таксі без наявної ліцензії, чим порушив ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні 22.06.2026 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

10.06.2026 через систему «Електронний суд», особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , подав заперечення на протокол. Вказав, що у протоколі не зазначено, кого саме він перевозив, не наведено анкетних даних пасажирів, не відібрано їхніх письмових пояснень, не встановлено маршрут поїдки, її вартість, факт замовлення послуги, факт домовленості про оплату та передачі йому будь-яких грошових коштів. Посилання на відеозапис, де під час спілкування з інспекторами він повідомляв певні відомості або висловлював власні припущення, саме по собі не може вважатися достатнім та беззаперечним доказом здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів без державної реєстрації та ліцензії. Зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази систематичного надання послуг перевезення пасажирів, відсутні докази отримання прибутку чи будь-якої оплати за перевезення, відсутні пояснення пасажирів та інші належні докази, які б підтверджували факт здійснення ним господарської діяльності. Відтак просив закрити провадження у справі.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні 10.06.2026, вину у вчиненому правопорушенні не визнав та надав пояснення про те, що 21.04.2026 о 10:45 год на автомобілі марки «Opel», р.н. НОМЕР_2 , приїхав на автовокзал, що на вул. Стрийська у м. Львові, щоб відвезти сина на автостанцію. Протягом перебування на стоянці автовокзалу, до нього підійшла невідома особа та попросила підвезти її до лікарні. У цей момент його зупинив інспектор, на вимогу якого було надано відповідні документи, в подальшому останній склав протокол про адміністративне правопорушення, від підписання якого ОСОБА_1 відмовився. Після чого, відвіз пасажира до автостанції. Пасажир поїздку не оплачував, коштів йому не пропонував. Стверджував, що ніколи не здійснював пасажирських перевезень, у зв`язку із чим не має відповідної ліцензії.

У судове засідання 03.07.2026, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи через відсутність можливості приймати участь особисто у зв`язку зі станом здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явилася, в клопотанні про відкладення розгляду справи не надав належних та допустимих доказів щодо стану здоров`я, беручи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені ст. 277 КУпАП, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Пунктом 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, і перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.

Вимогами ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлено зобов`язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені чіткі вимоги до документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, винуватість останнього підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 000974 від 21.04.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 ;

-відеозаписами, переглянутими за допомогою програмного забезпечення «Vsplayer», якими зафіксовано, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів, що останній також самостійно підтвердив інспектору, вказавши, що працює водієм у службі «таксі 838» та повідомив, що у нього відсутня ліцензія. При цьому, з відеозапису вбачається, що в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , один з пасажирів перебуває на задньому сидінні, в той час як другий сідав в транспортний засіб «Opel», р.н. НОМЕР_2 .

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, доведена вищевикладеними доказами, які суддя вважає належними та допустимими, достатніми, оскільки як окремо, так і в сукупності доводять, що останній 21.04.2026 о 10:45 год по вул. Стрийська, 109 у м. Львові на автомобілі марки «Opel», р.н. НОМЕР_2 , надавав послуги з перевезення пасажирів як таксі без наявної ліцензії.

Докази, які б спростовували такий висновок суду, в матеріалах справи відсутні.

Щодо покликань правопорушника в частині відсутності анкетних даних пасажирів та їх письмових пояснень, суддя звертає увагу на те, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не звертався до інспектора Відділу нагляду з клопотаннями про допит пасажира чи власника автомобіля як свідків з метою підтвердження його заперечень щодо здійснення перевезення пасажирів, клопотань про допит свідків в судовому засіданні, зокрема пасажира, якого, з його слів, підвозив з автовокзалу до лікарні, суду не заявляв, відтак суддя такі його доводи оцінює критично, як спосіб захисту, з метою уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Суддя критично оцінює заперечення ОСОБА_1 про недостатність матеріалів відеозапису його пояснень як доказу здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів без державної реєстрації та ліцензії. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначеного факту не було надано суду.

Суддя відхиляє покликання ОСОБА_1 про відсутність в його діях таких ознак господарської діяльності як систематичність та прибутковість, та вважає за доцільне зазначити, що матеріалами відеозапису підтверджується, що останній підтверджує здійснення ним перевезення пасажирів оскільки працює водієм у службі «таксі 838». Разом з тим, відсутність відповідної ліцензії на право перевезення пасажирів охоплюється складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена ч. 1 ст. 164 КУпАП, й за одноразове надання послуг з перевезення пасажирів.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є доведеною, оскільки останній проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення, без державної реєстрації як суб`єкт господарювання.

Таким чином, покликання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не знайшли свого доказового підтвердження під час судового розгляду.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до підстав визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору у зв`язку з тим, що являється особою з інвалідністю ІІ групи.

На підставі ч. 1 ст. 164 КУпАП, керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК Львів/Львівська тг/21081100; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA268999980313070106000013933; код класифікації доходів бюджету 21081100.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Людмила САБАРА