Постанова № 137937439, 02.07.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 307/2084/26

Провадження № 3/307/582/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М. М., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кисельова А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна у режимі відеоконференції справу, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 16 травня 2026 року близько 23 год. 30 хв. на напрямку прикордонного знаку № 254 (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 400 метрів до лінії державного кордону, у межах прикордонної смуги, прикордонним нарядом «Контрольний пост» від відділу інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) був виявлений при спробі незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кисельов А. В. подав суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у яких зазначив, що про складення вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 342419 від 16 травня 2026 року і про його зміст ОСОБА_1 стало відомо вже лише після отримання 26 травня 2026 року на його телефон судової повістки з повідомленням про дату розгляду 02 червня 2026 року справи № 307/2084/26 стосовно нього як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України. Наголошує, що в його присутності вказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 342419 від 16 травня 2026 року не складався, його зміст йому не оголошувався і на підпис цей протокол йому не надавався взагалі, а прикордонниками після того, як приблизно о 23:30 год. до в`їзду у м. Тячів його було висаджено з автобусу рейсом 2226 «Розвадов-Тернопіль», на якому він прямував з м. Мукачево до м. Миколаїв, згідно офіційно придбаного у перевізника ФОП ОСОБА_2 та оплаченого квитка № 15610481, йому було пояснено причину його перевірки як «відсутність у нього дозволу на в`їзд та перебування у прикордонній зоні». Також звертає увагу, що при оформленні стосовно нього документів за перебування в прикордонній смузі без відповідного дозволу, наданого органом Державної прикордонної служби України, його було ознайомлено лише з двома бланками заяв від його імені, одну з яких він підписав і ця заява надана до суду з матеріалами про адміністративне правопорушення, а другу заяву (сфотографовану ним) він не підписував, оскільки в цьому бланку навіть не було зазначено ні норми КУпАП за якою він притягається до відповідальності, ні інформації про дату, час та місце розгляду складеного відносно нього протоколу, а натомість зазначалося печатним текстом про визнання ним «провини у вчиненні правопорушення в повному обсязі». Ні з зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 342419 від 16 травня 2026 року, ні з інкримінованим йому у вчиненні правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, він не погоджується, вважає цей протокол та інші матеріали справи незаконними та сфальсифікованими без його участі та з грубим порушенням його права. Він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 10 серпня 2023 року та характеризує його як особу, яка виконувала свій конституційний обов`язок із захисту України та її територіальної цілісності. У зв`язку з отриманими пораненнями на війні на підставі ст. 17 Б та ст. 23 Г графи ІІ Розкладу хвороб йому 06 вересня 2024 року була встановлена 3 група інвалідності, що підтверджується висновками. Проте, оскільки на даний час психологічно він відчуває в собі сили бути корисним у захисті держави від збройної агресії росії, то навмисно не оформлював документи на продовження групи інвалідності саме з метою укласти контракт на військову службу з конкретною, бажаною для нього, військовою частиною. Так, 16 травня 2026 року рейсовим автобусом № 2226 «Розвадов-Тернопіль» він прямував з міста Мукачево, де наразі проживає, до міста Миколаїв, про що саме він і пояснював безпосередньо прикордонникам, які зупинили автобус для перевірки документів пасажирів вночі 16 травня 2026 року, та особам, які у подальшому намагалися отримати від нього заяву про визнання провини, без будь-яких пояснень у чому саме його підозрюють, та без задоволення його вимог надати можливість власноручно написати пояснення і представити йому допомогу адвоката. Вважає, що інформація, викладена у не підписаному ним протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 342419 від 16 травня 2026 року, та у оформленій офіцером прикордонного ОРВ Калитюком Романом Довідці «щодо проведення опитування» від 16 травня 2026 року та у поясненнях до суду інспектора відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 від 16травня 2026 року не може бути належним і допустимим доказом вчиненого ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Бездоказовим та безглуздим взагалі вважає посилання інспектора відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 у поясненнях до суду про спрацювання в ході перевірки його документів «Профіль ризику» та наявність у нього іноземної валюти, закордонного паспорту та усних інструкцій щодо незаконного перетину державного контролю через п. Тису. Службовий алгоритм (інструкція) Держприкордонслужби (ДПСУ) «Профіль ризику» використовується для виявлення потенційних порушників кордону, а у нього перевіряли документи, зупинивши рейсовий пасажирський автобус, на якому згідно купленого білету їхав з м. Мукачево до м. Миколаїв. Твердження про наявність у нього закордонного паспорту також не свідчить про вчинення ним нібито спроби незаконного перетину кордону, навіть виходячи з того, що для незаконного перетину кордону паспорт взагалі не потрібен. Твердження про виявлення у нього при затриманні в рейсовому автобусі іноземної валюти і усних інструкцій щодо незаконного перетину державного контролю через п. Тису взагалі є вигаданими і, окрім пояснень інспектора, не підтвердженими, оскільки у нього будь-які документи, предмети, грошові кошти не вилучалися. До суду також не надано відеозаписів, фотоматеріалів, даних технічних засобів спостереження, показань незалежних свідків або інших доказів, які б підтверджували факт здійснення ним конкретних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України. Просить закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кисельов А. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснив, що зі скаргами на дії прикордонників відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 не звертався. Підтримує доводи, викладені у запереченні на протокол про адміністративне правопорушення та просить закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кисельова А. В. та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 204-1 КУпАП як спроба перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України з огляду на таке.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відповідальність настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Аналіз змісту диспозиції ч. 1 статті 204-1 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що вказані норми за своєю властивістю є бланкетними, тобто з метою їх застосування та врегулювання суспільних відносин, виникає необхідність звернення до нормативно-правових актів, які детально регламентують зазначені правила.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» (далі Закон) передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Відповідно до ст. 35 Закону особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Правила, які визначають порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 724).

Відповідно до положень п. 2 Правил перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також п. 2-1 Правил унормовано, що виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, зазначених в абзацах третьому - сьомому, дев`ятому і десятому цього пункту та пункті 2-2 цих Правил, може здійснюватися самостійно без осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, на підставі довідки про перебування таких осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, на консульському обліку, документів (їх нотаріально засвідчених копій), що дають право на виїзд, які передбачені відповідно в абзацах третьому - сьомому, дев`ятому і десятому цього пункту та пункті 2-2цих Правил, та документів, зазначених у пункті 2 цих Правил.

Також зазначеними правилами також регламентовано винятки для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах, а також, які відносяться до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з безпеки авіації або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства Україна, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов`язків) за кордоном або тренажерної підготовки, а також є студентами або курсантами закладів освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи, здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетинання державного кордону України, наявності підтвердних документів.

24 лютого 2022 року Законом України N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжено й який триває досі.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 69/2022 в Україні оголошено загальну мобілізацію, яка передбачає для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років обмеження у праві виїзду за кордон.

Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП стверджується:

- даними, що містяться у протоколі про адмінправопорушення серії ЗхРУ № 342419 від 16 травня 2026 року, у письмовому поясненні військовослужбовця ОСОБА_3 , у довідці щодо проведення опитування одного громадянина України та у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, що належить ОСОБА_1 ..

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 342419 від 16 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 16 травня 2026 року близько 23 год. 30 хв. на напрямку прикордонного знаку № 254 (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 400 метрів до лінії державного кордону, у межах прикордонної смуги, прикордонним нарядом «Контрольний пост» був виявлений при спробі незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04 листопада 1991 року.

З довідки щодо проведення опитування одного громадянина України вбачається, що 16 травня 2026 року о 23.30 прикордонним нарядом «КрП» спільно з офіцером ПОРВ (з м.д. н.п. Тячів) на напрямку 254 прикордонного знаку, на відстані близько 400 метрів до державного кордону, було затримано 1 громадянина України (жителя Закарпатської області), яким виявився громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення перевірочних заходів із громадянином України ОСОБА_1 стало відомо, що останній являється уродженцем Миколаївської області, неодружений, дітей немає, відповідно до ПКМУ №57 «Правила перетинання державного кордону громадянами України» законних підстав для виїзду за кордон немає. У зв`язку з небажанням проходити військову службу, а також із скрутним матеріальним становищем та з метою покращенням умов проживання та подальшого працевлаштування, останній вирішив залишити територію України та потрапити на територію Європейського Союзу. Далі в ході проведення опитування було встановлено, що ОСОБА_1 з червня 2024 року переїхав на постійне місце проживання до м. Мукачево, Закарпатської області, Україна. У результаті чого, перебуваючи за місцем реєстрації, вирішив самостійно здійснити спробу незаконного перетину державного кордону, зокрема, здійснюючи пошук незаконного способу залишити межі території України в глобальній мережі Інтернет, зокрема соціальних застосунках Тік-Ток, ОСОБА_4 та Телеграм, a також спілкуванні зі своїми знайомими, які на даний момент проживають за межами території України, а також і в межах Закарпатської області, дізнався про можливість незаконного перетину державного кордону через річкову місцевість в межах Тячівського району, Закарпатської області, оскільки у зв`язку із потеплінням рівень води у річці Тиса наразі невеликий. Надалі, за допомогою мобільного застосунку «Google Maps» визначився із місцем незаконного перетину, ним виявилася околиця селища Тересва, напрямок 268 прикордонного знаку (ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). Так, 16 травня 2026 року останній, зібравши усі особисті речі, на рейсовому транспортному засобі вирушив до міста Тячів з метою втілення задуманого у реальність. Проте, під час слідування був виявлений співробітниками Держприкордонслужби України.

З письмового пояснення військовослужбовця ОСОБА_3 вбачається, що 16 травня 2026 року, перебуваючи у прикордонному наряді «Контрольний пост», близько 23 год. 30 хв. під час перевірки напрямку 254 прикордонного знаку ним було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході перевірки якого спрацював профіль ризику, № 3 2010 01 У, (спроба незаконного перетину кордону), також у ході поверхневого огляду виявлено іноземну валюту, закордонний паспорт, усні інструкції щодо незаконного перетину державного кордону через р. Тису. У зв`язку з вище зазначеним стосовно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення. У ході складання адміністративно - процесуальних документів громадянину України було повідомлено його права та обов`язки, від юридичної допомоги він відмовився, скарг та заяв не надходило.

Сукупність вищевказаних доказів вагомо свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.

Аргументи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кисельова А. В. щодо неправомірності дій працівників прикордонної служби не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу. Підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебував у безпосередній близькості до державного кордону поза межами встановленого пункту пропуску, а сукупність установлених обставин свідчить про наявність умислу на незаконний перетин державного кордону України.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, особу правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення ним правопорушення, вважаю, що відносно ОСОБА_1 слід обрати міру адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, оскільки такі знаряддя та засоби відсутні.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ч. 1 ст. 204-1, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400, 00 (Три тисячі чотириста гривень 00 копійок) гривень без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 (Шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) гривень до ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Роз`яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Повний текст постанови складено та проголошено о 16 год 30 хв. 03 липня 2026 року.

Суддя Тячівського районного суду

Закарпатської області: Сойма М.М.