Рішення № 137936868, 02.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 рокусправа № 380/11735/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання рішення протиправним, -

встановив :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася в суд з позовом до Мостиської міської ради Львівської області (далі - Відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення LXIII позачерговій сесії Мостиської міської ради VIII скликання від 04 квітня 2025 року з земельних питань, ухвалені шляхом пакетного голосування.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 4 квітня 2025 року відбулася LXIII позачергова сесія Мостиської міської ради VIII скликання, на якій було винесено рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), як власнику земельного сертифікату на земельну частку (пай). 7 травня 2025 року позивачка отримала рішення №44 від 04 квітня 2025 року яким їй відмовлено у наданні дозволу. Зазначає, що переглянувши запис засідання, зауважила що відбулося пакетне голосування та розгляд її заяви не відбувся.

Ухвалою судді від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву, відповідач проти позову заперечив. Вказав, що відповідно до Регламенту головуючий на засідання може об`єднати обговорення кількох пов`язаних між собою питань порядку денного засідання. Відтак вважає, недоведеним твердження про порушення прав позивачки. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подала на розгляд суду відповідь на відзив, у якому вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Просить задоволити позовні вимоги.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

03.04.2024 позивачка звернулась із заявою до Мостиської міської ради Львівської області про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натури на (місцевості), як власнику земельного сертифікату на земельну частку (пай).

04.04.2025 відбулась LXIII позачергова сесія Мостиської міської ради Львівської області.

07.05.2025 у ЦНАП Мостиської міської ради позивачка отримала рішення LXIII позачергової сесії Мостиської міської ради Львівської області «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » від 04.04.2025 №44, яким відмовлено позивачці у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Мостиської міської ради.

При перегляді запису сесії, виявила, що розгляд її заяви провадився шляхом пакетного голосування. Вважаючи такі дії відповідача протиправними звернулась до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Стаття 8 Конституції України визначає, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР ).

Згідно зі ст.2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону №280/97-ВР передбачено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №280/97-ВР до компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо врегулювання земельних відносин.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже діяльність органів місцевого самоврядування має бути спрямована в першу чергу на дотримання закріпленого в Конституції України принципу законності дій.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР затверджена виключна компетенція пленарних засідань сільської, селищної, міської ради вирішувати питання затвердження регламенту відповідної ради.

Рішенням №1 ХІХ позачергової сесії Мостиської міської ради Львівської області VІІI-го скликання від 28 жовтня 2021 року затверджено Регламент Мостиської міської ради VІІІ скликання в новій редакції (далі - Регламент).

Відповідно до ч.2 ст. 1 Регламенту, Регламент Ради встановлює порядок діяльності Ради, скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Ради, порядок проведення пленарних засідань Ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб Ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією і законами України. Регламент Мостиської міської ради має вищу юридичну силу щодо усіх інших рішень Ради з цих питань.

Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради це форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.

Для автоматизації процесу проведення пленарних засідань сесій Ради застосовується система електронного голосування (ст. 18 Регламенту).

Порядок денний сесії Ради формує Міський голова враховуючи:

1.1. затверджений план роботи Ради;

1.2. пропозиції Секретаря ради;

1.3. пропозиції депутатських фракцій (груп), постійних комісій, депутатів;

1.4. пропозиції виконавчого комітету, виконавчих органів ради;

1.5. пропозиції, внесені у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань (ч. 1 ст. 22 Регламенту).

На початку пленарного засідання Рада визначає порядок роботи. Пленарне засідання Ради відбувається в наступному порядку:

- реєстрація депутатів та повідомлення про відсутність;

- вступне слово головуючого про відкриття сесії Ради;

- заслуховування запитів, звернень, заяв - затвердження порядку денного та регламенту роботи сесії;

- вирішення процедурних питань проведення сесії;

- обговорення питань порядку денного та голосування по них;

- розгляд питання порядку денного „Різне;

- закриття сесії Ради (ч.2 ст. 26 Регламенту).

Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради (14 депутатів). Участь депутатів у пленарному засіданні засвідчується їх підписами при реєстрації, а також системою електронного голосування, яка проводиться перед початком засідання (ч. 1 ст. 27 Регламенту).

Порядок денний сесії міської ради оформлюється окремим рішенням ради.

Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання (ч. 3-4 ст. 29 Регламенту).

Головуючий на засіданні може об`єднати обговорення кількох пов`язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається Радою (ч. 6 ст. 29 Регламенту).

Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом (ч. 1 ст. 36 Регламенту).

Рішення Ради готується та приймається по кожному зверненню фізичної та юридичної особи окремо. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності:

- проект рішення ставиться на голосування за основу; після цього ставиться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту;

- проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу Ради (ч. 1 ст. 38 Регламенту).

На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативно-правові, ненормативні та інші акти у формі:

- рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки ( ч. 1 ст. 39 Регламенту).

Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі - процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документального оформлення (ч.1 ст. 42 Регламенту).

Процедурними, зокрема, вважаються рішення щодо: визначення способу проведення голосування (пункт 3.5 ч. 2 ст. 42 Регламенту).

Процедурні рішення вказані в п.п. 3.5., цієї статті Регламенту ухвалюються 1/2 загального складу Ради присутніх на пленарному засіданні депутатів (ч. 5 ст. 42 Регламенту).

Відповідно до Витягу з протоколу LXIII позачергової сесії Мостиської міської ради VIII скликання від 04 квітня 2025 року, на порядок денний було винесено процедурне питання про можливість пакетного голосування питань №36 - №77. За прийняття даного процедурного рішення проголосували «За» - 20, «Проти» - 0, «Утрималися», «Не голосували» - 0.

Відтак процедурним рішенням було визначено спосіб проведення голосування стосовно питань порядку денного № 36 - № 77 (серед яких під номером 44 зазначено «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 »).

Суд зазначає, положень, які б забороняли проведення пакетного голосування або встановлювали безальтернативну необхідність окремого голосування щодо кожного питання порядку денного не містить ані Закон №280/97-ВР, ані Регламент.

Позивач посилається на порушення відповідачем ч.1 ст. 38 Регламенту, однак суд зауважує, що вказаною частиною визначено, що рішення Ради готується та приймається по кожному зверненню фізичної та юридичної особи окремо. Відповідачем дотримано вимоги цієї статті, винесено рішення №44 від 04 квітня 2025 року, в індивідуальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність дій та рішень відповідача та необґрунтованість позовних вимог, а отже, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1,2 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи висновок суду по суті позову та керуючись встановленими ст. 139 КАС України правилами розподілу судових витрат суд покладає усі понесені позивачем судові витрати на нього. Відповідачі не надали суду доказів понесення ними судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяКарп`як О.О.