Ухвала суду № 137936612, 03.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

03 липня 2026 року м. Київ № 320/25311/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомКомпанії Глорідан КорпорейшндоНаціонального центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами Українитретя особаСлужба безпеки Українипровизнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Данилова Катерина Артурівна звернулася до Київського окружного адміністративного суду в інтересах Компанії Глорідан Корпорейшн з позовом до Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України; третя особа: Служба безпеки України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України №323/4118 від 07.05.2026 р. «Про обмеження доступу до ресурсу Інтернету» щодо обмеження доступу до ресурсу Інтернет, зокрема: https://hab.media/.

- зобов`язати Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України оприлюднити рішення суду прийняте за результатом розгляду цього позову на офіційному веб-сайті Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Відповідно до пунктів 1-6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Київському окружному адміністративному суду.

Вирішуючи питання щодо того, за якими правилами позовного провадження буде розглядатися справа, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Також, частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, пункт 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд враховує, що відповідно до положень частини 4 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України ця справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

За приписами частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, предмет та підстави позову, склад учасників спору, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу безпеки України (ЄДРПОУ: 00034074; місцезнаходження юридичної особи: 01301, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33), суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли /рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно приписів частини четвертої, п`ятої вказаної статті, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Обґрунтовуючи необхідність залучення Служби безпеки України до участі у справі в якості третьої особи, позивач зазначає, що ураховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, зважаючи на правові підстави прийняття оскаржуваного Розпорядження, зокрема, безпосереднє звернення Служби безпеки України вважаємо, що рішення за результатом розгляду справи за адміністративним позовом Компанії Глорідан Корпорейшн до Національного центру вочевидь може вплинути на права, свободи, інтереси та/або обов`язки Служби безпеки України.

Враховуючи викладене, для повного та всебічного розгляду справи, суд дійшов до висновку про необхідність залучення до участі у справі №320/25311/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу безпеки України (ЄДРПОУ: 00034074; місцезнаходження юридичної особи: 01301, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33).

Вирішуючи клопотання про витребування доказів, подане представником позивача, суд враховує наступне.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач позбавлений об`єктивної можливості надати до суду безпосередньо сам лист Служби безпеки України, а також матеріали, що стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваного розпорядження, оскільки третя особа відмовила представнику позивача у надані запитуваної інформації.

Положеннями частини 1 статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Поряд з цим, частиною 2 статті 80 КАС України встановлюються вимоги щодо клопотання про витребування доказів.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, приписами Кодексу адміністративного судочинства України на особу, що подає клопотання про витребування доказів покладається обов`язок щодо оформлення такого клопотання належним чином, а саме з врахуванням вимог статті 80 КАС України.

Враховуючи, що клопотання про витребування доказів відповідає вимогам статті 80 КАС України, суд вбачає правові підстави для його задоволення.

Керуючись статтями 49, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу безпеки України (ЄДРПОУ: 00034074; місцезнаходження юридичної особи: 01301, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33).

4. Витребувати від Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України:

- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірного Розпорядження №323/4118 від 07.05.2026 р. «Про обмеження доступу до ресурсу Інтернету».

Витребувати від Служби безпеки України:

- належним чином засвідчені копії листа №30/3/4-2298дск від 04.05.2026 р., на підставі якого Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України було винесено оскаржуване Розпорядження №323/4118 від 07.05.2026 р. «Про обмеження доступу до ресурсу Інтернету», та всіх матеріалів (документів), які слугували підставою для складення такого листа Служби безпеки України.

Для подання до суду витребуваних доказів встановити п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

5. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.

7. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.

8. Запропонувати Службі безпеки України подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали письмові пояснення з приводу заявленого позову.

9. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жукова Є.О.