Рішення № 137936252, 02.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2026 року Справа № 280/2133/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд:

зобов`язати Запорізьку митницю виправити помилку, шляхом повідомлення виконавчої служби про передчасність проставляння митницею відмітки про набрання законної сили Постановою в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019;

стягнути з держави, в особі Запорізької митниці, на користь Позивача 83215.92 грн. моральної шкоди, завданої Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил», яким посадовців митниці зобов`язали визначати дату набрання законної силі зі стелі.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що службовець Запорізької митниці Маляцький протиправним Рішенням про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 від 16.10.2019 змінив класифікацію товару визначав код 3402901000 замість 3808941000. Протиправність підтверджена Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №280/6230/19. Внаслідок такої зміни коду були дораховані митні платежі в розмірі 13869.32 гpн., від яких Позивачу обчислено штраф в розмірі 300%. Службовець Запорізької митниці Рябинцев склав протокол №0151/11200/19 від 23.10.2019, в якому не зазначив склад правопорушення, оскільки не спромігся виявити неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та не спромігся виявити інших неправдивих відомостей. Єдине, на що послався цей службовець, це Рішення про визначення коду товару №KT-UA112080 0110-2019. Службовець Запорізької митниці Зарубін склав Постанову у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019, якою визнав ОСОБА_1 винною в порушенні митних правил і притягнув до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 41607,96 грн. за ст. 485 МКУ. Службовець не помітив (або не захотів помітити), що протокол не містить складу правопорушення за ст.485 МКУ. У Постанові не зазначено які саме неправдиві відомості призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів. Отже, Постанова від 26.11.2019 не містить складу правопорушення за ст.485 МКУ. ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом про скасування постанови Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19. Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17.12.2019 по справі №334/8470/19 відкрито провадження у справі щодо оскарження постанови в справі про порушення митних правил №0151/11200/19. Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01 липня 2020 року по справі №334/8470/19 залишено скаргу (позовну заяву) без задоволення. Дата набрання законної сили - 07.10.2020 (згідно ЄДРСР). Тобто, у Позивача строк сплати був до 22.10.2020. Не чекаючи закінчення процедури оскарження, службовець митниці ОСОБА_2 09.01.2020 надіслала постанову №0151/11200/19 для примусового виконання. Відповідно до ч.1 ст.539 Митного кодексу України штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення. Отже, службовець митниці Катрич Катерина Юріївна надіслала постанову №0151/11200/19 для примусового виконання задовго до настання строку сплати штрафу. 11.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Під час розгляду справи №280/441/26 державний виконавець у відзиві на позовну заяву послався на обставину: Виконавець, за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти передчасність проставлення у ній уповноваженим органом відмітки про набрання законної сили. Отже, митниця передчасно проставила відмітку про набрання законної сили, а Виконавець не наділений законом повноваженнями перевіряти передчасність такого проставлення. Якщо є помила, її потрібно колись виправити. Позивач звернувся до митниці з пропозицією повідомити виконавчу службу про передчасність проставляння митницею відмітки про набрання законної сили Постановою в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019. Начальник митниці листом №7.20/20-01/10/910 від 11.03.2026 відмовився виправляти допущену службовцями митниці помилку. Послався на Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил», яким визначено форму постанови в справі про порушення митних правил, де після результативної частини передбачено проставлення «Дата набрання законної (юридичної) сили рішенням», з якою починається перебіг процесуальних строків у разі не оскарження прийнятої постанови. Ще одна недбалість, начальник митниці не усвідомлює, що таке оскарження прийнятої постанови. Якщо постанову оскаржено, то перебіг процесуальних строків повинен починатися після закінчення процедури оскарження, а не під час оскарження. З урахуванням наведеного, позивач просить зобов`язати Запорізьку митницю виправити помилку, шляхом повідомлення виконавчої служби про передчасність проставляння митницею відмітки про набрання законної сили Постановою в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019.

Ухвалою від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що в позовній заяві позивачем не наведено жодного обґрунтування на підставі якого нормативно-правового акту митниця зобов`язана вчиняти дії, зазначені у прохальній частині позову. На звернення позивача до митниці від 27.02.2026 б/н щодо повідомлення виконавчу службу про передчасність проставляння митницею відмітки про набрання законної сили Постановою в справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019, надано відповідь листом від 11.03.2026 № 7.20-1/20-01/10/910, в якому зазначено наступне. Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил» визначено форму постанови в справі про порушення митних правил, де після результативної частини передбачено проставлення «Дата набрання законної (юридичної) сили рішенням», з якою починається перебіг процесуальних строків у разі не оскарження прийнятої постанови. З даним листом позивач не погодився та звернувся до суду. При цьому позивач ігнорує положення чинного законодавства. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено посадовим особам митниці на власний розсуд не виконувати вимоги нормативно-правових актів та самостійно визначати форму процесуальних документів у справах про порушення митних правил, а саме: постанови в справі про порушення митних правил, не зазначати відомості визначені Наказом № 652. Відповідно до положень ч. 4 ст. 529 МКУ скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Відповідно до положень ч. 1 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративні правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Слід зазначити, що позивачем не надано до суду доказів, що дана Постанова в справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 оскаржена до 07.12.2019 і митницею не вірно зазначено строк відповідно до вимог ч. 1 ст.289 КУпАП та Наказу № 652. При цьому, рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020, у справі № 334/8470/19, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил від 26.11.2019 № 0151/11200/19 відмовлено у повному обсязі. Постанова Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 станом на 26.03.2026 є чинною та підлягає виконанню. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що представник митниці посилається на Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил», яким визначено починати перебіг процесуальних строків у разі не оскарження прийнятої постанови. Але ж, у даному випадку постанова оскаржена, безпідставно починати перебіг процесуальних строків під час оскарження. Представник митниці вірно зазначає, що чинним законодавством не передбачено посадовим особам митниці на власний розсуд не виконувати вимоги нормативно-правових актів. У даному випадку вони самостійно визначили дату, з якої почався перебіг процесуальних строків. Не чекаючи закінчення процедури оскарження вони проставили відмітку про набрання постановою законної сили. Представник митниці зазначає, що позивачем не надано до суду доказів, що дана Постанова в справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 оскаржена до 07.12.2019 і митницею не вірно зазначено строк відповідно до вимог ч.1 ст.289 КУпАП та Наказу № 652. Тобто, представник митниці намагається вкрити від правосуддя обставину, що Постанова в справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 оскаржувалась до Держмитслужби. Цю обставину він свідомо замовчує, а до суду подає тільки оскарження до місцевого суду. На жаль, через війну у Позивача не збереглись матеріали первинного оскарження. Але Держмитслужба листом від 03.03.2026 підтвердила, що 02.12.2019 до Державної фіскальної служби України надходила скарга Позивача від 02.12.2019 на постанову Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №0151/11200/19. За результатами розгляду скарги Держмитслужбою, як правонаступником Державної фіскальної служби України, прийнято рішення про залишення постанови у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 без змін, а скарги без задоволення, про що Позивача поінформовано листом від 26.12.2019 №20/20-01/12/1369. Отже, станом на вказану представником митниці дату вже відбувалось оскарження. При огляді Постанови в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 можна побачити, що графа «Дата набрання законної (юридичної) сили рішенням» заповнена одночасно з прийняттям постанови, тобто 26.11.2019. Отже, немає ніякого значення, чи оскаржена постанова до 07.12.2019, або оскаржена у визначений строк. Вирішальною є обставина, що надсилаючи постанову до виконавчої служби митниця усвідомлювала триває процедура оскарження. А оскільки «Дата набрання законної (юридичної) сили рішенням» заповнена одночасно з прийняттям постанови, і митниця не бажала її виправляти, слід було повідомити виконавчу службу про передчасність проставляння митницею відмітки про набрання законної сили Постановою в справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019. Просить суд оглянути Постанову у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019, що дата постанови і дата набрання законної сили проставлені друкарським шляхом, одночасно з виготовленням (роздрукуванням) постанови. Підпис на постанові свідчить, що дата набрання законної сили зазначена з припущення, що постанова не буде оскаржуватися. Це ще один доказ того, що посадові особи митниці на власний розсуд не виконують вимоги нормативно-правових актів. Всупереч Наказу № 652, за яким проставляться «Дата набрання законної (юридичної) сили рішенням», і з якою починається перебіг процесуальних строків тільки у разі не оскарження прийнятої постанови. Також просить звернути увагу, що в Постанові в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 дописано - копію постанови надіслано 28.11.2019. Отже, складач постанови заздалегідь проставив у постанові дату набрання чинності, ще до її надсилання.

У поданому до суду запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначив наступне. Постанова в справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 прийнята 26.11.2019, складена відповідно до вимог Наказу № 652 та відповідно до положень ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) надіслана громадянці ОСОБА_1 (про що безпосередньо зазначено в самій Постанові в справі про порушення митних правил № 0151/11200/19), а також зазначено положення ст.ст. 539, 540, 529 Митного кодексу України (далі МКУ) щодо обов`язку сплати штрафу, відповідальності у разі не сплати штрафу у визначені строки та права на оскарження. Внесення змін до Постанові в справі про порушення митних правил положеннями МКУ не передбачено. Слід також зазначити, що позивачем не надано до суду доказів щодо повідомлення митниці про оскарження в адміністративному чи судовому порядку. До того ж, у разі оскарження постанови в справі про порушення митних правил чинним законодавством передбачено зупинення виконання даної Постанови (ст. 533 МКУ), а не внесення змін до відповідних пунктів Постанови. Як зазначено у відзиві на позовну заяву Постанова Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 є чинною (з урахуванням прийнятих судових рішень) та підлягає виконанню. Звертаємо увагу, що відповідно до положень ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Враховуючи, що Постанова в справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 прийнята в 2019 році, то скасування або внесення змін до Постанови або здійснення інших процесуальних дій після закінчення строків позовної давності законодавством не передбачено.

До суду надійшло клопотання, в якому представник позивача просив оглянути докази: постанову у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019, в якій дата постанови і дата набрання законної сили проставлені друкарським шляхом, одночасно з виготовленням (роздрукуванням) постанови; будь який виконавчий документ, іншого державного органу, в яких для невідомих на час складання документа дат передбачено пустографки.

06.04.2026 до суду надійшла заява, в якій представник позивача просить додатково до первинних позовних вимог стягнути з держави, в особі Запорізької митниці, на користь Позивача 83215.92 грн. моральної шкоди, завданої Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил», яким посадовців митниці зобов`язали визначати дату набрання законної силі зі стелі.

Відповідачем подано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, в яких зазначено, що заява від 06.04.2026 (як і позовна заява від 12.03.2026, як і відповідь на відзив від 27.03.2026 б/н) подана та підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки надана довіреність не посвідчена належним чином відповідно до вимог Закону (не посвідчена нотаріально) всупереч ч. 2 ст. 59 КАС України. Також, до суду не надано документів на підтвердження повноважень, що посвідчують, що Волтер О.В. є адвокатом всупереч ч. 4 ст. 59 КАС України. Отже, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження повноважень Волтера О.В. представляти інтереси фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки до суду не надано документів, що Волтер О.В. є адвокатом або законним представником фізичної особи ОСОБА_1 , довіреність не посвідчена нотаріально відповідно до вимог Закону. Крім того зазначає, що всі доводи в заяві від 06.04.2026 ідентичні процесуальному документу по іншій справі (слово в слово переписані з заяви від 06.03.2026 б/н по справі № 334/327/26 (провадження №ЗП/280/12/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправною бездіяльність митниці вносити зміни до постанови у справі про порушення митних правил та встановлення порядку шляхом зобов`язання митницю вчинити певні дії, та ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2026 закрито провадження). Враховуючи принцип адміністративного судочинства визначений п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами, - митниця просить надати оцінку поведінці позивача при підготовці зазначеного процесуального документа, а саме: заяви від 06.04.2026, та з урахуванням обставин справи залишити дану заяву без розгляду. Вказує, що законність та обґрунтованість постанови від 26.11.2019 про порушення митних правил вже розглядались в судовому порядку. Постанова Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 судовими рішеннями не скасована, є чинною та підлягає виконанню. Крім того наголошує, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Таким чином, заявник повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди. Отже, вимога про стягнення з держави, в особі Запорізької митниці, моральної шкоди є недоведеною, безпідставною та необґрунтованою, оскільки заявником не надано до суду доказів на підтвердження наявності заподіяної моральної шкоди, причинного зв`язку між шкодою і діями митниці, що відповідно до ст. 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком

Ухвалою від 08 травня 2026 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог (вх.№18135 від 06.04.2026) у справі №280/2133/26. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд установив наступне.

26.11.2019 за результатами розгляду справи про порушення митних правил №0151/11200/19 Запорізькою митницею ДФС притягнуто декларанта ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96грн.

Відповідно до постанови №0151/11200/19 від 26.11.2019 дата набрання законної (юридичної) сили рішенням зазначена як «07.12.2019», строк пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначено - «26.02.2020»; копію постанови надіслано гр. ОСОБА_1 28.11.2019.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року у справі №334/8470/19, яке набрало законної сили 07.10.2020, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС, про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, відмовлено у повному обсязі.

10.01.2020 до Дніпровського ВДВС від Запорізької митниці ДФС надійшла заява про примусове виконання рішення, а саме постанови в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 про стягнення з громадянки ОСОБА_1 штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96 грн.

11.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60954217 з примусового виконання постанови №0151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 .

11.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову №60954217 про стягнення виконавчого збору.

21.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову № 60954217 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

27.02.2026 ОСОБА_1 звернулась до Запорізької митниці з пропозицією повідомити виконавчу службу про передчасність проставлення митницею відмітки про набрання законної сили Постановою в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019.

Листом від 11.03.2026 відповідач повідомив позивачку, що наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №652 визначено форму постанови в справі про порушення митних правил, де після результативної частини передбачено проставлення «Дата набрання законної (юридичної) сили рішенням», з якою починається перебіг процесуальних строків в разі не оскарження прийнятої постанови. Митницею постанова в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 заповнена відповідно до вимог чинного законодавства.

На звернення позивачки від 27.02.2026 щодо перевірки в порядку контролю законності та обґрунтованості постанови Запорізької митниці від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №0151/11200/19, Державна митна служба України листом від 03.03.2026 повідомила, що 02.12.2019 до ДФС України надходила скарга позивачки від 02.12.2019 на постанову Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №0151/11200/19. За результатами розгляду скарги Держмитслужбою, як правонаступником ДФС України, прийнято рішення про залишення постанови у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 без змін, а скарги - без задоволення, про що повідомлено листом від 26.12.2019. Згідно з даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 у справі №334/8470/19, яке набрало законної сили 07.10.2020, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС, про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, відмовлено у повному обсязі. Зазначено, що МКУ не передбачено здійснення Держмитслужбою перегляду рішень, винесених нею за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил, порядок якої визначений статтею 530 МКУ. Правові підстави для вирішення по суті питання, порушеного у листі, в Держмитслужбі відсутні.

З вимогами про зобов`язання відповідача виправити помилку, шляхом повідомлення виконавчої служби про передчасність проставляння митницею відмітки про набрання законної сили Постановою в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019, та стягнення з держави, в особі Запорізької митниці, на користь позивача 83215.92 грн моральної шкоди, завданої Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил», яким посадовців митниці зобов`язали визначати дату набрання законної силі зі стелі, позивачка звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 522 Митного кодексу України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п`ятою статті 470, частинами першою і другою статті 471, статтями 474, 475, 477-480, 480-1, частинами першою - п`ятою статті 481 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

Частиною першою статті 529 Митного кодексу України визначено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною четвертою статті 529 Митного кодексу України визначено, що скарга (позовна заява) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до статті 533 Митного кодексу України подання скарги (позовної заяви) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (позовної заяви).

Частиною першою статті 539 Митного кодексу України передбачено, що штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (позовної заяви) без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 540 Митного кодексу України, у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова митного органу або суду надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

Таким чином Митним кодексом України врегульовано порядок оскарження постанови у справі про порушення митних правил, наслідки такого оскарження, строки добровільної сплати штрафу та умови направлення постанови на примусове виконання.

Разом з тим, Митний кодекс України не містить норми, яка покладає на митний орган обов`язок після направлення постанови до органу державної виконавчої служби складати та направляти окреме повідомлення про «передчасність проставлення відмітки про набрання постановою законної сили» або про «виправлення помилки» у спосіб, який просить позивач.

Суд звертає увагу, що предметом розгляду в цій справі не є законність постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, оскільки така постанова вже була предметом судового розгляду у справі №334/8470/19. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування зазначеної постанови відмовлено. Отже, постанова у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 є чинною та не скасована у встановленому законом порядку.

Доводи позивача щодо відсутності у постанові складу правопорушення, неправильного визначення коду товару, протиправності рішення про визначення коду товару, а також щодо необґрунтованості притягнення її до адміністративної відповідальності не можуть бути повторно перевірені в межах цієї справи.

Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №280/6230/19 було вирішено спір щодо рішення митного органу про визначення коду товару. Водночас, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №280/6230/19 не змінює чинності постанови у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019.

Стосовно доводів позивача про те, що митниця передчасно направила постанову до органу державної виконавчої служби, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2019 позивачем була подана скарга на постанову Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 №0151/11200/19 до Державної фіскальної служби України. За результатами її розгляду постанову залишено без змін, а скаргу - без задоволення, про що позивачку повідомлено листом від 26.12.2019 №20/20-01/12/1369.

Також судом установлено, що 17.12.2019 Ленінським районним судом м. Запоріжжя відкрито провадження у справі щодо оскарження цієї постанови, рішення по суті спору ухвалено 01.07.2020.

Водночас такі обставини, на думку суду, не є достатньою підставою для задоволення позовної вимоги у заявлений позивачем спосіб, оскільки позивач просить зобов`язати відповідача вчинити дію, яка не передбачена законом, а саме повідомити виконавчу службу про передчасність проставлення відмітки про набрання постановою законної сили.

Суд зазначає, що адміністративний суд, обираючи спосіб захисту порушеного права, не може покладати на суб`єкта владних повноважень обов`язок діяти у спосіб, який не передбачений законом, оскліьки такий підхід суперечив би частині другій статті 19 Конституції України.

Суд також враховує, що в листі від 11.03.2026 відповідач надав відповідь на звернення позивача, повідомивши, що постанова у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 заповнена відповідно до форми, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №652. Незгода позивача зі змістом такої відповіді не свідчить про протиправність бездіяльності відповідача.

Стосовно доводів відповідача про відсутність належних повноважень представника позивача Волтера О.В., суд зазначає, що таким доводам вже надана оцінка під час вирішення питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог. Ухвалою суду від 08.05.2026 встановлено, що повноваження Волтера О.В. підтверджені електронною довіреністю, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та підписаною кваліфікованим електронним підписом довірителя. Отже доводи представника відповідача щодо відсутності належного підтвердження повноважень Волтера О.В., суд вважає є необґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №334/327/26 суд зазначає, що вказаною ухвалою було закрито провадження у справі за іншим предметом спору, а саме щодо визнання протиправною бездіяльності начальника Запорізької митниці з приводу невнесення змін до постанови у справі про порушення митних правил щодо пом`якшення відповідальності та зобов`язання внести такі зміни. У цій справі позивач просить зобов`язати відповідача повідомити орган державної виконавчої служби про передчасність проставлення відмітки про набрання постановою законної сили, а також стягнути моральну шкоду. Тому підстав для закриття провадження судом не встановлено.

Стосовно клопотання представника позивача про огляд доказів суд зазначає, що постанова у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 досліджена судом у сукупності з іншими матеріалами справи. Як було зазначено вище, відповідно до постанови №0151/11200/19 від 26.11.2019 дата набрання законної (юридичної) сили рішенням зазначена як «07.12.2019», строк пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначено - «26.02.2020». Водночас суд зазначає, що встановлення цих обставин не змінює правової оцінки спірних правовідносин, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту не ґрунтується на визначеному законом обов`язку відповідача.

Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже для відшкодування моральної шкоди необхідним є встановлення сукупності таких умов: наявність шкоди, протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також обґрунтованість заявленого розміру відшкодування.

Позивач просить стягнути моральну шкоду, яка, за її твердженням, завдана наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил».

Суд зазначає, що Запорізька митниця не є суб`єктом прийняття зазначеного нормативно-правового акта. Вказаний наказ прийнятий Міністерством фінансів України, а його правомірність не є предметом судового розгляду.

Крім того, судом у цій справі не встановлено протиправності рішення, дії чи бездіяльності Запорізької митниці, яка б перебувала у причинному зв`язку із заявленою моральною шкодою.

Позивачем також не надано доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди саме відповідачем, характеру такої шкоди, її інтенсивності, тривалості, причинного зв`язку між поведінкою відповідача та заявленими моральними стражданнями, а також обґрунтованості визначеного розміру відшкодування в сумі 83215,92 грн.

Незгода позивача зі змістом відповіді митниці або незгода з порядком оформлення постанови у справі про порушення митних правил не є самостійною та достатньою підставою для стягнення моральної шкоди.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Сіненка, буд.12, код ЄДРПОУ 44005647) про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова