Ухвала суду № 137935799, 03.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 липня 2026 року Справа №160/30738/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 78 рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, оформленого протоколом від 16.08.2024 №22/д про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 15 000 000 грн., у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та позивачеві надано строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: нової заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин.

На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якій останній просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, оформленого протоколом від 16.08.2024 №22/д документи позивача були повернуті на доопрацювання і лише після ознайомлення з листом відповідача від 27.08.2025 року, наданим у відповідь на звернення представника позивача, позивачеві стала достеменно відома позиція відповідача з приводу невиплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». До моменту отримання цієї відповіді, однозначної позиції відповідача позивачеві відомо не було. Окрім того, підстави позову у повному обсязі базуються на відповіді відповідача, тому, до моменту отримання вказаної відповіді належний захист прав позивача був неможливий. Позивач зверталась до відповідача із заявою на здійснення виплати у досудовому порядку, відповідь на яку була отримана 27.08.2025, також, з урахуванням законодавчих змін, якими було розширено коло отримувачів одноразової грошової допомоги. Таким чином, була ймовірність того, що позивач мав можливість отримати і позитивний для нього висновок шляхом досудового врегулювання спору, що узагалі б виключало необхідність звернення до суду. При цьому оскаржуване рішення не містило остаточної відмови у призначенні допомоги, а лише передбачало повернення документів на доопрацювання. Таким чином, станом на серпень 2024 року право позивача не було остаточно порушене, оскільки існувала можливість усунути недоліки та отримати виплату. Остаточна правова позиція відповідача щодо відмови у виплаті стала відома лише з відповіді від 27.08.2025 року. Таким чином, реальне та остаточне порушення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги настало не 16.08.2024 року, а 27.08.2025 року з моменту отримання письмової відповіді, яка фактично підтвердила відмову у здійсненні виплати. Оскільки відповідь Міністерства оборони України на заяву ОСОБА_1 була надана 27.08.2025 року, а позивач звернулася до суду із позовом 23.10.2025 року, то звернення до суду відбулося в межах шестимісячного строку з дати отримання відповіді на звернення. Окрім того, позивач є вдовою військовослужбовця, який загинув під час захисту України. Після загибелі чоловіка вона перебувала у складному психологічному стані, проходила процедуру підтвердження статусу «цивільної дружини» за рішенням суду, збирала необхідні документи, що об`єктивно ускладнювало своєчасне звернення до суду. Водночас, невиплата одноразової грошової допомоги має характер триваючого порушення права, оскільки обов`язок держави здійснити виплату не припиняється одноразовим прийняттям рішення комісії, а продовжує існувати до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Надаючи оцінку викладеним у заяві позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом доводам, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року в справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року в справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Водночас, вжиття конструкції повинен був дізнатись в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року в справі №800/30/17).

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, предметом спору у цій справі є неправомірність пункту 78 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №22/д від 16.08.2024 в частині повернення ОСОБА_1 на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги.

Водночас, з позовною заявою про оскарження вказаного рішення ОСОБА_1 звернулася до суду лише 23.10.2025, що підтверджується датою формування позовної заяви в підсистемі "Електронний суд", тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Доводи заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом фактично зводяться до того, що оскаржуване у цій справі рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №22/д від 16.08.2024 не містило остаточної відмови у призначенні допомоги, а лише передбачало повернення документів на доопрацювання, відтак, станом на серпень 2024 року право позивача не було остаточно порушене, оскільки існувала можливість усунути недоліки та отримати виплату, при цьому остаточна правова позиція відповідача щодо відмови у виплаті стала відома лише з відповіді від 27.08.2025 року, отже, реальне та остаточне порушення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги настало не 16.08.2024 року, а 27.08.2025 року з моменту отримання письмової відповіді, яка фактично підтвердила відмову у здійсненні виплати.

Разом з цим, суд акцентує увагу, що предметом оскарження у цій справі позивач визначає саме рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №22/д від 16.08.2024 року (п.78 цього рішення), а не відмову відповідача, оформлену листом від 27.08.2025 року, тому посилання позивача на те, що перебіг строку звернення до суду з позовом про оскарження саме рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №22/д від 16.08.2024 (п.78 цього рішення) має пов`язуватися з датою отримання остаточної відмови відповідача у призначенні і виплаті позивачеві спірної одноразової грошової допомоги, оформленої листом від 27.08.2025 року, є безпідставними.

Водночас, суд зауважує, що з долучених до матеріалів позовної заяви доказів встановлено, що вищезазначена відповідь Міністерства оборони України, оформлена листом №220/13/24337 від 27.08.2025 року, стосується розгляду нового звернення представника ОСОБА_1 - адвоката Кириленка А.В., від 14.07.2025 року, щодо проведення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у зв`язку із загибеллю її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 , копія якого долучена до позовної заяви та зі змісту якого слідує, що в цьому зверненні представника позивача взагалі не йдеться про попереднє звернення ОСОБА_1 у 2024 році з цього приводу та прийняте за наслідками його розгляду рішення відповідача №22/д від 16.08.2024 року, чи про подання будь-яких документів на виконання викладених у цьому рішенні вимог про дооформлення раніше поданих ОСОБА_1 документів, а йдеться про проведення ОСОБА_1 виплати спірної одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що у чинному законодавстві відбулися певні законодавчі зміни, за наявності яких, на думку представника позивача, ОСОБА_1 набула право на отримання спірної допомоги.

Разом з тим, зі змісту листа Міністерства оборони України №220/13/24337 від 27.08.2025 року слідує, що ним представника позивача лише повідомлено про факт прийняття Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, рішення №22/д від 16.08.2024 року за результатами розгляду документів ОСОБА_1 про повернення цих документів на доопрацювання, без наведення будь-яких доводів та обґрунтувань відносно підстав прийняття цього рішення, що спростовує посилання позивача на те, що остаточна правова позиція відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві спірної допомоги стала відома лише з відповіді від 27.08.2025 року, а саме рішення №22/д від 16.08.2024 року не містило мотивів його прийняття, тим паче, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №22/д від 16.08.2024 року слідує, що воно містить певні мотиви для його прийняття, з яких позивач мав можливість з`ясувати для себе позицію відповідача.

З огляду на наведене, відповідь Міністерства оборони України №220/13/24337 від 27.08.2025 року на заяву представника позивача від 14.07.2025 року також не може вважатися досудовим порядком врегулювання спірних правовідносин.

Разом з цим, зі змісту листа Міністерства оборони України №220/13/24337 від 27.08.2025 року також слідує, що цим листом доручено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 довести витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ОСОБА_1 .

Водночас, жодних доводів і доказів відносно конкретної дати отримання позивачем оскаржуваного рішення відповідача ані матеріали позовної заяви, ані матеріали заяви про поновлення строку звернення до суду не містять, позивач взагалі не зазначає дати отримання ним цього рішення, а також того, чи було воно отримано раніше, ніж листом Міністерства оборони України №220/13/24337 від 27.08.2025 року надане доручення начальнику Дніпропетровського ОТЦКСП довести це рішення до відома позивача, що, в свою чергу, унеможливлює наразі об`єктивне вирішення поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду, тож задля її повного та всебічного розгляду слід витребувати відповідні докази у відповідача, а саме: докази щодо дати доведення до відома (вручення, ознайомлення) ОСОБА_1 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №22/д від 16.08.2024 року, у тому числі докази направлення (отримання) цього витягу тощо, після надання яких і слід вирішити питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

З огляду на наведене, станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначені статтями 169-170 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

У позовній заяві позивачем висловлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, вирішуючи яке, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).

Частиною 1 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ця справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є її швидке вирішення, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні)

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі також відсутні.

Також суд зазначає, що частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов`язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою виконання обов`язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, зважаючи на предмет спору у цій справі, а також з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне витребувати у Міністерства оборони України додаткові докази у справі, а саме:

- докази щодо дати доведення до відома (вручення, ознайомлення) ОСОБА_1 витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №22/д від 16.08.2024 року, у тому числі докази направлення (отримання) цього витягу тощо;

- засвідчені належним чином копії заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_2 , та всіх доданих до цієї заяви документів, а також інших документів, з урахуванням яких було прийнято рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №22/д від 16.08.2024 року, щодо повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, в тому числі копію доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, та висновку щодо можливості призначення ОГД.

Керуючись статтями 9, 72, 122, 123, 171, 243, 248 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/30738/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задовольнити.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 03.08.2025 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Витребувати у Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022):

- докази щодо дати доведення до відома (вручення, ознайомлення) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №22/д від 16.08.2024 року, у тому числі докази направлення (отримання) цього витягу тощо;

- засвідчені належним чином копії заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_2 , та всіх доданих до цієї заяви документів, а також інших документів, з урахуванням яких було прийнято рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №22/д від 16.08.2024 року, щодо повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, в тому числі копію доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, та висновку щодо можливості призначення ОГД.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов`язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви з додатками.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя О.М. Турова