Ухвала суду № 137935598, 03.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 липня 2026 рокуСправа №160/13528/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду,

УСТАНОВИВ:

На розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що незважаючи на неодноразові звернення представника позивача про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/22, відповідач так і не надав жодних документів (розрахунків) які б підтверджували нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в повному обсязі.

09.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Златін С.В.) заяву позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року по справі №160/13528/22 та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 року по справі №160/13528/22 задоволено.

Зобов`язано Державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)» подати протягом 60-ти днів з моменту отримання даної ухвали суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року по справі №160/13528/22 та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/22.

На виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 12.01.2026 року №178д призначено повторний автоматизований розподіл заяви про встановлення судового контролю по справі №160/13528/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №160/13528/22 передано на розгляд судді Горбалінському В.В.

03.02.2025 року Державна установа «Кам`янська виправна колонія (№34)» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із звітом про виконання судового рішення.

В обґрунтування даного звіту зазначено, що за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року було нараховано 1 517,86 грн., яка розрахована: 30000,00грн / 28 день (кількість днів у лютому) / 24 години = 44,64 грн/год* 34 години (фактичн. час несення служби з 24.02.2022 по 28.02.2022); За період з 01.03.2022 року по 10.03.2022 року було нараховано 1854,72 грн., яка розрахована: 30000,00грн / 31 день (кількість днів у березні) / 24 години = 40,32грн/год* 46 години (фактичн.час несення служби з 01.03.2022 року по 10.03.2022 року); за період з 11.03.2022 року по 31.03.2022 року було нараховано 4 033,00 грн., яка розрахована: 30000,00 грн. / 31 день (кількість днів у березні) / 24 години = 40,33 грн/год * 100 годин (фактичн.час несення служби з 11.03.2022 року по 31.03.2022 року); За період з 01.04.2022 по 30.04.2022 було нараховано 6 667,20 грн., яка розрахована: 30 000,00 грн / 30 днів (кількість днів у квітні) / 24 години = 41,67 грн/год. * 160 години (фактич.час несення служби) з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року; За період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року було нараховано 6 210,82 грн., яка розрахована: 30000,00грн / 31 день (кількість днів травні) / 24 години = 40,33 грн/год. * 154 години (фактичн.час несення служби з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року). Відповідач наголошує, що постанова суду виконана в повному обсязі, а саме: позивачу нараховано та виплачено вищезазначені суми додаткової винагороди.

09.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поясненнями щодо звіту відповідача.

В даних поясненнях позивач зазначила, що розрахунки відповідача за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року, в яких розмір виплачуваної додаткової винагороди здійснювався арифметичними діями множення долі від 30 000,00 грн. додаткової винагороди, яка припадає на 1 годину в календарному розрахунковому місяці, на кількість фактично відпрацьованих мною годин (робочого часу, часу перебування на роботі), не відповідає змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі №160/13528/22. Таким чином постанова суду не виконана в повному обсязі.

19.02.2026 року ухвалою прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

Відмовлено у прийнятті звіту Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)» від 03.02.2026 року про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/22.

Звільнено керівника Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)» від сплати штрафу відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/22.

Зобов`язано Державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)» відповідно до статті 382 КАС України в тримісячний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/22.

18.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов звіт від 15.05.2026 року Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)».

В даному звіті відповідач зазначив, що відповідачем направлено листи до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питання виділення додаткового фінансування, яке необхідне для виконання рішення суду, а саме: за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року - нараховано 5357,14 грн., яка розрахована: 30000,00грн : 28 день(кількість днів у лютому) * 5 днів; за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року - нараховано 30000,00 грн.; за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 року - нараховано 30000,00 грн.; за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року нараховано 30000,00 грн. Таким чином позивачу за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022року всього нараховано 95 357,14 грн., виходячи з проведеного розрахунку додаткової винагороди відповідач зобов`язаний сплатити позивачу кошти в сумі 75 066,84 грн., з урахуванням вже виплачених сум.

10.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій остання просить змінити спосіб і порядок виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/2 шляхом постановлення ухвали суду про стягнення з Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)» (51900, Україна, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, м. Кам`янське, вул. Михайла Грушевського, буд.214 ЄДРПОУ 08562967) на мою користь 88578,87 грн.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що загальна сума заборгованості на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/2 складає 88578,87 грн, що підтверджуються відомостями поданого боржником звіту та долучених до нього листів боржника №34/4-2296 від 15.05.2026, №34/4-1519 від 02.04.2026. Суму заборгованості зі сплати присуджених сум, боржник визнав тільки у поданому останньому звіті в сумі 75066,84 грн. Загальна сума заборгованості на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/2 складає 88578,87 грн.

17.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду за правилами письмового провадження.

Встановлено Державній установі «Кам`янська виправна колонія (№34)» триденний строк з дня отримання копії даної ухвали суду для подання пояснень з приводу зміни способу і порядку виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/22.

22.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення від Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)» на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в яких відповідач заперечив проти задоволення вказаної заяви та вказав, що зміна способу виконання на стягнення суми фактично означитиме ухвалення нового судового рішення та перебирання судом на себе функцій розпорядника бюджетних коштів.

Досліджуючи зазначене, суд зазначає наступне.

Стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України колегія суддів дійшла до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.

Суд зазначає, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Так, у постановах Верховного Суду від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а викладено правовий висновок, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Верховний Суд у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а та від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов`язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Так, з матеріалів справи вбачається, що резолютивна частина постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №160/13528/22 має зобов`язальний характер, тобто способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум додаткової винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем нараховано позивачу додаткову грошову винагороду у розмірі 88578,87 грн., виплата якої має бути здійснена при відповідному фінансуванні відповідача за рахунок бюджетних коштів.

При цьому суд зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати додаткової винагороди і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Окрім того, суд враховує, що грошові кошти у виді заборгованості із додаткової винагороди, які належать стягувачу, не є власністю відповідача і не знаходяться на його рахунках.

Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.

Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Таким чином, виконання рішення суду у справі № 160/13528/22 залежить від бюджетного фінансування, та його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.

У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із додаткової винагороди позивачу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті додаткової винагороди, суд вважає безпідставними доводи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №160/13528/22.

Так, суд зазначає, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості із додаткової винагороди не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Водночас, у спірному випадку йдеться не про право особи на таку виплату, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2026 року по справі № 160/6451/24.

Отже, суд доходить висновку про відсутність підстав для зміни способу або порядку виконання судового рішення, оскільки об`єктивні обставини, які ускладнюють або унеможливлюють таке виконання не змінюються від встановленого способу (стягнення сум).

Керуючись ст.248, 256, 378, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський