Ухвала суду № 137935379, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 червня 2026 року Справа №160/16626/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (позивач-1), ОСОБА_2 (позивач-2), ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 (позивач-3), до Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач-1), ОСОБА_2 (позивач-2), ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 (позивач-3), до Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 01 серпня 2025 №60/д щодо повернення документів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на доопрацювання;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , її малолітній дочці ОСОБА_4 , ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000,00 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень), як членам сім`ї (дружині, дочці, сину) загиблого (померлого) під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_5 .

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

У позовній заяві позивачами викладено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, яке обґрунтоване тим, що про оскаржуване рішення відповідача позивачі дізналися лише у травні 2026 року з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.05.2026 року №7/18830/2, наданої на адвокатський запит представника позивачів, до якої було долучено копію оскаржуваного рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 01 серпня 2025 №60/д.

Вирішуючи клопотання позивачів про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Водночас, вжиття конструкції повинен був дізнатись в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року в справі № 800/30/17).

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачами оскаржується пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 01 серпня 2025 №60/д.

15.05.2026 року представником позивачів направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання копії витягу із Протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, за наслідками розгляду заяви дружини ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період дії воєнного стану, старшого солдата ОСОБА_5 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №7/18830/2 від 19.05.2026 року представнику позивачів надано копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №60/д від 01.08.2025 року.

Доказів більш раннього отримання позивачами копії оскаржуваного рішення матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи, що про наявність оскаржуваного рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №69/д від 01.08.2025 року, позивачі дізналися лише 19.05.2026 року, а також відсутність доказів вручення цього рішення раніше ніж 19.05.2026 року, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивачів про те, що саме з травня 2026 року позивачі могли та повинні були дізнатися про порушення їх прав та інтересів оскаржуваним рішенням відповідача.

Враховуючи наведене, а також приписи статті 122 КАС України, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення відповідача на момент подання позивачами до суду цієї позовної заяви (13.06.2026 року) не сплинув, відтак, підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

З огляду на наведене, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160-161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, та підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначені статтями 169-170 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Так, згідно з ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).

Згідно з п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ця справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є її швидке вирішення, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Крім цього, у позовній заяві позивачами зазначено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , що суд розцінює як клопотання про залучення цієї особи до участі у справі у якості третьої особи.

Вирішуючи клопотання про залучення третьої особи до участі у справі по суті, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 статті 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

З аналізу наведених норм статті 49 КАС України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду такої справи, на права чи обов`язки такої особи, при цьому суду слід чітко встановити на які саме права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, слід відмовити, оскільки, позивачами жодним чином не обґрунтовано яким чином рішення суду, що буде ухвалено у цій справі, може вплинути на права, законні інтереси та обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 та на які саме права, законні інтереси та обов`язки вказаної особи це може мати вплив.

Також у позовній заяві позивачами заявлено клопотання про витребування доказів, в якому позивачі просять:

1) витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 засвідчені належним чином копії матеріалів за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги, у т.ч. доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, висновку складеного відповідно до Додатку №4 до Наказу №45 від 25.01.2023 року тощо;

2) витребувати у 20 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України належним чином завірені копії документів, на підставі яких приймалося рішення, оформлене у вигляді протоколу №595 від 13 лютого 2025 року, щодо загибелі/смерті військовослужбовця, старшого солдата ОСОБА_5 ;

3) витребувати у Державної спеціалізованої установи «Донецьке обласне бюро судово-медичних експертиз» належним чином завірені копії медичних документів, на підставі яких лікарем, судово-медичним експертом ОСОБА_6 видавалося лікарське свідоцтво про смерть №192 23 від 14 червня 2024 року щодо смерті ОСОБА_5 .

Вирішуючи вказане клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Так, в силу приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому ч.ч. 3-4 ст. 73 КАС України передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За приписами ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Водночас, частиною четвертою статті 9 КАС України встановлено обов`язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Зважаючи на предмет спору у цій справі, а також з метою виконання обов`язку, покладеного на суд частиною 4 статті 9 КАС України, щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивачів та витребувати у Міністерства оборони України, як у суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення, засвідчені належним чином копії заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_5 , та всіх доданих до цієї заяви документів, а також інших документів, з урахуванням яких було прийнято рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 01 серпня 2025 №60/д, щодо повернення документів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на доопрацювання, в тому числі копію доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, та висновку щодо можливості призначення ОГД, оскільки вказані докази є належними щодо предмета доказування у цій справі та мають значення для її повного, всебічного та об`єктивного розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Натомість, у задоволенні іншої частини клопотання позивачів про витребування доказів слід відмовити, оскільки позивачами у заявленому клопотанні жодним чином необґрунтовано та недоведено належність інших доказів, про витребування яких вони просять, щодо предмету доказування у цій справі, в тому числі, з огляду на те, що рішення 20 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформлене у вигляді протоколу №595 від 13 лютого 2025 року, щодо загибелі/смерті військовослужбовця, старшого солдата ОСОБА_5 , а також дії Державної спеціалізованої установи «Донецьке обласне бюро судово-медичних експертиз» щодо видачі лікарського свідоцтва про смерть №192 23 від 14 червня 2024 року щодо смерті ОСОБА_5 , не є предметом спору у цій справі, водночас, позивачами, в порушення вимог ч.2 ст.80 КАС України при заявленні клопотання про витребування таких доказів не зазначено заходи, яких особи, що подають клопотання, вжили для отримання цих доказів самостійно, а також докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Керуючись статтями 9, 72, 49, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/16626/26 за позовом ОСОБА_1 (позивач-1), ОСОБА_2 (позивач-2), ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 (позивач-3), до Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 23.07.2026 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Клопотання позивачів про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати у Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022):

- засвідчені належним чином копії заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_5 , та всіх доданих до цієї заяви документів, а також інших документів, з урахуванням яких було прийнято рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 01 серпня 2025 №60/д, щодо повернення документів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на доопрацювання, в тому числі копію доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, та висновку щодо можливості призначення ОГД.

У задоволенні клопотання позивачів про витребування доказів в іншій частині відмовити.

У задоволення клопотання позивачів про залучення до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача відмовити.

Встановити позивачам строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов`язати позивачів надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Інформацію щодо цієї адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви з додатками.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя О.М. Турова