Рішення № 137935323, 25.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокуСправа №160/4286/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ від 20.01.2026 року №271-М начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині призову його на військову службу під час його мобілізації до ВЧ НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення його від проходження військової служби та виключити зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він був протиправно мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі наказу від 20.01.2026 року №271-М, в якому начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 призвав його до ВЧ НОМЕР_1 на підставі висновку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.01.2026 року. На його думку мобілізація суперечить чинним нормам законодавства України, які регламентують процес мобілізації, від оповіщення громадянина, проходження ВЛК та призовом на військову службу. Згідно із офіційною відповіддю КНП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР" від 16.02.2026 року №5505, він безперервно отримує замісну підтримувальну терапію препаратом "Метадону гідрохлорид" у дозуванні 75 мг на добу. Також у нього наявне підтвердження відсутності 4-го пальця з формуванням 4-палої кисті, вказаний діагноз охоплює ст.62 Розкладу хвороб Додаток 1 до Положення №402. Однак, з огляду того, що відповідач-1 не надав, ані йому, ані його представнику довідку ВЛК та медичний огляд, то у них є всі підстави вважати, що процедура ВЛК проведена з порушеннями. З вищевказаними діями він не погоджується, вважає їх протиправними, а тому змушений був звернутися до суду з позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вказаною ухвалою суду також витребувано від відповідача-1 засвідчену належним чином копію наказу від 20.01.2026 року №271-М в частині призову під час мобілізації у воєнний час та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), а також будь-яких інших наявних документів, пов`язаних з позивача призовом на військову службу під час мобілізації згідно із наказом від 20.01.2026 року №271-М.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача-1 20.03.2026 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач до 20.01.2026 року перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). У зв`язку з неприбуттям до органу військового управління за повісткою, 14.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до органів поліції про доставку позивача до органу військового управління для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. 20.01.2026 року позивач був доставлений працівниками поліції до найближчого органу військового управління, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_8 . Під час спілкування уповноважених осіб з позивачем було встановлено, що військовозобов`язаний підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. 20.01.2026 року позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 і був визнаний "придатний до військової служби" на підставі статті 62В, 4В графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (довідка № 2026-0120-1422-1695-3 від 20.01.2026 року). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.01.2026 року № 271-M "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" 20.01.2026 року призваний на військову службу за мобілізацією та відправлений у складі команди до ВЧ НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивача було знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Щодо питань проведення медичного огляду ВЛК відповідачем-1 зазначено, що персонал позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 , це медичний персонал Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 01984636). Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підстав доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій. У разі незгоди позивача з рішенням військово-лікарської комісії він може звернутися зі скаргою до штатної ВЛК. Під час призову позивача на військову службу під час загальної мобілізації в особливий період ІНФОРМАЦІЯ_11 діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо вимоги скасувати наказ начальника Соборного районного у місті Дніпро від 20.01.2026 року № 271-М в частині призову позивача на військову службу зазначено, що скасування наказу про призов особи на військову службу та наказів щодо проходження військової служби не звільняють військовослужбовця з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану. Підстави звільнення таких військовослужбовців визначені пунктом другим частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Так наказ про призов на військову службу під час мобілізації та наказ про призначення його до військової частини вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан позивача. Враховуючи викладене, відповідач-1 просив суд відмовити в задоволені позовної заяви в повному обсязі.

Разом з тим 20.03.2026 року надійшла заява від відповідача-1 про долучення до матеріалів справи наказу від 19.03.2026 року № 29/6/1856 ІНФОРМАЦІЯ_8 , облікової картки № НОМЕР_3 до військового квитка (військово-облікового документу) серія НОМЕР_4 , довідка ІНФОРМАЦІЯ_8 про доставлення (супроводження) громадянина (ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.01.2026 року, направлення, видане ІНФОРМАЦІЯ_11 від 20.01.2026 року № 6439979, довідки військово-лікарської комісії № 2026-0120-1422-1695-3 від 20.01.2026 року та витягу з наказу начальника соборного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_12 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 20.01.2026 року № 271-м.

26.03.2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій зазначено, що він має тяжкі та об`єктивні вади здоров`я, серед яких ампутація фаланг, вірусний гепатит та, найголовніше, синдром залежності від психоактивних речовин (діагноз F11.20). Він офіційно перебуває на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ) та потребує щоденного прийому препарату "Метадон". Проходження реальної військово-лікарської комісії особою з такими діагнозами неминуче призвело б до визнання його непридатним. Неможливо скласти загальний аналіз крові, серологічні аналізи на гепатити та ВІЛ, а також провести огляд психіатра особи з діагнозом F11.20 без фіксації цих результатів у картці обстеження. Також у матеріалах, доданих до відзиву відповідачем-1, міститься "акт доставлення", за допомогою якого територіальний центр комплектування намагається виправдати примусове перебування його у своєму приміщенні та виставити його "порушником". Проте, відповідач-1 не надав суду ані протоколу про адміністративне затримання, ані протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього. Наданий відповідачем-1 "акт доставлення" не є процесуальним документом у розумінні КУпАП та не передбачений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560. Складання неіснуючих у правовому полі "Актів доставлення" замість визначених законом протоколів є само документованим підтвердженням протиправного примусу, під тиском якого і формувалася вищезгадана довідка ВЛК.

31.03.2026 року від відповідача-1 надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_8 не входить проведення медичного огляду на встановлення ступеню придатності військовозобов`язаних до проходження військової служби. ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 створена КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради на виконання наказу Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_11 не має відношення до проведення медичних обстежень та якості проведення медичного огляду військово-лікарською комісією. Медичний огляд для встановлення ступеню придатності до проходження військової служби проводиться військово-лікарськими комісіями, в тому числі й у приміщенні філії № 1 КНП "Міська клінічна лікарня № 16" Дніпровської міської ради за адресою: вул.Панікахи, буд.19 (згідно із графіками чергують ВЛК районних ТЦК та СП, штатна ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 ). Голови та члени ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , при ІНФОРМАЦІЯ_14 , при ІНФОРМАЦІЯ_15 - це лікарі КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради. На ІНФОРМАЦІЯ_11 не покладені функції здійснення доставки військовозобов`язаних, які порушують правила військового обліку. Доставка (супровід) порушника до найближчого органу військового управління за зверненням ТЦК та СП для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.210 або 210-1 КУпАП покладено на органи поліції. Органи військового управління не мають повноважень складати протокол затримання.

21.05.2026 року на адресу суду надійшло клопотання від позивача про долучення до матеріалів справи письмових доказів, в яких зазначено, що 14.05.2026 року о 19:00 год., під час перебування у зоні виконання бойових завдань у складі ВЧ НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 внаслідок удару FPV-дрона отримав бойові ушкодження. Згідно із первинною медичною карткою пораненого від 14.05.2026 року та довідкою КНП "Міська лікарня №7" ЗМР від 18.05.2026 року (медична карта стаціонарного хворого № 3820), він із 16.05.2026 року перебуває на стаціонарному лікуванні з діагнозом: акубаротравма без перфорації барабанної перетинки, вогнепальне осколкове дотичне поранення правого плеча, вогнепальне осколкове сліпе поранення нижньої третини лівої гомілки та лівого гомілковостопного суглоба. Разом з тим надано ряд медичної документації.

Відповідачу-2 позов з додатками та ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі доставлені до його електронного кабінету 24.02.2026 року та 06.03.2026 року, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-2 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, відповідача-1, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до облікової картки № НОМЕР_3 до військового квитка (військово-облікового документу) серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 . Взято на військовий облік 20.01.2026 року 13:24 год. у ІНФОРМАЦІЯ_11 . Знято з військового обліку 20.01.2026 року. Вибув у зв`язку із аб.3 п.2 ч.5 ст.37 (мобілізація), які призвані чи прийняті на військову службу.

Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_8 про доставлення (супроводження) громадянина (ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.01.2026 року зазначено Порушення ВО: Порушення ВО з 14.03.2025 року по 13.03.2025 року коментар: Особу доставлено. Скасовано автоматично.

Відповідно до направлення, виданого ІНФОРМАЦІЯ_11 від 20.01.2026 року № 6439979, ОСОБА_1 направлений для визначення придатності до військової служби. Зазначено, що ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров`я Комунального некомерційного підприємства "міська клінічна лікарня № 16" Дніпровської міської ради.

Згідно із довідкою ВЛК від 20.01.2026 року № 2026-0120-1422-1695-3 позивачу проведено медичний огляд ВЛК 20.01.2026 р. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): В18.2 Хронічний вірусний гепатит С. Опис діагнозу: Хронічний вірусний гепатит С. S68.1 Травматична ампутація іншого одного пальця кисті. Опис діагнозу: Травматична ампутація ? пальця лівої кисті (2023 р.) На підставі статті 62в, 4в графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ визнано придатним до військової служби.

Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 20.01.2026 року № 271-м наказано позивача, відповідно до поіменного списку від 20.01.2026 року № 9/1/489 призвати на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до ВЧ НОМЕР_1 .

Згідно із довідкою від 22.01.2026 року рядовий ОСОБА_1 , 1983 року народження, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_16 від 20.01.2026 року № 271-М призваний на військову службу під час мобілізації у воєнний час та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .

16.02.2026 року адвокат, в інтересах позивача, звернувся із запитом до відповідача-1, в якому просив, зокрема надати інформацію та документи, чи знаходиться ОСОБА_1 , 1983 р.н., на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 та якщо так, то з якого часу, копію документа на якій підставі, та зазначити назву, код ЄДРПОУ, поштова адреса, електронна пошта даного ІНФОРМАЦІЯ_17 . Якщо позивач був мобілізований, то надати копію документів (в тому числі, але не виключно направлення на ВЛК, висновок ВЛК, витяг з наказу про мобілізацію) на підставі яких він був мобілізований, та зазначити Військову частину: назву, код ЄДРПОУ, поштову адресу, електронну пошту. Надати інформацію та документи, чи знаходився позивач у період з 24.02.2022 року по 16.02.2026 року в розшуку, та якщо так, то коли саме та з якої підстави.

Також 16.02.2026 року адвокат, в інтересах позивача, звернувся із запитом до відповідача-2 в якому просив, крім іншого надати інформацію та документи, якщо ОСОБА_1 , 1983 р.н., був мобілізований, то надати документи на підставі яких він був мобілізований (в тому числі, але не виключно направлення на ВЛК, висновок ВЛК, витяг з наказу про мобілізацію), та зазначити Військову частину: назву, код ЄДРПОУ, поштову адресу, електронну пошту. Надати інформацію та документи, чи приймав присягу позивач та якщо так, то надати її копію. Надати інформацію та документи, чи звертався позивач до медичної частини, та якщо так, то коли та з яких підстав, з огляду того, що позивач знаходиться на наркологічному обліку, та в порядку лікування має приймати ліки, що містять наркотичні засоби".

Відповідь на запит на теперішній час відсутня в матеріалах справи.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 12.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XI).

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-ХІ).

За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 р. №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частин п`ятої, шостої та восьмої статті 4 Закону №3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації. З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинений не скасований.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

За ч.5 ст.22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 (далі - Порядок №560).

За п.1 Порядку №560 він, серед іншого, визначає, зокрема:

- організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

За п.72, 73 Порядку №560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_18 .

Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_18 про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Згідно із п.1.1., 1.2. розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3. розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є:

- добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;

- аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;

- контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;

- контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;

- надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам);

- визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

- розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;

- визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

- проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;

- підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно із п.2.1. розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п.2.2. Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Відповідно до п.1.2. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті;

кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

кандидатів до військової служби за контрактом;

кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;

а також з метою визначення:

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я;

потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

потреби у тривалому лікуванні.

Пунктом 2.2. розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Передусім суд зауважує, що позивачем не оскаржено постанову ВЛК. Зважаючи на використання позивачем професійної правничої допомоги суд не вбачає правових підстав для виходу за межі позовних вимог, оскільки розумні сумніви у волі позивача (в т.ч. небажання оскаржувати постанову ВЛК) відсутні.

В позовній заяві позивач вказував, що повідомляв відповідачу-1 відомості про наявні у нього захворювання. Водночас, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження зазначеної інформації.

Крім того, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.06.2020 року №810/5009/18.

Отже, суд в цілому не має повноважень надавати власну оцінку наявним діагнозам, натомість має повноваження оцінювати правомірність процедури ВЛК. Однак, як вже вказав суд, в цій справі позивачем постанову ВЛК не оскаржено.

Позивач також наводив низку інших зауважень до належності процедури ВЛК, однак суд наголошує, що позивач постанову ВЛК не оскаржував, в зв`язку з чим при вирішенні спору про правомірність його призову відсутні підстави для вирішення спору виходячи з неправомірності постанови ВЛК.

Тобто, цей індивідуально-правовий акт є чинним і не оскаржений, в зв`язку з чим належить зважати на його чинність та правові наслідки, які він породжує.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 20.01.2026 року №271-М відповідача-1 в частині призову на військову службу під час його мобілізації до ВЧ НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є військовозобов`язаним, який військово-лікарською комісією визнаний придатним до військової служби.

Матеріалами справи не підтверджено, що на момент вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваного наказу позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров`я чи з інших законодавчо встановлених підстав.

Також позивач не надав доказів того, що мав підстави для бронювання в установленому законом порядку на період мобілізації.

Враховуючи наведені обставини, а також Указ Президента України № 69/2022, суд вважає, що відповідачем-1 правомірно здійснено призов позивача на військову службу по мобілізації.

Також, суд зауважує, що абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ та частиною 4 пункту 2 частини 8 Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, визначено, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-ХІІ.

Відповідно до п.4 ч.1 та абз.1 ч.3 ст.24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р. № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд встановив, що, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 20.01.2026 року № 271-м наказано позивача, відповідно до поіменного списку від 20.01.2026 року № 9/1/489 призвати на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до ВЧ НОМЕР_1 .

Як зазначалося судом вище, згідно із довідкою від 22.01.2026 року рядовий ОСОБА_1 , 1983 р.н., відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_16 від 20.01.2026 року № 271-М призваний на військову службу під час мобілізації у воєнний час та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .

Таким чином, з дня відправлення позивача до ВЧ НОМЕР_1 він проходить військову службу та набув правового статусу "військовослужбовець".

Згідно із абзацом 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, серед яких: під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Отже, Законом №2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008 не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов.

При цьому, доказів того, що позивач звертався до ВЧ НОМЕР_1 із рапортом про своє звільнення, із зазначенням підстав звільнення передбачених п.2 ч.4 ст.26 Закону № 2232-XII, матеріали справи також не містять та про такі докази він не зазначає.

З огляду на вказане, відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу щодо призову позивача під час мобілізації у воєнний час та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , оскільки суд вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним та таким, що прийнятий відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання ВЧ НОМЕР_5 звільнити позивача з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_5 не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких судом було відмовлено вище.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з викладених вище підстав.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України, не відшкодовуються.

02.06.2026 року, 04.06.2026 року, 08.06.206 року та 26.06.2026 року суддя Кучма К.С. перебував у відпустці. У період з 12.06.2026 року по 24.06.2026 суддя Кучма К.С. перебував у відряджені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма