Рішення № 137935118, 02.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19099/26

Провадження № 2/127/5464/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, мотивуючи позовну заяву тим, що Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 120/1876/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, яким позовні вимоги задоволено, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату гр. ОСОБА_2 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 та єдиною спадкоємицею за законом.

Після смерті батька, позивач звернулась до відповідача із запитом щодо можливості отримання неотриманих коштів на виконання рішення суду, однак відповідач повідомив, що у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї,які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сумі втому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією уразі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

На виконання рішення суду у справі №120/1876/23 сума до виплати становить 192910,69 грн. Позивач в установлений законом строк вступила у спадщину після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємиць за законом. Отже, позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України в тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про надання інформації щодо нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 за життя пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат. Прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набула право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, в тому числі і на нараховану, але не отриману ним пенсію, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на її отримання. З огляду на викладене ОСОБА_1 змушена була звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Частиною 1, 2, 3 статті 61 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Головним управлінням, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/1876/23 нараховані коити в сумі 192910,69 грн. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Головним управлінням надано позивачу роз`яснення щодо процедури виконання рішень суду після смерті позивача у справі. Кошти, які нараховані на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду сумі 192910,69 грн. включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. Вказана заборгованість мала бути виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону №2262 встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Власні кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. В свою чергу, кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти Державного бюджету, що передбачені на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, з бюджету Пенсійного фонду України, затверджується щорічно Кабінетом Міністрів України. Відтак, виплата коштів на виконання рішень суду проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Отже, Головним управлінням вжито всіх можливих заходів у відповідності до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь позивача. З огляду на викладене, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Спір у справі про стягнення заборгованості з виплати пенсії є тотожним спору у справі 120/1876/23 який вже розглянутий Вінницьким окружним адміністративним судом, рішення набуло законної сили та перебуває на стадії виконання. Також представник зазначив, що справа розглядалась Вінницьким окружним адміністративним судом по нормам КАС України. Тобто, вказана справа мала б розглядатись по нормам КАС України окружним адміністративним судом. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову позивача.

Позивач своїм правом на надання суду відповіді на відзив не скористалася.

Враховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ЦК України .

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З наведеного вбачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, зокрема, рішення суду у справі №120/1876/23, на яке посилається позивач. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20 та від 24.10.2024 року у справі №752/8103/13-ц.

Отже, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року у справі №120/1876/23 позовну заяву ОСОБА_2 було задоволено та:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку з 01 грудня 2019 року та виплаті ОСОБА_2 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 5078, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» 17.11.2022 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок з 01 грудня 2019 року та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 5078, що видана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» 17.11.2022 року, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії;

- стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1073,60 грн.

На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 24.05.2023 року здійснило розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_2 та останньому були нараховані кошти в сумі 192910,69 грн. (а.с. 9).

Головне управління Пенсійоного фонду України у Вінницькій області своїм листом від 12.05.2026 року, повідомило представника позивача, що управлінням нарахована заборгованість згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду №120/1876/23 від 25.04.2023 року в сумі 192910,69 грн. Водночас повідомлено про те, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпеченя осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сімї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. З виплатою недоотриманої пенсії члени сімї не звертались. Тому для виплати недоотриманої пенсії померлого на користь ОСОБА_1 відсутні підстави (а.с. 12).

Також, з долучених до позову доказів вбачається, що батьками позивача ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 6). В зв`язку з укладенням шлюбу 14.10.2008 року позивач змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 10 на звороті).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

27.11.2025 року державним нотаріусом Першої вінницького державної нотаріальної контори Сушицькою А.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №3-2538, яким визначено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6 на звороті).

Також в довідці, виданої Першою вінницькою державною нотаріальною конторою 15.05.2026 року, повідомляється, що згідно з матеріалами спадкової справи №381/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцем на майно є його дочка ОСОБА_1 (а.с. 11).

Отже, судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 оскаржував дії ГУ ПФУ у Вінницькій області і судом було ухвалено рішення, що набрало законної сили, за яким останній набув право на отримання ним 192910,69 грн. пенсійних виплат, при цьому останнім присуджені кошти залишилися не одержаними. Тому, його дочка, як спадкоємиця, має право на належні спадкодавцю суми пенсії згідно зі ст. 1227 ЦК України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у неї, як спадкоємця першої черги, права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, право на отримання належних ОСОБА_2 , але не отриманих 192910,69 грн. пенсійних виплат, передається позивачу, як дочці та спадкоємиці першої черги.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положенням статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами 2, 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві,але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, визначено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Наприклад, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року усправі № 420/8604/21.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч.ч. 2, 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Аналогічні положення також закріплені в ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Тлумачення ст. 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року у справі № 120/1876/23 ГУ ПФУ у Вінницькій області провело ОСОБА_2 перерахунок пенсії, однак належні йому суми пенсії залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, тому суд вважає, що його дочка ОСОБА_1 згідно зі ст. 1227 ЦК України має право на належні спадкодавцю суми пенсії, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органів пенсійного фонду підлягає задоволенню і є ефективним засобом поновлення її порушених прав.

Доводи відповідача про те, що сума неотриманої пенсії мала бути виконана в порядку черговості надходження коштів до пенсійного фонду, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, що ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє її можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 1929,11 грн., що підтверджено документально (а.с. 14).

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стаття 61 Закону України № 2262-ХІІ, ст.ст. 15, 16, 316, 328, 1216-1219, 1223, 1227, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом, після смерті її батька ОСОБА_2 , у розмірі 192910,69 грн. (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот десять гривень 69 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 1929,11 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 11 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄРДПОУ 13322403, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22.

Повний текст рішення суду складений 02.07.2026 року.

Суддя: