Рішення № 137934964, 03.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1522/26

2/703/1515/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

16.03.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс», із використанням системи «Електронний суд», звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.04.2021 ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» договір про надання фінансових послуг №2109379169957 та отримав кредит у розмірі 4400,00 грн строком на 1 рік.

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, за умовами якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг №2109379169957 від 04.04.2021.

ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором №2109379169957 від 04.04.2021.

28.08.2025 ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір відступлення прав вимоги №28-08/25, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект Центр» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором №2109379169957 від 04.04.2021.

Оскільки на даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів кредитора, позивач змушений звернутися в суд з даним позовом.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість в загальному розмірі 35508,00 грн, що включає 4400,00 грн основного боргу, 31108,00 заборгованості за процентами, а також судові витрати, що включають судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19.03.2026 відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження в справі надіслано відповідачеві на зареєстровану адресу місця проживання, вказане відправлення відповідачем отримане 26.05.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 04.04.2021 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Служба миттєвого кредитування» договір про надання фінансових послуг №2109379169957.

За п. 1.1. договору товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 4400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів із моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - ‹процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

д) тип процентної ставки - фіксована.

За п. 1.4.1 нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що рахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.

Згідно із п. 1.4.2 в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

В п. 1.9 договору сторони погодили граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

Графіком платежів (додатки №2 до договору) визначено суми кредиту та процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, у паспорті споживчого кредиту (Додаток №3 до договору) зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної процентної ставки та орієнованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація.

Вказані договір та додатки підписані позичальником ОСОБА_1 електронним цифровим підписом із використанням одноразового ідентифікатора.

За змістом повідомлення щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Фінансова компанія «Вей фо пей», останнім було здійснено переказ грошових коштів на підставі договору про організацію переказу грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 , на виконання кредитного договору №2109379169957, сума 4400,00 грн.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлений порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Укладаючи кредитний договір, відповідач та первісний кредитор вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір та додатки шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого відповідачу були перераховані кошти, відповідно до умов кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

01.12.2021 між ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (клієнт) укладено договір факторингу №1-12.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується здійснити фінансування за таке відступлення на умовах, визначених договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнтові та стає новим кредитором щодо них.

В п. 6.1.4 зазначеного договору вказано, що право вимоги переходять від клієнта до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, після чого фактор стає новим кредитором щодо боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до п. 2.3 договору факторингу, з дати відступлення права вимоги фактор має право, серед іншого, здійснювати нарахування та стягнення процентів.

03.12.2021 сторонами договору факторингу №1-12 підписаний акт приймання-передачі реєстру боржників.

Відповідно до витягу із реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором №2109379169957 від 04.04.2021 в загальному розмірі 35508,00 грн, з яких заборгованість за основною сумою кредиту 4400,00 грн, заборгованість за процентами 31108,00 грн.

На підтвердження придбання права грошової вимоги позивачем надано платіжне доручення №307600018 від 03.12.2021 про перерахування від ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування» оплати за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №2109379169957 від 04.04.2021.

Відповідно до п. 2.1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно з п. 5.2 договору, права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та прийнятими (набутими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

10.01.2023 між сторонами договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 укладений акт приймання-передачі реєстру боржників.

На підтвердження набуття права грошової вимоги ТОВ «Коллект Центр», суду надано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 між сторонами договору №10-01/2023 від 10.01.2023.

Згідно з Реєстром боржників від 10.01.2023 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за договором №2109379169957 від 04.04.2021 у загальній сумі 77355,52 грн, з яких 4400,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 72955,52 грн сума заборгованості за процентами.

28.08.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимог №28-08/25.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор - набуває в обсязі та на умовах, що визначені договором, права вимоги первісного кредитора до боржників.

В п. 5.2 зазначеного договору вказано, що права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором новому кредиторові та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників.

28.08.2025 між сторонами договору про відступлення прав вимог №28-08/25 від 28.08.2025 укладений акт приймання-передачі реєстру боржників.

Відповідно до витягу із реєстру боржників до договору про відступлення прав вимог №28-08/25 від 28.08.2025, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором №2109379169957 від 04.04.2021 в загальному розмірі 77355,52 грн, з яких 4400,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 72955,52 грн сума заборгованості за процентами.

На підтвердження набуття права грошової вимоги позивачем, надано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2025 між сторонами договору №28-08/25 від 28.08.2025.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Служба миттєвого кредитування», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №2109379169957 від 04.04.2021.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, виконаного первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування», нарахування процентів за договором проведене за період часу до відступлення права грошової вимоги 01.12.2021 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», застосована процентна ставка відповідно до періодів, що погоджені сторонами в п. 1.4 кредитного договору, така не суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів в редакції на час виникнення відповідних правовідносин.

Наведений позивачем розрахунок відсотків суд вважає правомірним, оскільки такий виконаний арифметично вірно, виходячи із суми основного боргу та не суперечить умовам укладеного кредитного договору. Відомості про внесення позичальником будь-яких платежів на виконання власних зобов`язань за кредитним договором, матеріали справи не містять та відповідачем такі не надані.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором, як частково, так і у повному обсязі, матеріали справи не містять.

Як вказано в ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись вказаним вище, позивач на власний розсуд звернувся із позовом про стягнення суми заборгованості в обсязі, що був нарахований первісним кредитором станом на 01.12.2021.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене вище, судом встановлено порушення відповідачем умов кредитного договору №2109379169957 від 04.04.2021 та положень національного законодавства, оскільки суми основного боргу та нарахованих відсотків не були сплачені відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Відтак судовий збір, сплачений позивачем при звернені до суду відповідно до платіжної інструкції від 22.01.2026 №0602540029 в сумі 2662,40 грн, слід стягнути із відповідача.

Позивач просить стягнути понесені витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн, які обґрунтовує договором №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, що укладений з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-листом вартості послуг, заявкою на надання юридичної допомоги №2738 від 01.01.2026 та витягом з Акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Відповідно до п. 1.1. договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, між позивачем та АО «Лігал Ассістанс» клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Положеннями п. 2.1.2 договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 визначено, що адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановленому законами та цим договором порядку інтереси клієнта у господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, усіх інстанціях, а також в інших органах, установах, підприємствах, організаціях у тому числі, але не виключно у правоохоронних органах, органах нотаріату, в органах державної виконавчої служби з будь-яких питань, у тому числі з питань виконання судових рішень з правом приймати участь у судових справах, адміністративних, кримінальних та виконавчих провадження з усіма правами учасника відповідного процесу (провадження), наданими клієнту нормами процесуальних законів, Законами України «Про нотаріат» та «Про виконавче провадження» та іншими нормативно правовими актами України.

Разом з тим, згідно п. 4.1 договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Із заявки на надання юридичної допомоги №2738 від 01.01.2026 та витягу з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 слідує надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір №2109379169957, а саме: надання усної консультації тривалістю 2 год вартістю 4000,00 грн, складання позовної заяви тривалістю 3 год вартістю 9000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд вважає за належне звернути увагу, що дана справа є нескладною та типовою, її розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, складена позовна заява має шаблонний характер, а тому суд критично оцінює заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Суд прийшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн, в такій справі, враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторони, відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, що належить стягнути із відповідача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №2109379169957 від 04.04.2021 у сумі 35508,00 грн, що включає 4400,00 грн заборгованості за кредитом, 31108,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, а також 2662,40 грн судового збору та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, всього 41170 (сорок одну тисячу сто сімдесят) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 03.07.2026.

Суддя І.В. Овсієнко