Ухвала суду № 137934706, 01.07.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/205/26

номер провадження 1-кп/570/173/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

та в режимі відеоконференції обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

провівши в залі суду відкрите судове засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженню №42025180000000018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.27, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Запобіжні заходи, обрані відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (кожного окремо) на досудовому слідстві, закінчуються 06.07.2026.

Прокурор звернувся з клопотаннями про продовження обвинуваченим (кожному окремо) запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застави з покладенням обов`язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав подані ним клопотання з підстав та обґрунтувань, наведених у них, вказавши,що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених не зменшилися і на даний час. Вказав, що є ряд ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати що обвинувачені (кожен окремо) можуть здійснити дії, передбачені вищезазначеною статтею. Зокрема у разі зміни чи скасування запобіжного заходу обвинувачені (кожен окремо) можуть переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні; можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа, незаконно впливати на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечив проти розгляду клопотання прокурора щодо продовження дії обов`язків в забезпечення запобіжного заходу у вигляді застави без участі його захисника адвоката ОСОБА_8 , також не заперечує проти задоволення вказаного клопотання прокурора. Пояснює, що доцільно зменшити розмір застави, визначений щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Вислухавши учасників справи, аналізуючи зміст заявлених прокурором клопотаннь, суд визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ризики, передбачені п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених не зменшилися і на даний час.

При продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який є раніше судимим, наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим вищевказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Продовжуючи покладені на обвинуваченого обов`язки в забезпечення запобіжного заходу у виді застави обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує наступні обставини. Під час досудового слідства 17.09.2025 ОСОБА_6 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.11.2025, із визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень, яку сплачено 01.10.2025 та звільнено його з-під варти. Надалі, строк дії обов`язків за заставою визначено та продовжено ОСОБА_6 до 09.07.2026 р.

Суд при вирішенні даного клопотання відносно ОСОБА_6 вказує, що зазначені в клопотанні прокурора ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які впливають на належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду на даний час не перестали існувати, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 вищевказаних кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим; наявність в обвинуваченого судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки. Продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого в забезпечення застосування застави зможе забезпечити контроль за місцем перебування ОСОБА_6 та забезпечить виконання процесуальних обов`язків.

Наведені прокурором в клопотаннях підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України відносно ОСОБА_6 є належним чином обґрунтованими і вмотивованими, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, а саме того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення на даний час не змінилися.

Вивченням характеризуючих даних кожного з обвинувачених на даний час встановлено, що кожний із них є працездатний, раніше судимий, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до кожного з них вказаного в клопотанні прокурора запобіжного заходу, не встановлено.

Зважаючи на вищенаведені обставини суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 слід залишити попередній у виді тримання під вартою.

Враховуючи положення статті 183 КПК України прокурор в своєму клопотанні просив, визначену ухвалою суду від 11.05.2026 р. заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень, залишити без змін.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі цілодобовий домашній арешт не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Наразі не встановлено даних, які б вказували на неможливість продовження строку тримання під вартою.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби обвинуваченого ухилитися від суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні.

Продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти завдань провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Встановлений законом обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою.

У цьому кримінальному провадженні суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу обвинуваченого (при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначенні розміру застави як альтернативи триманню під вартою), з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, дійшов висновку, що запобігання спробам вчинення ним дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, можуть бути забезпечені виключно шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151 400 грн. Розмір такої суми суд вважає достатнім, з урахуванням того, що загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

У разі внесення застави, суд покладає на обвинуваченого обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України.

У зв`язку з цим, суд у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України вважає за необхідне покласти на обвинуваченого відповідні обов`язки, зокрема: прибувати на виклик прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на даний час діє запобіжний захід у виді застави, яка сплачена ним під час досудового слідства, та покладено ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Ризики, що стали підставою обрання запобіжного заходу, не зменшились. Тому враховуючи наявність обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії умисних тяжких злочинів, наявність ризиків зазначених вище, суд погоджується з думкою прокурора та вважає за доцільне подальше застосування судом обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Щодо участі обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно п.5 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Згідно із ч.2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Суд зважає на те, що обвинувачений ОСОБА_7 на даний час перебуває в Державній установі "Городоцький виправний центр (№131)" в порядку відбування покарання за попереднім вироком. Також до суду раніше надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про участь її підзахисного в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарського суду Львівської області. Тому суд вважає необхідним провести відкрите судове засідання в режимі відеоконференції, враховуючи віддаленість місця перебування обвинувачених.

Забезпечення проведення відеоконференції за участю обвинувачених доручити адміністрації вказаних державних установ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 334, 335 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 29 серпня 2026 року.

Одночасно визначити розмір застави 50 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самими обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із свідками, та іншими обвинуваченими у даному кримінальному правопорушенні;

- здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків за заставою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в забезпечення запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, тобто до 29 серпня 2026 року, а саме:

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками, та іншими обвинуваченими у даному кримінальному правопорушенні;

- здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали до 29 серпня 2026 року.

Проведення відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №42025180000000018 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.27, ч.2 ст.307 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, яке призначене на 24 липня 2026 року о 10 годині 00 хвилин, здійснювати дистанційно у режимі відеоконференції між Рівненським районним судом Рівненської області та Державною установою "Городоцький виправний центр (№131)", Господарським судом Львівської області.

Забезпечити можливість участі захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Адміністрації вказаних державних установ забезпечити проведення судового засідання за участю обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в режимі відеоконференції.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1