Ухвала суду № 137934299, 24.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.06.2026Справа № 554/8824/26 Провадження № 2-з/554/44/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: Материнко М. О.,

за участю секретаря судового засідання: Шляхової Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву адвоката Пелих Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах законного представника ОСОБА_1 , що виступає в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Полтави надійшла заява адвоката Пелих Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 (яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про забезпечення позову до подання позовної заяви.

У зазначеній заяві представник просить вжити заходи забезпечення позову до пред`явлення позову про визнання заповіту недійсним шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О. видавати свідоцтво про право на спадщину за законам та за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 щодо вказаної квартири.

Заява обґрунтована тим, що неповнолітній ОСОБА_2 є сином померлого спадкодавця ОСОБА_3 . Після смерті останнього відкрилася спадщина, зокрема на частку в квартирі АДРЕСА_1 . Проте 12 травня 2026 року нотаріусом було оголошено заповіт від 05.04.2023 року, згідно з яким спадкодавець заповів усе майно дочці ОСОБА_4 . Заявник стверджує, що на момент складення заповіту спадкодавець внаслідок перенесеного у 2020 році ішемічного інсульту та встановленої першої групи інвалідності мав значні розлади психічного та фізичного здоров`я, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також через тремор рук не міг самостійно та чітко підписати заповіт. Оскільки оформлення нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом дозволить ОСОБА_4 безперешкодно розпорядитися майном, це може унеможливити чи істотно ускладнити захист прав неповнолітнього спадкоємця за законам, що й обумовлює необхідність вжиття заходів забезпечення.

Враховуючи, що розгляд заяви здійснювався за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких звертається заявник.

Відповідно до сталої правової позиції Верховного Суду (зокрема, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд зобов`язаний перевірити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, критерій розумності, обґрунтованості та адекватності вимог, а також з`ясувати, чи існує реальна (а не гіпотетична) загроза того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав.

Цивільне процесуальне законодавство вимагає від заявника надання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Відповідно до принципу змагальності та диспозитивності цивільного процесу, закріплених у ст. 12, 13 ЦПК України, та згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сама лише вказівка на потенційну можливість відчуження майна чи посилання на майбутні складнощі без надання належних первинних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Як убачається з матеріалів заяви, обґрунтовуючи підстави для визнання заповіту недійсним у майбутньому позові, представник заявника посилається на дефекти волі спадкодавця внаслідок тривалої хвороби та невідповідність підпису його дійсному волевиявленню.

Суд зазначає, що встановлення обставин правомірності чи недійсності заповіту, оцінка дієздатності особи на момент його складення у відповідності до ст. 225, 1257 Цивільного кодексу України, а також перевірка автентичності підпису є предметом дослідження під час розгляду справи по суті та вимагають збору і аналізу доказів, що процесуально не може бути здійснено на стадії розгляду заяви про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви. Разом з тим, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен виходити з наявності реальної, об`єктивно існуючої загрози, яка вказує на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити захист прав неповнолітнього.

Разом з тим, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен виходити з наявності реальної, об`єктивно існуючої загрози, яка вказує на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити захист прав неповнолітнього.

Зі змісту поданої заяви не вбачається і заявником не надано жодних фактичних даних на підтвердження того, що потенційний відповідач ОСОБА_4 вчиняє будь-які активні дії, спрямовані на прискорене отримання свідоцтва про право на спадщину, приховування чи термінове відчуження спірної квартири на користь третіх осіб, або що існують інші об`єктивні обставини, які свідчать про реальну небезпеку втрати майна до моменту звернення з позовом.

При цьому суд враховує положення ст. 1296, 1297 ЦК України та ст. 67, 68 Закону України «Про нотаріат», за змістом яких видача свідоцтва про право на спадщину є регламентованою нотаріальною дією, а належні майнові права спадкоємців захищаються законом, зокрема шляхом можливості зупинення нотаріальних дій у разі отримання повідомлення від суду про надходження позовної заяви. Сама по собі потенційна можливість реалізації ОСОБА_4 своїх спадкових прав у загальному порядку, передбаченому законом, за відсутності доказів її недобросовісної поведінки чи наміру приховати майно, не є достатньою підставою для обмеження прав інших учасників спадкових правовідносин шляхом накладення арешту на майно та встановлення заборон нотаріусу.

Твердження заявника про те, що докази стану здоров`я будуть витребувані або отримані шляхом адвокатських запитів лише під час розгляду справи по суті, а також посилання на необхідність проведення посмертної судово-психіатричної та почеркознавчої експертиз, підтверджують передчасність звернення з даною заявою про забезпечення позову. Суд роз`яснює, що інститут забезпечення позову не може використовуватись для штучного збору доказів, оскільки для забезпечення чи витребування доказів процесуальним законом передбачено окремі самостійні інструменти та підстави, визначені ст. 84, 116 ЦПК України. Посилання на майбутні експертні дослідження за відсутності первинного обґрунтування загрози невиконання рішення свідчать про передчасність заяви на момент її розгляду судом.

За таких обставин, оскільки заявником не надано доказів існування реальної та невідворотної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, а наведені у заяві аргументи мають суто гіпотетичний характер і ґрунтуються виключно на припущеннях про майбутні наміри іншого спадкоємця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 247, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Пелих Наталії Миколаївни в інтересах законного представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у забезпеченні позову не позбавляє його права повторно звернутися з такою заявою до суду після подання позовної заяви або у разі виникнення нових обставин чи надання належних доказів, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М. О. Материнко