Ухвала суду № 137934257, 03.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.07.2026Справа № 554/13202/24 Провадження № 6/554/199/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Шляхової Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві звіт Державної казначейської служби України про виконання судового рішення у цивільній справі № 554/13202/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 27 березня 2025 року у цивільній справі № 554/13202/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди було відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року у цивільній справі № 554/13202/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Зазначене судове рішення набрало законної сили негайно з дня його прийняття 14 серпня 2025 року. На виконання вказаної постанови апеляційного суду Шевченківським районним судом міста Полтави 10 вересня 2025 року було видано відповідний виконавчий лист.

У зв`язку із тривалим невиконанням зазначеного судового рішення боржником, стягувачка звернулася до суду із клопотанням в порядку процесуального контролю.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 23 грудня 2025 року було задоволено заяву Позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зазначеною ухвалою суду було зобов`язано Державну казначейську службу України (надалі за текстом Казначейство або ДКСУ) подати до Шевченківського районного суду міста Полтави звіт про виконання судового рішення у справі № 554/13202/24 протягом 30 днів з дня отримання копії ухвали суду.

22 січня 2026 року, тобто в межах встановленого судом 30-денного процесуального строку, Державна казначейська служба України через підсистему «Електронний суд» направила до суду офіційний Звіт щодо виконання судового рішення у справі № 554/13202/24 (вих. № 5-10-10/1572 від 21.01.2026), підписаний особою, яка забезпечує самопредставництво ДКСУ головним спеціалістом-юрисконсультом відділу претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Чичкань Світланою Дмитрівною.

Обґрунтовуючи поданий звіт, Казначейство зазначило, що на виконанні перебуває виконаний Шевченківським районним судом міста Полтави виконавчий лист від 10 вересня 2025 року, виданий на виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року у справі № 554/13202/24, якою ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач вказує, що з моменту надходження заяви стягувачки (зареєстровано в ДКСУ 29.09.2025 за вх. № С-11-3237) Казначейством було вжито всіх необхідних, передбачених чинним законодавством України організаційно-процедурних заходів:

1.Оскільки заподіювачем шкоди є Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Казначейство листом від 03.10.2025 № 5-08-11/21819 направило оригінал виконавчого листа до Головного управління ДКСУ у Полтавській області для вчинення дій за територіальністю згідно з вимогами пункту 36 Порядку № 845.

2.Головне управління ДКСУ у Полтавській області після належного повідомлення органу-заподіювача шкоди, листом від 03.11.2025 № 04-20-10/10847 (зареєстровано в центральному апараті ДКСУ 07.11.2025 за вх. № 08-8670) повернуло пакет документів для безспірного списання коштів у порядку загальної черговості.

3.З 07 листопада 2025 року виконавчий лист позивачки офіційно обліковується в Казначействі для виконання за відповідною бюджетною програмою КПКВК 3504030.

Разом з тим, Казначейство наголошує на об`єктивній неможливості миттєвого здійснення безспірного списання коштів з Державного бюджету України у зв`язку з гострим дефіцитом бюджетних призначень за КПКВК 3504030. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на вказані цілі передбачено фінансування в обсязі лише 150,00 млн грн щорічно. Водночас станом на 20.01.2026 на виконанні перебуває 1 050 судових рішень на загальну суму понад 337 млн грн. Виконавчий лист ОСОБА_1 наразі обліковується в черзі під порядковим номером 930. Кількість документів, що надійшли раніше та мають пріоритет у виконанні 929 на суму 290,44 млн грн.

Відповідач підкреслює, що на виконання пункту 39 Порядку № 845 ним у межах одного місяця з дня надходження документів було направлено пропозиції до Міністерства фінансів України щодо збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504030. ДКСУ зауважує, що не має права законодавчої ініціативи, а самовільна виплата коштів поза чергою порушить конституційний принцип рівності громадян перед законом та права інших 929 стягувачів, які звернулися раніше. Посилаючись на сталу практику Верховного Суду, Казначейство просить прийняти звіт та долучити його до матеріалів справи.

Позивач (стягувач) ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання повідомлена належним чином через систему «Електронний суд». У своїй заяві акцентувала увагу на тому, що судове рішення набрало законної сили ще у серпні 2025 року, проте досі залишається невиконаним. Позивачка вважає, що внутрішні організаційні чи фінансові труднощі держави, зокрема відсутність лімітів чи наявність черги, не можуть виправдовувати тривале обмеження її законних прав. Просила суд застосувати заходи процесуального впливу та не припиняти судовий контроль до фактичного отримання нею коштів.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, у тексті клопотання просив розглядати звіт з викликом сторін, однак суд, враховуючи специфіку розгляду звітів у порядку судового контролю та положення частини 3 статті 382 ЦПК України, дійшов висновку про можливість розгляду питання за наявними матеріалами, оскільки явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, а матеріали справи містять вичерпні письмові докази.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, надані листи-переписки з Міністерством фінансів України, інформаційні довідки про стан черговості, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Інститут судового контролю є гарантією реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень та інструментом захисту прав особи від протиправної бездіяльності зобов`язаного суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося бездієвим на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу».

У пілотному рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04, пункти 46-48) констатовано, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів або бюджетних асигнувань як на підставу для невиконання чи затримки виконання судового рішення, винесеного проти нього. Держава відповідає за виконання судових рішень та зобов`язана організувати свою фінансову систему таким чином, щоб забезпечити виконання кожної законодавчої та судової вимоги.

Водночас, вирішуючи питання щодо прийняття чи неприйняття звіту боржника, який є державним органом, суд повинен дослідити та диференціювати поняття «реальне виконання рішення» (результат) та «правомірна діяльність органу в межах повноважень» (процес).

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює процедуру виконання рішень суду про стягнення коштів з бюджету, є Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок № 845).

Статтею 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Пунктом 35 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання коштів здійснюється за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Згідно з пунктом 39 Порядку № 845, у разі коли для здійснення безспірного списання коштів необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду. Казначейство відкладає безспірне списання коштів та поновлює його з дати набрання чинності відповідними змінами до закону, зберігаючи виконавчі документи до їх повного виконання.

Судовим розглядом підтверджено, що Казначейство, отримавши виконавчий документ ОСОБА_1 , виконало всі процедурні етапи: внесло документ до системи обліку, встановило черговість надходження (№ 930) та у межах місячного строку звернулося до Мінфіну з пропозиціями про збільшення асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 3504030 через недостатність коштів, затверджених Законом України «Про Державний бюджет України». Крім того, відповідачем надано докази систематичних звернень до Мінфіну протягом вересня-грудня 2025 року щодо вирішення системної проблеми дефіциту коштів за вказаною програмою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 804/3242/17 та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 120/4764/21-а та від 30 квітня 2020 року у справі № 804/2076/17 сформовано сталу правову позицію: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути єдиним та достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність». Для визнання бездіяльності протиправною важливо з`ясувати конкретні причини, умови та обставини, через які обов`язкові дії не були виконані. Якщо Казначейство вжило всіх залежних від нього заходів у межах закону, направило пропозиції до Мінфіну та обліковує документ у черзі, підстави для констатації його протиправної бездіяльності відсутні. Виплата коштів одному стягувачу поза загальною чергою призведе до порушення принципу рівності та прав інших осіб, які подали документи раніше.

З огляду на наведені правові висновки вищих судових інстанцій, Шевченківський районний суд м. Полтави приходить до переконання, що Державна казначейська служба України на етапі подання звіту довела правомірність своєї поведінки та вжиття всіх доступних їй організаційних заходів. Казначейство обмежене обсягом коштів, що виділяються Верховною Радою України, та не має права здійснювати нецільове використання інших бюджетних коштів чи самовільно змінювати статті закону про держбюджет.

Таким чином, поданий Державною казначейською службою України звіт відповідає вимогам процесуального закону, є обґрунтованим, підтверджений належними письмовими доказами (копіями листів, витягами з черги), а тому підлягає до прийняття судом.

Водночас, приймаючи звіт ДКСУ, суд наголошує, що судове рішення Полтавського апеляційного суду від 14.08.2025 у цій справі станом на момент розгляду звіту залишається фактично невиконаним, і позивачка грошових коштів не отримала.

Метою інституту судового контролю є не просто формальне листування між органами влади чи збір звітів, а досягнення кінцевого результату реального захисту порушеного права особи шляхом повного виконання судового рішення.

Якщо суд прийме звіт боржника та повністю завершить судовий контроль за наявності невиконаного рішення, це знецінить саму суть статті 447 ЦПК України та позбавить стягувача будь-яких превентивних механізмів впливу. У такому випадку контроль перетвориться на формальну процедуру. Для забезпечення балансу між об`єктивними фінансовими обмеженнями ДКСУ та правом позивачки на ефективний захист, суд вважає за необхідне, прийнявши цей звіт, не припиняти судовий контроль, а продовжити його, встановивши для Казначейства новий строк для подання наступного (оновленого) звіту відповідно до частини 7 статті 4534 ЦПК України.

Це дозволить суду та стягувачу відслідковувати динаміку просування виконавчого листа в черзі, контролювати виділення бюджетних коштів у другому півріччі 2026 року та стимулювати боржника до активної взаємодії з Міністерством фінансів України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 19, 129-1 Конституції України, статтями 258-260, 447, 4534 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 3 серпня 2011 року № 845, суд

УХВАЛИВ:

Звіт Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року у цивільній справі № 554/13202/24 прийняти.

Судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 554/13202/24 продовжити.

Зобов`язати Державну казначейську службу України в строк до 02 листопада 2026 року подати до Шевченківського районного суду міста Полтави оновлений звіт про стан виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року у справі № 554/13202/24.

В оновленому звіті Державній казначейській службі України відобразити:

1.актуальний порядковий номер виконавчого листа ОСОБА_1 у черзі за бюджетною програмою КПКВК 3504030 станом на кінець жовтня 2026 року;

2.інформацію щодо обсягу коштів, фактично виплачених за цією програмою протягом травня-жовтня 2026 року;

3.відомості про додатково вжиті заходи взаємодії з Міністерством фінансів України щодо наближення або збільшення асигнувань.

Роз`яснити боржнику, що відповідно до частини 6 статті 4534 ЦПК України за неподання звіту у встановлений судом строк або за умисне ухилення від виконання вимог суду може бути накладено штраф на керівника органу.

Копію цієї ухвали невідкладно направити сторонам справи для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: М.О. Материнко