Рішення № 137933996, 02.07.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/972/26

Провадження № 2/536/1300/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з дійсним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 було кредитний договір №31733596, відповідно до якого відповідачу надано кредит на 3500,00 грн. 06.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №06-03/26, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача. Оскільки на даний час ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, тому представник позивача звернувся із позовом до суду та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 15145,76 грн., судовий збір - 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 квітня 2026 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, поштові відправлення, направлені за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою відповідача, повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси відповідач суду не повідомив, тому, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Відповідач клопотання про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд постановив про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

12 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №31733596(а.с.6-17), відповідно до умов якого товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором. Сума кредиту 3500,00 грн., строк користування 365 днів, до 11.02.2026 року.

Відповідно до п.2.6, 2.7 Договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних(Денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних(денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Орієнтовна загальна вартість кредиту складе 16275 грн. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 12775 грн. та суму кредиту у розмірі 3500 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, на дату укладення Договору, 3701.77%.

Відповідно до п.3.3 Договору позичальник має право неодноразово ініціювати продовження (поновлення) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитом та/або збільшення строку кредитування або строку виплати кредиту за договором (далі пролонгація), на умовах наведених нижче. пролонгація можлива лише шляхом укладення сторонами відповідного додаткового договору у спосіб, визначений цим договором. Ініціювання позичальником пролонгації відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для позичальника.

Відповідно до п.6.3 Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості) з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) та/або починаючи з дня наступного за днем сплати процентів за користування кредитом визначеного згідно графіку розрахунків (платежів), за наявності вимоги кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Відповідно до п.8.1 договору будь які листи, пропозиції, вимоги товариства, в тому числі, але не виключно: про зміни в умовах надання фінансової послуги, з питань виконання сторонами умов договору доводяться до позичальника (надсилаються позичальнику) засобами поштового зв`язку та/або на адресу електронної пошти позичальника, що зазначені у розділі 10 цього договору (надані позичальником при оформленні заяви на отримання кредиту), або в особистий кабінет позичальника в ікс товариства, а також шляхом смс-повідомлень на номер телефону позичальника та/чи надсилання повідомлень через месенджери.

Даний Договір підписаний відповідачем електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора, що передбачено п.3.1.2 Договору.

25 лютого 2025 року між сторонами було укладено додатковий договір про пролонгацію №1/31733596, яким було узгоджено дисконтний(пільговий) період користування кредитними коштами до 11.03.2025, дата остаточного погашення заборгованості 11.02.2026 (а.с.27-28).

11 березня 2025 року між сторонами було укладено додатковий договір про пролонгацію №2/31733596, яким було узгоджено дисконтний(пільговий) період користування кредитними коштами до 25.03.2025, дата остаточного погашення заборгованості 11.02.2026 (а.с.39-40).

25 березня 2025 року між сторонами було укладено додатковий договір про пролонгацію №3/31733596, яким було узгоджено дисконтний(пільговий) період користування кредитними коштами до 08.04.2025, дата остаточного погашення заборгованості 11.02.2026 (а.с.49-50).

ТОВ «Еко Фін» свої зобов`язання виконало перерахувавши ОСОБА_1 суму кредиту розмірі 3500,00 грн., що підтверджується квитанцією №43935-79818-99453 від 12 лютого 2025 року (а.с.88).

Відповідно до виписки за кредитом первинного кредитора ТОВ «Еко Фін» (а.с.91-92) у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 15084,91,00 грн., що складається з 3500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 11305,00 грн. заборгованість за відсотками, 279,91 грн. заборгованість за пенею.

06 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення(купівлю-продаж) прав вимоги №06-03/26, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.94-96).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді за Договором №06-03/26 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 06.03.2026 року, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді в друкованому (підписаному) вигляді до договору №06-03/26 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 06.03.2026 року та Реєстру боржників до договору №06-03/26 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 06.03.2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15084,91,00 грн., що складається з 3500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 11305,00 грн. заборгованість за відсотками, 279,91 грн. заборгованість за пенею (а.с.100-105).

Після набуття права вимоги до відповідача позивачем здійснено нарахування пені за укладеним кредитним договором у період з 06 по 11 березня 2026 року, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.93), з якого вбачається, що у відповідача утворилась заборгованість у сумі 3500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 11305,00 грн. заборгованість за відсотками, 340,76 грн. заборгованість за пенею.

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Судом установлено, що ТОВ «Еко Фін» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до відповідача, договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що вони оскаржувалися в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з ТОВ «Факторинг Партнерс», що до нього, як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищенаведеним кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Таким чином, суд встановив, що первісним кредитором було виконано зобов`язання щодо надання грошових коштів, в той же час відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання та не здійснював платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту 3500,00 грн., за нарахованими відсотками 11305,00 грн.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача нарахованої пені у розмірі 340,76 грн. суд зазначає наступне.

За вимогами п.18 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦПК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за період з 12 лютого 2025 року по 11 березня 2026 року в сумі 340,76 грн. необхідно відмовити, в зв`язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс»» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024 (а.с.106-108).

На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем наданий витяг з акту №30 про надання юридичної допомоги від 11.03.2026 року, відповідно до якого вартість послуг, які надавались, склала 9000,00 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.

За таких обставин, беручи до уваги предмет позову та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на часткове задоволення позову, реальність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,-

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м.Київ, вул. Єжи Гедройця, буд.6, оф.521, заборгованість за кредитним договором №31733596 від 12 лютого 2025 року у загальному розмірі 14805 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ять) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 2602 (дві тисячі шістсот дві) грн. 49 коп. та понесені в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м.Київ, вул. Єжи Гедройця, буд.6, оф.521.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река