Рішення № 137933737, 02.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/16574/25

Провадження 2/524/1967/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30.12.2025 ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позову з уточненням зазначено, що 15.08.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 472734305 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, як невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач виявив намір на отримання коштів, подавши відповідну заявку із зазначенням своїх персональних даних (прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, електронну пошту, номер банківської картки для перерахування коштів, місце реєстрації/ проживання). Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора "JDUU-3245". Згідно умов договору останній взяв на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, але зазначених зобов`язань не виконує.Разом із позовом надане клопотання про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» доказів.

Заборгованість за договором на суму 66482,67 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 26699,67 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам - 39783,00 грн; заборгованості за штрафними санкціями - 13349,84 грн.

06.01.2026, 14.01.2026 судом отримана інформація про відсутність відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідача.

21.01.2026 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, витребувано від АТ КБ «Приватбанк» документи /інформацію.

16.03.2026 від АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація, згідно якої на ім`я відповідача емітована картка із зазначенням її номера, інформація про фінансовий номер телефона відповідача, надана виписка по рахунку за період з 15.08.2024 по 01.09.2024, що містить відомості про зарахування на ім`я відповідача 2950,00 грн.

17.04.2026 ухвалою суду позов залишений без руху після відкриття провадження по справі.

21.04.2026 представником позивача подана заява про усунення виявлених недоліків із уточненою позовною заявою.

27.04.2026 ухвалою суду продовжений розгляд по справі.

15.05.2026 ухвалою суду відкладений розгляд справи на 02.07.2026, зобов`язати позивача додати до уточненої позовної заяви доказ надсилання відповідачу копій поданих суду документів з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України.

19.05.2026 представником позивача надані до уточненої позовної заяви докази надсилання відповідачу копій поданих суду документів.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» у судові засідання не з`являвся, просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надав заяву.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про місце та час судового розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.

З урахуванням зазначеного, керуючись ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленимиглавою 11ЦПК України.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно, повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлене наступне.

15.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений кредитний договір № 472734305 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, як невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач виявив намір на отримання коштів, подавши відповідну заявку із зазначенням своїх персональних даних (прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, електронну пошту, номер банківської картки для перерахування коштів, місце реєстрації/ проживання). Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора "JDUU-3245». Згідно умов договору останній взяв на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, але зазначених зобов`язань не виконує.

Позивач стверджує, що згідно умов зазначеного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок, перерахувавши відповідачу шляхом ініціювання через банк - провайдер грошові кошти в сумі 2950,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, зазначенену ним у заявці при укладенні кредитного договору, що є доказом прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця.

Позивачем зазначено, що згідно додаткової угоди до договору № 472734305 від 15.08.2024 укладеної шляхом використання мобільного додатку «Moneyveo-кредит онлайн» кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 10500 грн 00 коп, з моменту отримання траншу вказаного в п. 1.1. Договору, базова процентна ставка за договором (для суми всіх наступних траншів в рамках всього кредитного ліміту та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 1,50 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 % річних. З моменту підписання цієї додаткової угоди, незалежно від зазначеного в договорі, розмір дисконтної чи індивідуальної ставки не може бути більшим за базову процентну ставку вказану вище. Денна процентна ставка за користування всією сумою кредиту, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою, що вже є в користуванні позичальника, та суми що буде видано після укладення цієї додаткової угоди, до закінчення строку кредитування: 561187,50 грн) / (сума, що вже є в користуванні позичальника, та сума що буде видано після укладення цієї додаткової угоди: 20500,00 грн.) / (строк кредитування, що залишився по Договору: 1825 днів) ? 100 % = 1,50 % в день.

17.08.2026 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачемукладена додаткова угода до договору № 472734305 від 15.08.2024 про надання траншу в сумі 3250 грн 00 коп. Базова процентна ставка буде складати 1,50 % в день від суми залишку кредиту за кожний день користування, що становить 547,50 % річних. Денна процентна ставка за користування кредитом, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою, що вже є в користуванні позичальника, та суми що буде видано після укладення цієї Додаткової угоди, до закінчення строку кредитування: 649800,00 грн) / (сума, що вже є в користуванні позичальника, та сума що буде видано після укладення цієї Додаткової угоди: 23750,00 грн) / (строк кредитування, що залишився по договору: 1824 днів) ? 100 % = 1,50 % в день.

Строк кредиту - 30 днів. Кінцева дата повернення кредиту - 14.09.2026.

Таким чином, загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складає 26700,00 грн.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом момент подання позовної заяви, утворилася заборгованість на суму 79832,51 грн, що складається із заборгованості по тілу кредита - 26699,67 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам 39783,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями 13349,84 грн.

ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати кошти відповідачу виконало у повному обсязі.

19.11.2014 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № МВ-ТП/9 .

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № б/н від 19.11.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон плюс та ТОВ «Фінансова компанція «Онлайн фінанс» укладений договір факторингу № 28/0525-01, на виконання якого 28.05.2025 підписаний реєстр прав вимоги №2, згідно якого від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі, зазначеній у реєстрі прав вимоги.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладений договір факторингу № 16/07/25-Е відповідно до якого 16.07.2025 підписаний реєстр прав вимоги № 2, згідно якого від ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» до ТОВ «ФК «Ейс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі, зазначеній у реєстрі прав вимоги.

Згідно договору факторингу клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками. Відповідно до вищезгаданого договору, клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідач зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 66482,67 грн.

Згідно інформації, наданої АТ КБ «Приват банк», на ім`я відповідача емітована картка № НОМЕР_1 , надана виписка по вказаному рахунку з 15.08.2024 по 09.09.2024 із відомостями про зарахування на ім`я відповідача 26700,00 грн.

Вимогу про стягнення пені в сумі 13349,84 грн позивач не заявляв у прохальній частині позову.

Відповідач не заперечував факт отримання коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, що випливають із встановлених обставин, правові норми, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено наявність заборгованості на підставі поданих позивачем доказів за кредитним договором. Відповідачем не надані докази на спростування перерахування кредитних коштів, їх отримання відповідачем, користування ними, їх погашення.

У матеріалах справи наявний розрахунок боргу, наданий представником позивача.

Відповідач не надав доказів на спростування зазначеного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підставою звернення представника позивача з даним позовом до суду є невиконання кредитних зобов`язань відповідачем щодо укладеного між сторонами договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦПК України (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч.2 ст. 639 ЦК України).

Будь-який вид договору, укладений на підставі ЦКУкраїниможе мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч.1ст.3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 ст.11 Закону (ч. 3 ст. 11 Закону).

Якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (ч. 8 ст. 11 Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" за умови використання засобу електронного підписуусіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Між сторонами досягнута згода щодо істотних умов кредитного договору, оформленого сторонами в електронній формі.

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит.

Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано.

Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).

Судом установлено порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Підписавши договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взявши на себе відповідні зобов`язання.

Відповідачу відомо про обов`язок щодо сплати процентів за кредитним договором, оскільки такий обов`язок чітко визначений у кредитному договорі.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України).

З урахуванням того, що договір факторингу із додатками, підписаний сторонами, є оспорюваним правочином, а під час розгляду справи презумпція його правомірності відповідачем/ його представником не спростована.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним(ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати, що стверджується доданими копіями договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги; акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025.

Оскільки позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору, сплаченого за подання позов, 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст.5,12,13,81,77-80,141, 247, 259,263-265,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 472734305 від 15.08.2024 з додатковими угодами на суму 66482 грн 67 коп, 2422 грн 40 коп судового збору, 7000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останне відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник