Рішення № 137933523, 22.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15158/25

Провадження № 2/369/5742/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участі секретаря судового засідання Алілуйко Н.О.,

представника органу опіки та піклування Васянович В.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Федосєєвої Т.Ю.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину,

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просив відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав та передати на виховання батьку ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на особовий рахунок дитини, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати ОСОБА_1 є громадянкою рф, однак має посвідку на постійне проживання в Україні, відповідно до якої місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.11.2023 року №3244-5003038463 фактичним місцем проживання с адреса: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 наразі проживає закордоном, а саме в Сполучених Штатах Америки. Рішенням Полтавського апеляційного суду від 14.11.2023 року у справі №552/3972/22 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 за місцем її мешкання.

24.06.2025 року до служби у справах дітей Борщагівської сільської ради надійшло звернення від знайомих гр. ОСОБА_1 , з таким змістом: «Повідомляємо Вас, що громадянка ОСОБА_1 має психічне захворювання (шизофренія) та не з`являється в лікаря, який її лікує, відмовляється лягати в лікарню. Переживаємо за безпеку дитини, яка налякана, хоче опинитись в безпечному місці, мати проводить ритуали з використанням ножів, возить ножі з собою у транспорті, агресивно спілкується із знайомими та незнайомими людьми. Сусіди громадянки ОСОБА_6 вже викликали поліцію через її дивну поведінку. Просимо вжити всі можливі заходи задля безпеки дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина має з ким жити на час лікування матері».

26.06.2025 року службою у справах дітей Борщагівської сільської ради був здійснений виїзд за адресою проживання ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_3 . В результаті обстеження встановлено належні умови проживання для дитини, мати перебувала в адекватному стані, охоче йшла на контакт з працівниками Служби.

11.07.2025 року до Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради надійшло звернення від батька малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 , щодо небезпечних умов проживання неповнолітньої дитини та неможливості належного її виховання матір`ю у зв`язку з загостренням психіатричного захворювання матері дитини ОСОБА_1 , її неадекватної поведінки, агресивності, що може загрожувати безпеці, життю та здоров`ю дитини.

14.07.2025 року Службою у справах дітей Борщагівської сільської ради здійснено виїзд за адресою проживання родини: АДРЕСА_3 . В ході виїзду з`ясовано, що власник квартири, розірвавши договір оренди в односторонньому порядку за порушення умов договору та численні порушення громадського порядку виселяє з квартири гр. ОСОБА_1 та малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При виїзді за адресою вже були присутні працівники поліції. Гр. ОСОБА_1 поводила себе агресивно, неадекватно, вживала нецензурну лайку, кидалася речами в працівників поліції та Служби, накинулася на працівника поліції з ножем, перебувала без спідньої білизни, їла якісь папірці. Йти на контакт відмовилася.

Дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомила, що боїться знаходитися разом з матір`ю у зв`язку з її агресивною та неадекватною поведінкою, хоче до батька. За словами дитини, мати часто запрошувала до помешкання сторонніх чоловіків. Оскільки квартира є однокімнатною, дитина фактично була змушена перебувати в одному житловому приміщенні з цими особами, що викликало у неї почуття тривоги, страху та дискомфорту. Дитина розповіла, що у такі моменти намагалася уникати будь-якої взаємодії, залишаючись осторонь, проте через відсутність окремої кімнати не мала змоги ізолюватися.

Дитина зазначила, що в окремі періоди залишалася голодною, оскільки мати не завжди забезпечувала її необхідним харчуванням. Такі умови створювали у неї відчуття небезпеки, занедбаності та емоційної ізоляції, що негативно впливало на її психологічний стан та самопочуття.

Вказані обставини свідчать про наявність психологічного тиску та елементів нехтування потребами дитини, що в сукупності може становити загрозу для її фізичного, емоційного та морального розвитку.

Працівниками Служби і поліції було складено акт проведення рівня безпеки дитини, в результаті якого встановлено, що проживання разом з матір`ю негативно впливає на життя та здоров`я дитини, її розвиток та призводить до неналежного рівня задоволення індивідуальних потреб та загрожує здоров`ю та життю дитини. В результаті оцінювання було визначено дуже небезпечний рівень безпеки дитини

Відповідно до наказу служби у справах дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано проживання у сім`ю знайомих.

15.07.2025 року відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді, на розгляд якого було винесено клопотання служби у справах дітей щодо негайного відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 з позбавленням або без позбавлення батьківських прав останньої відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На комісії була присутня ОСОБА_1 , яка повідомила членам комісії, що дитину відібрали безпідставно, вона здорова, психіатричних захворювань не має. Але також підтвердила, що неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні. Знімала на відео засідання, поводила себе агресивно, грала на барабані. На питання членів комісії відповідала неадекватно.

Комісією вирішено надати термін матері ОСОБА_1 до 22.07.2025 задля подолання складних життєвих обставин, які склались в сім`ї (пройти психіатричне обстеження), де є високий ризик вилучення малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередити матір дитини ОСОБА_1 про відповідальність та наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків.

На засідання комісії з питань захисту прав дитини 22.07.2025 повторно було винесено клопотання служби у справах дітей щодо негайного відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 з позбавленням або без позбавлення батьківських прав останньої відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На комісії були присутні представники ГО «Капеланський патруль» капелани Шелист Ігор, ОСОБА_8 , які повідомили членам комісії, що познайомились з гр. ОСОБА_1 на вулиці, коли вона спала на газоні. Хочуть допомогти останній повернути дитину в родину. Повідомили, що ОСОБА_9 обіцяла лягти в лікарню, але станом на сьогодні місце її перебування їм невідоме, на телефонні дзвінки вона не відповідає. На засідання комісії ОСОБА_1 не з`явилась.

Комісією вирішено перенести розгляд даного питання на наступне засідання у зв`язку з неявкою матері ОСОБА_1 .

На засідання комісії з питань захисту прав дитини 30.07.2025 року повторно було винесено клопотання служби у справах дітей щодо негайного відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 з позбавленням або без позбавлення батьківських прав останньої відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На комісію гр. ОСОБА_1 не з`явилась, на численні телефонні дзвінки не відповідає.

В результаті розгляду зазначеного питання, комісією було вирішено рекомендувати органу опіки та піклування відібрати дитину у матері та підготувати позовну заяву та висновок до суду про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав, та передати малолітню дитину ОСОБА_10 батькові ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області затверджено висновок про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без позбавлення батьківських прав у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У характеристиці, виданої старшим дільничним офіцером поліції Відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Оленою Савченко зазначено, що громадянка ОСОБА_1 , 1983 року народження, систематично проявляє неадекватну поведінку, що свідчить про можливу наявність у неї ознак психічного розладу. Вказана особа неодноразово порушувала громадський порядок, голосно кричить, вступає в конфлікти із мешканцями, агресивно реагує на зауваження. За місцем проживання характеризується вкрай негативно. Спілкування з нею ускладнене через непередбачувані емоційні реакції. Сусіди висловлюють занепокоєння її поведінкою та вважають, що вона становить потенційну небезпеку як для себе так і для оточення. Безпідставно викликає поліцію, чим заважає роботі правоохоронних органів та порушує спокій мешканців будинку.

Після відібрання дитини, яке відбулося 14.07.2025 року, мати не вжила жодних заходів для поліпшення свого психоемоційного стану: не зверталася до профільних медичних установ для проходження періодичного психіатричного обстеження та не розпочала прийом призначених лікарських засобів. Крім того, вона не забезпечила собі стабільного місця проживання, що свідчить про відсутність елементарної життєвої стабільності. Зазначена особа також не зверталася до служби у справах дітей щодо стану здоров`я або умов перебування своєї доньки, не виявляла ініціативи щодо налагодження контакту з дитиною чи відновлення участі у її вихованні.

У зв`язку з наявністю у гр. ОСОБА_1 психіатричного захворювання, яке ускладнилося через регулярне вживання алкогольних напоїв, а також її ухиляння від медичного нагляду, відмова від госпіталізації та прийому призначених лікарських засобів, вона не виконує належним чином батьківські обов`язки. Зокрема, не забезпечує належного догляду за здоров`ям, моральним, фізичним та духовним розвитком своєї доньки, не виявляє зацікавленості у її вихованні та підготовці до самостійного життя, не сприяє формуванню в дитини загальновизнаних норм моралі та поведінки.

Згідно з скріншотами з особистої сторінки у соціальній мережі Facebook, відео, знятими до моменту відібрання дитини ОСОБА_1 б`є у бубон під час повітряної тривоги, визирає у вікно з ножем, вступає у конфлікт та обмінюється образами із сусідами. А на відео під час відібрання дитини 14.07.2025 видно, як гр. ОСОБА_1 поводиться агресивно, кидається на працівників поліції та представників служби у справах дітей, вигукує образливі фрази та намагається перешкоджати виконанню службових обов`язків. На відео від 17.07.2025. ОСОБА_1 публічно стоїть на колінах перед відділенням поліції №5 (с. Чайки), чим привертає увагу оточуючих та створює конфліктну ситуацію. На відео від 18.07.2025 зафіксовано, як гр. ОСОБА_1 умисно блокує рух транспортних засобів на вулиці, перешкоджаючи проїзду. На відео, записаних під час засідання комісії з питань захисту прав дитини від 15.07.2025 ОСОБА_1 демонструє вкрай агресивну та неконтрольовану поведінку: підвищує голос, перебиває.

Представник позивача Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в заявах по суті справи.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог заяви, посилаючись на те, що психічний стан матері покращився. Відповідач погодилася на проживання дитини з батьком, проте не через процедуру відібрання, а шляхом надання нотаріально завіреної згоди. Проти добровільної сплати аліментів на дитину не заперечувала, проте вказала на необхідність погодження суми аліментів з батьком дитини.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив намір забрати дочку на постійне місце проживання до США, повідомив про наявність необхідних умов для її проживання.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження: серія НОМЕР_2 , видане Ірпінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10.06.2022.

В судовому засіданні сторони визнали обставини, викладені в позові. Вказані обставини також підтверджуються доказами, долученими до позову та дослідженими в судовому засіданні.

На підтвердження того, що у відібранні дитини відпала необхідність позивачем були надані такі документи: строковий трудовий договір №1912-ІУС/24 від 12.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_11 прийнята на роботу на посаду дизайнера графічних робіт до ТОВ «Інноваційні облікові системи», заробітна плата встановлюється у розмірі 53416,15 грн на один робочий місяць, договір укладено до 19.12.2024; довідка №528 від 21.08.2025, видану КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр ментального здоров`я», відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на лікуванні в центрі з 02.08.2025 по день надання довідки; заява ОСОБА_1 до Служби у справах дітей з проханням тимчасово визначити місце проживання дитини з нею, акти обстеження житлово-побутових умов проживання від 01.09.2025, 05.09.2025, складені депутатом Бучанської міської ради Продан О.Л., Відділом служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних послуг Бучанської міської ради, за адресою: м. Буча, вул. Марії Зерової, 23, відповідно до яких у вказаному житловому приміщенні проживає ОСОБА_1 , в житловому приміщенні створені необхідні умови для проживання дитини.

Третя особа ОСОБА_2 на підтвердження обставин щодо створення необхідних умов для проживання дитини разом з ним надав свідоцтво від 02.01.2026 про реєстрацію ОСОБА_12 Товариства з обмеженою відповідальністю VIL LLC США безстроково; договір оренди мебльованого житлового приміщення за адресою: за адресою 6200 Вестідж-Бульвар, Маунд, Штат Міннесота 55364, на період з 01.01.2026 по 31.12.2026; виписку про стан депозитного рахунку, відповідно до якого станом на 21.01.2026 на рахунку ОСОБА_13 в установі JPMorgan Chase знаходиться 9706,27 дол. США, середній баланс за 12 міс. 2397 дол. США., а також квитанції про перерахунок коштів на утримання дитини.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини. Визначено, зокрема, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування.

Частиною 1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Ті ж самі принципи закріплені Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно п.6. та п.7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

За змістом ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Таким чином, обов`язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.

Водночас Пленум Верховного Суду України в п.15 зазначеної вище постанови роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

З досліджених доказів слідує, що через загрозу здоров`ю дитини ОСОБА_4 у зв`язку із погіршенням стану здоров`я матері орган опіки та піклування мав право постановити рішення про негайне відібрання дитини від матері ОСОБА_1 .

Проте зважаючи на докази подані відповідачем, відповідно до яких матір дитини пройшла лікування, працевлаштувалася, забезпечила собі та дитині житло, суд дійшов висновку про те, що причини, які перешкоджали належному вихованню дитини матір`ю відпали.

Згідно з ст. 170 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомила про те, що вона на теперішній час проживає в приватному ліцеї на повному утриманні. Повідомила, що з мамою спілкується телефоном, двічі на тиждень вона приїжджає її відвідувати. З татом спілкується кожен день телефоном. Також до неї приходять знайомі батька, з якими вона жила деякий час після відібрання від матері. На вихідних вони можуть забрати Лілію, щоб купити їй речі, яких їй бракує. З мамою хотіла б також зустрічатися на вихідних щоб погуляти разом, проте на ночівлю з мамою залишитися не хотіла б. Проживати хоче з батьком.

За таких обставин, що склалися, зважаючи на думку дитини, враховуючи те, що матір дитини не заперечує проти передання дитини батькові, суд дійшов висновку про те, що в найкращих інтересах дитини буде постановлення рішення про відібрання дитини від матері та передання батькові.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частинами 2, 3 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно із ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Частиною 3 ст. 166 СК України передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

А отже, зважаючи на вимоги, передбачені ч. 4 ст. 70 СК України, з відповідача на утримання дитини необхідно стягнути аліменти, для чого необхідно зобов`язати батька відкрити особистий рахунок дитині у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити: відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав та передати батьку ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на особовий рахунок дитини, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття, зобов`язавши ОСОБА_2 відкрити особистий рахунок дитині у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В наведеній нормі права відсутня вимога про те, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, що було передбачено ч. 3 ст. 88 ЦПК України в редакції 2004 року.

Аналізуючи вказані норми права, Велика Палата Верховного у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (п п. 41 - 46) дійшла висновку про те, що оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат й вона не оплачувала судовим збором позовну заяву, апеляційну та касаційну скаргу, в цій частині судові витрати на відповідача не покладаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 244, ч. 5 ст. 268 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 280-282, 289, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину задовольнити.

Відібрати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав.

Передати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьку ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті її заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття на особовий рахунок дитини.

Зобов`язати ОСОБА_2 відкрити особистий рахунок дитині у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1А, ЄДРПОУ 04362489; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ; третя особа: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Мартиненко В.С.