Ухвала суду № 137933468, 03.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2868/18

Провадження №2/367/538/2026

УХВАЛА

Іменем України

03 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравчук Ю.В.,

за участю секретаря судових засідань Опанасенко А.А.,

учасників справи:

представника позивача Буковчаник Є.І.,

представника Кабінету Міністрів України Мацієвської О.В.,

представника відповідача Бучанської міської ради Київської області Ковальчук Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Ірпені під час підготовчого судового засідання цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про визнання недійсним рішень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про визнання недійсним рішень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_16 від 01 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

12 лютого 2020 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Оладько С.І. прийнято дану справу до свого провадження у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_16 у відставку.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 24 лютого 2021 року прийнято зазначену справу до свого провадження у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_17 у відставку.

У судовому засіданні 03 липня 2026 року представник позивача заявила клопотання про заміну учасника справи його процесуальним правонаступником. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що підставою для пред?явлення даного позову стало те, що Бучанською міською радою впродовж квітня-листопада 2011 року прийнято ряд рішень щодо відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення в м. Буча громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі яких власникам земельних ділянок видано державні акти на право власності. У подальшому зазначені земельні ділянки були відчужені у власність інших осіб на підставі відповідних договорів купівлі-продажу. Зазначає, що відповідно до редакції ч. 8 ст. 122 та ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, чинної на час виникнення спірних правовідносин, повноваження щодо вилучення земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб належали до виключної компетенції Кабінету Міністрів України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 N? 1423-1Х, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками. Зокрема, відповідно до ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в новій редакції Закону України від 28.04.2021 N? 1423-IX) Кабінет Міністрів України передає лише земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративного-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином, за діючою на даний час редакцією Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі земель лісогосподарського призначення. За новою редакцією статті 149 Земельного кодексу України такі землі вилучаються за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження землями відповідно до ст. 122 цього Кодексу, та лише виключно для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук у країни, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об?єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення. На даний час саме Київська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

У зв`язку з чим просить замінити у справі 367/2868/18 Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію.

У судовому засіданні представник позивача прокурор Буковчаник Є.І. підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

Представник Кабінету Міністрів України Мацієвська О.В. заперечувала проти заявленого клопотання.

У судовому засіданні представник відповідача Бучанської міської ради Ковальчук Д.О. заперечувала щодо задоволення клопотання.

У судове засідання інші учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Частиною 8 тієї ж статті до 27.05.2021 було визначено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас, 27.05.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Вказаним Законом внесено низку змін до Земельного кодексу України, у т.ч. у частині восьмій статті 122 слова та цифри «у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря» замінено словами «які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць».

Спірна земельна ділянка розташована в територіальних межах м. Буча, яке є містом обласного значення.

Таким чином, внаслідок змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», розпорядниками земель лісогосподарського призначення державної форми власності в межах міст обласного значення є саме обласні державні адміністрації, а не КМУ, отже Кабінет Міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у т.ч. тих, які є обмеженими в обороті.

Отже, у даному випадку Київська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в т.ч. і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Суд зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Таким чином, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) компетенції, визначеної Конституцією України та законами України, одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами чинного законодавства.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а, від 29.04.2021 у справі № 160/6782/19.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи встановлені вище обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про заміну учасника справи його процесуальним правонаступником підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 55, 197, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представника позивача задовольнити.

Замінити у справі № 367/2868/18 Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1; код ЄДРПОУ 00022533).

Учасникам справи направити копію даної ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.В. Кравчук