Постанова № 137933436, 03.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"03" липня 2026 р. Справа № 363/3482/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ВАД № 967638 від 03.06.2026 року, що 21.05.2026 року о 15 годині 36 хвилини ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні магазину «Сільпо» який розташований за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 11, скоїв крадіжку з полиці магазину булки пудової «Французька зернова» вартістю 34,39 грн. без ПДФ.

11.06.2026 року матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , повернуто до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення.

25.06.2026 року матеріали повернуто до Вишгородського районного суду Київської області після дооформлення.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлялась в установлений законом порядку.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що встановлено ст.268 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області.

Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, за таких обставин суд визнав можливим слухати справу у його відсутності за наявними матеріалами справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне та повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 3 ст.51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, дата, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.

Так, уповноваженою особою після отримання адміністративного протоколу для належного оформлення згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області від 11.06.2026 року, зроблено унесення додаткових відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 5967638 від 03.06.2026 року, однак, відповідно до п. 7 розділ ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376, встановлює, що протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію та номер. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Закреслення чи виправлення відомостей, внесення додаткових записів забороняється саме після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Аналіз вище вказаної Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції свідчить про те, що єдиний можливий спосіб усунення недоліків складеного протоколу про адміністративне правопорушення, є анулювання протоколу в якому маються невідповідності, та складання нового протоколу та направлення його до суду. Вказані недоліки, допущені при складенні та оформленні адміністративного матеріалу, позбавляють суд можливості здійснити всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин правопорушення, що унеможливлює прийняття законного, обґрунтованого та мотивованого рішення у справі.

Отже з врахуванням вище викладеного, зміна правової кваліфікації вчиненого правопорушення можлива лише шляхом складання нового протоколу, виправлення чи уточнення з цього приводу іншим шляхом не допускається, в тому числі рапортами, додатками, а тим більше внесенням змін до протоколу. без зазначення дати такого унесення, а також з грубим порушенням п.7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи наявна копія постанови Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року з якою вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП., та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Також, зі змісту вказаної постанови вбачається, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 29.05.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст.51 КУпАП, з чого можна зробити висновок, що особу три і більше разів протягом року піддано адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.

Враховуючи викладене, наведене породжує сумнів щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, яке йому інкриміноване, а тому на підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України такі сумніви слід розтлумачити на корись ОСОБА_1 .

Отже, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.51 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 283, 284, 247 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 51 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя О.Д. Рудюк