Ухвала суду № 137933165, 03.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4233/26

Провадження № 2/357/7587/26

У Х В А Л А

03.07.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. оглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов`язання звільнити об`єкт позички, -

В С Т А Н О В И В:

22.05.2026 позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов`язання звільнити об`єкт позички.

28.05.2026 у хвалою Васильківського міськрайонного суду дану справу було направлено за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Ярмолі О.Я.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно дві позовних вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1,ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Так, при зверненні до суду позивачем не визначено ціну позову, а сплачено судовий збір, як за вимогу немайнового характеру. Однак, вимога про звільнення об`єкту позички (майна) є тотожним вимозі про витребування майна.

Позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1347,20 грн., позовна заява не містить обґрунтування сплати судового збору саме у визначеному позивачем розмірі.

За вказаних обставин, позивачу належить надати суду докази на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна, яке він просить звільнити та повернути, сформувати ціну позову та сплатити від неї у встановлених законом порядку і розмірі судовий збір, якщо його розмір буде становити суму більшу, ніж вже сплачена позивачем.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір, слід доплатити на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу : : ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім того, в порушення вимоги, що передбачена п.5 ч.3 , п.6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач не надав доказів в підтвердження свого права власності/володіння на об`єкти, які просить відповідача звільнити. В матеріалах справи є витяг з реєстру прав власності на нежитлову будівлю літ. «М-2», 101,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , що не стосується предмету спору, оскільки не вказана в Договорі позички майна від 29.10.2025р., інших доказів в підтвердження права власності позивача на об`єкти нежитлових приміщень, земельної ділянки, до матеріалів справи, не надано.

Крім того, позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Що взагалі унеможливлює з`ясувати чи існує спір між сторонами. Відсутні докази в підтвердження виконання позивачем умов п. 2.7. Договору позички майна №1186, щодо складання, або відмови складати Акт приймання-передачі.

В порушення п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивач не навів обставин в підтвердження факту порушення відповідачем своїх зобов`язань.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6 ч. 3ст. 175 ЦПК України).

Відповідно ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження заяви до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

А тому керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов`язання звільнити об`єкт позички - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Я. Ярмола