Ухвала суду № 137933058, 02.07.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1446/26

Провадження № 2-о/286/93/26

У Х В А Л А

02.07.2026 м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Вачко В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Овруцька міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , звернулась до Овруцького районного суду Житомирської області з заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 дублікату договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_3 , виданого 20 жовтня 2025 року за реєстровим № 1-308 ОСОБА_2 державним нотаріусом Запорізького обласного державного нотаріального архіву, посвідченого державним нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Волошиним А.А. 26 листопада 1991 року за реєстровим № 2041, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Суд вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі дійшов наступних висновків.

Відповідно до пп.5 ч.2 ст.293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

Під окремим провадженням розуміється вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік видів фактів, про встановлення яких суд розглядає справи, наведений у ч.1 ст.315 ЦПК України. Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 316 ЦПК України передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Фактичне місце проживання заявника як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , не є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання заявника.

Зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст.29 ЦК України та ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Заявником додано до заяви копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.04.2026 № 1815-7002416538, згідно з якою ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_5 .

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно положень ч.1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Проте, 09.08.2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце проживання/перебування особи.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що надана заявником копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання заявника за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.

У зв`язку з цим, встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання заявника, суд враховує адресу місця реєстрації заявника: АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до юрисдикції Гуляйпільського районного суду Запорізької області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року № 49/0/922, змінено територіальну підсудність судових справ Гуляйпільського районного суду Запорізької області шляхом її передачі до Заводського районного суду м.Запоріжжя.

Таким чином, вказана справа не підсудна Овруцькому районному суду Житомирської області, а за територіальною юрисдикцією належить до Заводського районного суду м.Запоріжжя.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Беручи до уваги те, що провадження у справі ще не відкрито, справа не підсудна Овруцькому районному суду Житомирської області, її необхідно передати за територіальною підсудністю на розгляд до Заводського районного суду м.Запоріжжя.

Керуючись ст.ст. 31, 258, 260, 293, 315, 316, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Справу № 286/1446/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Овруцька міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, передати за територіальною підсудністю на розгляд до Заводського районного суду м.Запоріжжя.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. І. Вачко