Ухвала суду № 137933050, 03.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/1055/26

провадження № 6/0285/152/26

03 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………...….Літвин О. О.,

секретаря……………………....Клечковської М. М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця в червні 2026 року звернулась до суду з заявою, в якій просила розстрочити виконання рішення Звягельського міськрайонного суду від 21.05.2026 (далі по тексту Рішення) у зазначеній вище цивільній справі строком на 6 місяців та встановити графік щомісячних платежів у розмірі 4000 грн щомісячно, починаючи з наступного місяця після набрання ухвалою законної сили.

В обґрунтування заяви зазначила, що Рішенням суду з неї на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі по тексту Товариство) стягнуто суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1407-2699 від 11.06.2024 в розмірі 20365,60 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,4 грн. Виконати судове рішення не в змозі, оскільки перебуває у вкрай скрутному матеріальному та сімейному становищі, що унеможливлює сплату всієї присудженої суми боргу одночасно.

Про дату та час розгляду справи учасники провадження повідомлені в порядку визначеному ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Встановлено, що наприкінці лютого 2026 року Товариство звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1407-2699 в розмірі 20365,60 грн.

Ухвалою від 05.03.2026 було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не було подано.

Рішенням від 21.05.2026 позов було повністю задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1407-2699 від 11.06.2024 в розмірі 20365,60 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,4 грн.

23.06.2026 Рішення набрало законної сили.

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями частини першої, третьої статті 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

За частиною четвертою статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу викладених норм убачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №9901/598/19.

Таким чином, суд може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Звертаючись до суду із клопотанням про розстрочку виконання Рішення, ОСОБА_1 зазначила, що у зв`язку із складним матеріальним становищем не має змоги одноразово у короткі терміни виконати судове рішення, оскільки на її утриманні та вихованні перебувають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім того вказує, що на теперішній час вона офіційно не працевлаштована, трудової книжки не має та не отримує доходу. Родина складається з п`яти осіб і утримується виключно за рахунок заробітку її чоловіка. Оскільки весь його дохід витрачається на забезпечення базових потреб трьох малолітніх дітей (харчування, одяг, лікування), сплата всієї суми боргу одноразово є абсолютно неможливою та поставить дітей на межу виживання.

До клопотання заявниця додала: копії актових записів про народження дітей з електронного застосунку «Дія»; копію актового запису про шлюб; відомості із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від за період із 2017 по 2022. Даний факт, на її думку, є надзвичайною обставиною, яка об`єктивно ускладнює виконання судового рішення.

Однак, зазначені обставини не є беззаперечним доказом неможливості виконання судового рішення.

Аналізуючи додані до заяви документи, суд приходить висновку, що заявницею не надано достатніх доказів винятковості обставин, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють, або роблять неможливим його виконання.

Щодо наданих заявником суду відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, які підтверджують факт відсутності доходів з 2022 по 2026 роки, то суд ураховує, що самі по собі такі відомості не є достатнім підтвердженням скрутного матеріального становища особи. Даний факт вказує на те, що дана особа не декларує свої доходи, не працевлаштовується тощо. Окрім того не надано відомостей про розмір заробітку її чоловіка, який, як вказує заявниця, є єдиним доходом їх сім`ї.

Жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не може працевлаштуватися та отримувати дохід суду не надано. Крім того, не надано суду доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунках та відсутності майна на праві власності, зокрема автомобілів та нерухомості.

Наведені ОСОБА_1 обставини не можуть розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими, та у відповідності до приписів ст.435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення про стягнення коштів.

Враховуючи викладене, в задоволенні заявлених вимог слід відмовити.

Також суд зауважує, що боржник звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення на 6 місяців. Проте з часу винесення рішення і до розгляду даної заяви жодного платежу вона не вносила, ніяких заходів, що свідчили б про її намір виконати судове рішення, не вжито.

Керуючись статтями 258-261, 435 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1

у розстроченні виконання судового рішення від 21.05.2026 №285/1055/26 у цивільній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості розмірі 20365,60 грн та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,4 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або отримання її копії.

Головуюча суддя О. О. Літвин