Постанова № 137932882, 03.07.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4412/26

Провадження № 3/279/1173/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2026 р. м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.06.2026 року серії ЧЦП №337647 зазначено, що 21.06.2026 року, о 14:20 год. на 160 км. автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин, в контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 1359 (до лінії державного кордону 48 км.) на північній околиці н.п. Коростень, Коростенської територіальної громади Житомирської області (Україна) було зупинено транспортний засіб марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний громадянин на вимогу прикордонного наряду пред`явити військово-облікові та документи що посвідчують його особу, що дають право на перебування в прикордонному районі, не зупинився та продовжив рух транспортного засобу. Була подана команда «Бар`єр» та застосовано пристрій «Кактус», внаслідок чого було пробито 2 колеса транспортного засобу. Громадянин України ОСОБА_1 відмовився пред`явити документи, що посвідчують його особу та закрився в автомобілі. Внаслідок невиконання вимог п.10 «Положення про Прикордонний режим» затвердженого Постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 року, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання службових обов`язків та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

02.07.2026 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.

З урахуванням вимог ч.2 ст.277 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був призначений на 10 год. 00 хв. 03.02.2026 року.

Про дату, час та місце розгляду учасники справи повідомленні належним чином.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, у телефонному режимі повідомив суду, що не може з`явитися до суду і просив розглядати справу без його участі. Окрім письмових пояснень, що містяться у матеріалах справи, які він давав при складанні протоколу, нічого іншого він додати не може.

З огляду на положення ст.268 КУпАП про розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-10 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши повно, всебічно, об`єктивно та безпосередньо обставини вчиненого правопорушення на підставі поданих до суду доказів, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення із застосуванням до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 статті 185-10 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 185-10 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у злісній непокорі законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 185-10 КУпАП полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги осіб, які зазначені у диспозиції статті, мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 26.02.2022 №188-р у зв`язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на всій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону (Придністров`я).

Згідно п. 10 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов`язані пред`являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЧЦП №337647 від 21.06.2026 року; протоколом про адміністративне затримання від 21.06.2026 року; рапортом інспектора прикордонної служби вищої категорії начальника першої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ) майстер сержанта ОСОБА_2 ; копією AD документа ОСОБА_1 ; схемою виявлення правопорушника на КрП «Коростень» 21.06.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями прикордонного наряду «Контрольний пост»; відеозаписом на DVD-диску.

Переглядом відеозапису встановлено, що 21.06.2026 року, о 14:20 год. на 160 км. автодороги М-07 «Київ-Ковель-Яготин», в контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку №1359 (до лінії державного кордону 48 км.) на північній околиці населеного пункту Коростеня (Україна), було зупинено транспортний засіб марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний громадянин на вимогу прикордонного наряду пред`явити військово-облікові та документи що посвідчують його особу, що дають право на перебування в прикордонному районі, не зупинився та продовжив рух транспортного засобу. Була подана команда «Бар`єр» та застосовано пристрій «Кактус», внаслідок чого було пробито 2 колеса транспортного засобу. Громадянин України ОСОБА_1 відмовився пред`явити документи, що посвідчують його особу та закрився в автомобілі.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він вчинив злісну непокору законному розпорядженню, вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність порушника у відповідності до ст.34 КУпАП, є щире розкаяння та визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст.35 КУпАП, судом не встановлено.

Суд, керуючись ст. 23 КУпАП, враховує, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення в межах санкцій ч.1 ст.185-10 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн., а 0,2 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 665,60 грн.

Керуючись ст.185-10 та ст.221, 280, ст.283-284 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір",

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, скоєного 21.06.2026 року, згідно протоколу ЧЦП №337647 від 21.06.2026 року, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Штраф підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Населений пункт Коростенський район/м. Коростень, Отримувач коштів ГУК у Житомирській обл./Коростенський район/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ККД 21081100, Номер рахунку UA228999980313070106000006827, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у м. Києві /22030106/, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити особі щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: Оксана ІВАШКЕВ