Постанова № 137932098, 11.06.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1209/26

Провадження № 3/163/890/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представника Волинської митниці Кунєвої З.Ю.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0209/UA205000/2026 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , керівника ПП «ІЗІБАЙ» (код ЄДРПОУ 44555880), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи керівником ПП «ІЗІБАЙ» в період з 05.07.2023 по 21.02.2024, через особу, агента з митного оформлення ТОВ «ЗАХІДБРОКСЕРВІС» ОСОБА_2 , під час митного оформлення товарів «транспортні засоби...» вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 425 475,20 гривень, шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 №№ D397800, D397820, D397971, D398767, D398835, D398952, які не були видані та завірені митними органами Кошице та Міхаловце, тому вважаються підробленими, та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митних деклараціях типу ІМ40ДЕ 24UA205150000236U3, 24UA205150000283U9, 24UA205150000874U7, 24UA205150001953U0, 24UA205150002245U6, 24UA205150003042U8 чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явилась, проте належним чином була повідомлена про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, будь-яких заяв, клопотань з приводу розгляду справи до суду не подала.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України, стягнути судовий збір.

Дослідження доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України товару «транспортні засоби...» від іноземної компанії в адресу ПП «ІЗІБАЙ» і випуск його у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу митними деклараціями типу ІМ40ДЕ 24UA205150000236U3, 24UA205150000283U9, 24UA205150000874U7, 24UA205150001953U0, 24UA205150002245U6, 24UA205150003042U8.

Декларування товару здійснювала ОСОБА_1 через особу, агента з митного оформлення ТОВ «ЗАХІДБРОКСЕРВІС» ОСОБА_2 .

Відповідно до облікової картки ЗЕД та податкового блоку станом на дату подання митних декларацій керівником отримувача товару ПП «ІЗІБАЙ» була ОСОБА_1 .

У графі 36 вказаних вище митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товарів за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№ D397800, D397820, D397971, D398767, D398835, D398952.

На запит Держмитслужи уповноважений митний орган Словацької Респубілки надав відповідь від18.11.2025 №594332/2025-2000102/CU-200,218/55 про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, в тому числі і тих які досліджуються в цій справі, у якій зазначив, що сертифікати не були видані та завірені митними органами Кошице та Міхаловце, тому вважаються підробленими.

Відповідь митних органів Словацької Респубілки, отримана у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, складеним і виданим службовою особою від імені органу державної влади іноземної держави, який посвідчує обставини, що мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст. 495 МК України. Зазначений доказ є очевидним та не спростований.

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Словацької Респубілки, у справі не здобуто.

У зв`язку із цим, товари/продукція, на які поширюється дія вищезазначених сертифікатів з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим, відповідно до положень (правил) Додатку І «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в Рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Відповідно до доповідної записки управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці від 24.12.2025 № 15/15-03/14848, товари зазначені у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 не мають преференційного походження, а різниця митних платежів, які мали б бути сплачені під час митного оформлення за 6-ма митними деклараціями становить 425 475,20 гривень, у тому числі: мито - 354 562,67 гривень; ПДВ - 70 912,53 гривень.

Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Так із відповіді митних органів Словацької Республіки вбачається, що сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 №№ D397800, D397820, D397971, D398767, D398835, D398952, які не були видані та завірені митними органами Кошице та Міхаловце, тому вважаються підробленими.

Досліджені в справі докази жодним чином не спростовані, тому є належними і допустимими у підтвердженні фактів і обставин, які підлягають доведенню у цій справі.

Досліджені у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що саме отримувач товару - ПП «ІЗІБАЙ» - був заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із застосуванням тарифної преференції на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1, оскільки використання таких сертифікатів безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару.

Згідно з встановленим Порядком заповнення преференційних документів, графа 11 сертифіката EUR.1 є обов`язковим реквізитом, який підтверджує факт державного контролю. Наявність у цій графі лише відтиску загальної печатки без обов`язкового проставлення особистої номерної печатки посадової особи митниці є грубим порушенням стандартів оформлення. Для професійного імпортера, який регулярно користується тарифними преференціями, відсутність ідентифікатора службової особи та візуальна ідентичність підписів на сертифікатах за різні дати є очевидними ознаками технічного виготовлення документів поза межами встановленої процедури.

Оскільки саме імпортер є безпосереднім вигодонабувачем від застосування тарифної преференції, на нього покладається підвищений обов`язок перевірки легітимності підстав для такої пільги. Добросовісний імпортер, виявивши дефекти у формі документа (графа 11), мав би утриматися від його подання до митних органів до моменту з`ясування автентичності. Подання завідомо дефектних документів свідчить про свідоме прийняття ризику використання недійсних сертифікатів задля отримання неправомірної економічної вигоди.

Суд оцінює поведінку ПП «ІЗІБАЙ» після складання протоколу про порушення митних правил як таку, що підтверджує усвідомленість дій. Протягом тривалого часу імпортер не вчинив жодної дії, притаманної добросовісній особі, чиї права були порушені контрагентом (продавцем): не ініційовано претензійну роботу щодо постачання товару з фіктивними документами; не надіслано запитів до продавця або митних органів Польщі для підтвердження видачі сертифікатів; керівник ОСОБА_1 ігнорувала виклики митного органу для надання пояснень.

Сукупність факторів - від прийняття документів з очевидними дефектами до повної відсутності реакції на виявлену фіктивність доводить, що дії ПП «ІЗІБАЙ» не носили характеру випадкової помилки внаслідок недобросовісності контрагента. Навпаки, така поведінка є системною та спрямованою на умисне приховування дійсних обставин походження товару з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.

Сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов`язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірних сертифікатів походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Щодо визначення розміру несплаченої суми митних платежів встановлено наступне.

Стаття ст.485 МК України передбачає наявність у діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, а санкція цієї норми встановлює відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відтак, за даною нормою підлягає встановленню розмір несплаченої суми митних платежів.

У доповідній записці начальника УК та АМП Волинської митниці від № 15/15-03/14848 від 24.12.2025 після зробленого висновку про невідповідність сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження висловлено пропозицію про здійснення контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ПП «ІЗІБАЙ».

Положення статей 345-354 МК України визначають проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів

Доказів проведення таких контрольно-перевірочних заходів матеріали справи не містять.

Разом з тим, на підтвердження суми недоборів до Державного бюджету митних платежів за аналізованими 12-ма митними деклараціями типу ІМ40ДЕ надано доповідну та службову записки начальника УК та АМП Волинської митниці від № 15/15-03/14848 від 24.12.2025 та №15/15-01/5474 від 04.05.2026.

При цьому, до службової записки №15/15-01/5474 від 04.05.2026 додано довідки-розрахунки за кожною декларацією окремо, у яких наведено детальну інформацію про розрахунок сплачених митних платежів та які підлягали сплаті без врахування преференції із зазначенням їх складових (ввізне мито, акциз, ПДВ) та ставок при їх обрахунку, виходячи з коду товару згідно з УКТЗЕД, вартості товару, об`єму двигуна тощо.

Аналізом довідок-розрахунків встановлено їх відповідність митним деклараціям щодо вихідних даних, необхідних для розрахунку ввізного мита, акцизу, ПДВ, а також вимогам митного та податкового законодавства України.

Математичний розрахунок зазначених митних платежів не потребує спеціальних знань та є доступним і можливим не лише для посадових осіб митного органу, а й для фізичних осіб, у даному випадку для ОСОБА_1 .

Проте, контррозрахунку, який би спростовував суму визначених посадовою особою Волинської митниці недоплачених митних платежів або свідчив про її неправильність, суду не надано.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Службові та доповідні записки є службовими документами, однак у даному конкретному випадку містять у собі інформацію про обставини, які мають значення для справи, тому в розумінні до ст.495 МК України відносяться до категорії доказів «інші документи».

У зв`язку із цим при визначенні суми недоборів митних платежів суд керується приєднаними до справи службовими документами начальника УК та АМП Волинської митниці та вважає їх достатніми і належними доказами із цього питання.

Також судом було проаналізовано митні декларації типу ІМ40ДЕ, за результатами чого встановлено, що з урахуванням преференції за кодом 410, при розмитнені товару, сума митних платежів була зменшена на 425 475,20 гривень.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Отже, в силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 будучи керівником ПП «ІЗІБАЙ» є належним суб`єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, тому вона підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.

Враховуючи конкретні обставини справи, стягнення слід накласти у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 425 475 (чотириста двадцять п`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять ) гривень 20 копійок.

Штраф в розмірі 425 475 (чотириста двадцять п`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 20 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шісдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета