Рішення № 137932086, 26.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3046/26

Провадження № 2/161/3177/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 року позивач, ТОВ «Укр Кредит Фінанс», звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 08.09.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1444-8938. Згідно з умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 3200,00 грн., зі строком кредитування на 365 календарних днів, базовий період 14 днів, зі зниженою процентною ставкою 1,00 % в день, стандартною процентною ставкою 1,00 % в день протягом перших 180 календарних днів, 0,75 % в день, починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору або дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Крім цього, додатковою угодою від 25.09.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 року позивач надав відповідачу додаткові кошти у кредит у сумі 2500,00 грн., комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту.

Крім того, додатковою угодою від 25.09.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 року позивач надав відповідачу додаткові кошти у кредит у сумі 1800,00 грн., комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту.

Крім того, додатковою угодою від 26.09.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 року позивач надав відповідачу додаткові кошти у кредит у сумі 2200,00 грн., комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту.

Позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту відповідача, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язань кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому відповідач порушив умови кредитного договору, не виконав взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 18.12.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 34788,46 грн., а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом 9223,04 грн.;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 24585,42 грн.;

- заборгованість за штрафами 980,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача 34788,46 грн. заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 року, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

06.05.2026 року відповідач, ОСОБА_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання ним грошових коштів за кредитним договором. Крім цього зазначає, що заявлені стороною позивача відсотки та штрафи значно перевищують тіло кредиту, фактично перетворюють кредитні зобов`язання на кабальні, а тому задоволенню не підлягають.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 08.09.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1444-8938, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3200,00 грн., зі строком кредитування на 365 календарних днів, базовий період 14 днів, зниженою процентною ставкою 1,00 % в день, стандартною процентною ставкою 1,00 % в день протягом перших 180 календарних днів, 0,75 % в день, починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору або дати фактичного повернення всієї суми кредиту, комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Крім цього, додатковою угодою від 25.09.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 року позивач надав відповідачу додаткові кошти у кредит у сумі 2500,00 грн., комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту. Також, даною додатковою угодою строк кредитування було подовжено до 382 днів.

Крім того, додатковою угодою від 25.09.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 року позивач надав відповідачу додаткові кошти у кредит у сумі 1800,00 грн., комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту. Також, даною додатковою угодою строк кредитування було подовжено до 382 днів.

Крім того, додатковою угодою від 26.09.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 року позивач надав відповідачу додаткові кошти у кредит у сумі 2200,00 грн., комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту. Також, даною додатковою угодою строк кредитування було подовжено до 383 днів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією від 08.09.2024 року, а також довідкою про перерахування суми кредиту № 1444-8938 від 08.09.2024 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, за договором № 1444-8938 від 08.09.2024 року, станом на 18.12.2025 року її розмір становить 34788,46 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 9223,04, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 24585,42 грн., заборгованість за штрафами 980,00 грн.

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за договором позики не повернула.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі встановлених судом обставин слідує, що відповідач дійсно порушив свої зобов`язання за кредитним договором, а саме не повернув кредит повністю у строк, встановлений договором про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 року та додатковими угодами до нього, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість у розмірі 34788,46 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 9223,04 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 24585,42 грн., заборгованість за штрафами 980,00 грн.

Проте, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Оскільки штрафи нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку їх сплати на користь позивача, як кредитодавця.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів слід відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1444-8938 від 08.09.2024 рокув розмірі 33808,46 грн., з яких 9223,04 грн. - основна заборгованість, 24585,42 грн. заборгованість за відсотками.

Суд не бере до уваги твердження сторони відповідача з приводу ненадання позивачем доказів отримання відповідачем коштів за кредитним договором та додатковими угодами до нього, так як ці твердження спростовуються наданими позивачем доказами, а саме квитанцією від 08.09.2024 року та довідкою про перерахування суми кредиту № 1444-8938 від 08.09.2024 року. Більш того, відповідачем, на підтвердження своїх заперечень, не надано жодних доказів, якими б могла бути, в тому числі, довідка про руху коштів по картковому рахунку, який належить останньому, та який ним вказувався у кредитному договорі, як такий, куди кредитодавець мав би перерахувати грошові кошти.

Крім цього, судом не беруться до уваги й твердження відповідача з приводу того, що відсотки і штрафи нараховані позивачем фактично перетворюють кредитні зобов`язання на кабальні, а тому задоволенню не підлягають, так як позивачем, при його укладенні, дотримані вимоги Закону України «Про споживче кредитування» (які діяли на момент його укладення), в тому числі й щодо граничного розміру відсоткової ставки за користування кредитом та максимального розміру штрафів, які може заявити для стягнення кредитодавець.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідач мав би сплати на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2587,40 грн. (33808,46:34788,46*2662,40).

Однак, позивачем до відзиву на позовну заяву, окрім іншого, додано посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого останній є інвалідом ІІ групи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2587,40 грн. має бути компенсований позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1521-7197 від 05.03.2025 року в загальному розмірі 16350 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) грн. 30 коп., яка складається з наступного: 4601 грн. 25 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 11677 грн. 65 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 71 грн. 40 коп. заборгованість по комісії за надання кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 2587 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 03.07.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович