Рішення № 137932079, 03.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5786/26

Провадження № 2/161/4011/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

представника відповідача - адвоката Хомича Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

15.03.2026 ТзОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.07.2023 між ТзОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладений кредитний договір №21.07.2023-100002245, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 500 грн на умовах строковості, платності і поворотності.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредиту не повернула, проценти за користування ним не сплатила, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 6 587 грн, з них: 3 500 грн - тіло кредиту, 3 087 грн - проценти за користування кредитом.

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на неї судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

29.04.2026 представник відповідача - адвокат Хомич Д.В. через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, який мотивував тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що кредитні кошти були перераховані на картку, яка належить саме відповідачу.

Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання (включив його в текст позовної заяви) про розгляд справи за його відсутності.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача, який бере участь в судовому процесі через представника, відсутні.

Протокольною ухвалою суду від 30.06.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 03.07.2026.

ІV.Фактичні обставини справи

21.07.2023 ТзОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали електронний кредитний договір №21.07.2023-100002245, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), розміщеної на вебсайті кредитодавця в загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця, та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаному при його ідентифікації на сайті (а.с. 19-21).

Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:

- кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 3.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти));

- кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-6035 (п. 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти));

- сума кредиту: 3 500 грн (п. 2 Заявки);

- строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання (п. 3 Заявки);

- дата повернення (виплати) кредиту - 31.08.2023 (п. 4 Заявки);

- процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п. 8 Заявки);

- неустойка - 70 грн, нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п. 12 Заявки).

21.07.2023 ТзОВ «Споживчий центр» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 500 грн (квитанція №2342422468 від 21.07.2023, а.с. 17, договір про надання послуг №4507 від 01.11.2020, а.с. 13-15).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 6 587 грн, з них: 3 500 грн - тіло кредиту, 3 087 грн - проценти за користування кредитом (дані позовної заяви, а.с. 2-8, розрахунок заборгованості за кредитним договором, а.с. 12).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подала.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді кредитний договір №21.07.2023-100002245 від 21.07.2023, який за правовою природою є кредитним договором. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування.

На підставі цього кредитного договору відповідач отримала кредит, однак його не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання.

Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 6 587 грн, з них: 3 500 грн - тіло кредиту, 3 087 грн - проценти за користування кредитом.

Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити.

Суд не приймає аргументи відповідача:

- про неукладеність кредитного договору. Останній підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Т841». Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19).

- про недоведеність обставини видачі кредиту. Вказаний аргумент спростовується встановленими обставинами, які підтверджуються доказово (квитанція №2342422468 від 21.07.2023, а.с. 17, договір про надання послуг №4507 від 01.11.2020, а.с. 13-15). В свою чергу, відповідач не довела обставини відсутності у неї рахунку (реквізити електронного платіжного засобу №5168-74хххх-хххх-6035) або незарахування кредитних коштів на такий рахунок.

VI.Судові витрати

Відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому, є звільненою від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що понесені у зв`язку з поданням позовної заяви витрати на сплату судового збору слід компенсувати позивачу за рахунок держави в розмірі 2 662,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №21.07.2023-100002245 від 21.07.2023 в розмірі 6 587 грн (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень), з них: 3 500 грн - тіло кредиту, 3087 грн - проценти за користування кредитом.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок), сплачений згідно платіжної інструкції №СЦ00087501 від 13.03.2026, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; код в ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного рішення суду - 03.07.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін