Ухвала суду № 137931160, 03.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7698/26

н/п 2-с/953/188/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 953/7698/26,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить скасувати судовий наказ виданий Київським районним судом м. Харкова 15.06.2026 року у справі № 953/7698/26, 2-н/953/2592/26, посилаючись на те, що 15 червня 2026 року Київським районним судом м. Харкова виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованості за спожиті з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.03.2026 р. р. в загальній сумі 41 694, 26 грн., а також судовий збір у розмірі 332, 80 грн.

Заявник зазначає, що судовий наказ отримав 17.06.2026 року в особистому кабінеті через систему електронного суду, документи від КП « Харківські теплові мережі» додані до заяви про видачу судового наказу і саму заяву не отримав.

Заявник ОСОБА_1 вважає вимоги стягувача є не обгрунтованими і судовий наказ підлягає скасуванню оскільки судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того стягувач має обгрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

ОСОБА_1 звертаю увагу на той факт, що між ним та КП « Харківські теплові мережі» не існує підписаного сторонами договору, тобто між сторонами не існує договірних відносин. Стягувач не надав суду розрахунків про особисте споживання боржником теплової енергії та гарячої води конкретно в його приміщенні, через відсутність персональних приборів обліку, встановлених безпосередньо в квартирі споживача. Стягувач не обгрунтовано визначає тарифи на свої послуги та не бажає встановлювати персональні прибори за свій рахунок, збільшує вартість неякісних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

15.06.2026 року у справі № 953/7698/26, 2-н/953/2592/26 Київським районним судом м. Харкова виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (місцезнаходження м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, поточний рахунок із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , МФО 351823), заборгованість за комунальні послуги в загальній сумі 41 694, 26 грн., а також судовий збір в розмірі 332,80 гр.

Враховуючи незгоду боржника з вимогами стягувача, суд вважає, що судовий наказ від 15.06.2026 року підлягає скасуванню, що надає заявнику (стягувачу) право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо вимог в частині стягнення суми судового збору, суд приходить до наступного висновку.

До заяви додано доказ сплати судового збору у розмірі 166,40 грн., що підтверджується квитанцією від 29.06.2026 року.

Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернулось до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч. 2ст. 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат.

Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

При цьому, з огляду на приписи ч. 2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Крім того, при вирішенні питання, щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 2 ст. 160 ЦПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги.

Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 171 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 953/7698/26, 2-н/953/2592/26 - задовольнити.

Судовий наказ від 15.06.2026 року виданий Київським районним судом м. Харкова у цивільній справі 953/7698/26, 2-н/953/2592/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованості за комунальні послуги в загальній сумі 41 694, 26 грн., а також судовий збір в розмірі 332,80 грн.- скасувати.

Роз`яснити Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.Л. Шаренко