Ухвала суду № 137930958, 02.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3994/25

провадження №: 1-кп/398/211/26

УХВАЛА

Іменем України

(повний текст)

"02" липня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Олександрії клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121060000414 від 06.03.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України..

Ухвалою суду від 10.03.2026 задоволено клопотання прокурора, оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 16.03.2026 задоволено клопотання прокурора, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

01.07.2026 ОСОБА_4 було затримано.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про обрання стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на те, що у кримінальному існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник заперечувала проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Посилалася на те, що ризики, зазначені прокурором в клопотанні, не підтверджені доказами. Просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

В справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Суд вважає, що є всі обґрунтовані підстави вважати, що на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 раніше не судимий, у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, що може викликати у обвинуваченого бажання переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання, крім того вчинив інше кримінальне правопорушення у період іспитового строку, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, у зв`язку з чим може продовжити злочинну діяльність. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 з часу надходження обвинувального акту до суду жодного разу не прибув в судові засідання, хоча в матеріалах справі наявна його розписка про повідомлення про дату та час розгляду справи, приводи відносно останнього не були виконані у зв`язку з неможливістю встановити місцезнаходження обвинуваченого.

З огляду на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, його характеру та тяжкості, враховуючи покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, відсутність даних про неможливість подальшого перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доцільність обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Керуючись вимогами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити обвинуваченому розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 гривень, оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 196, 197, 331, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку тримання під вартою рахувати із моменту його фактичного затримання з 01 липня 2026 року до 29 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; МФО: 820172; Рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505; застава за обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12025121060000414.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 03.07.2026 о 12:00 год.

Суддя ОСОБА_1