Рішення № 137930680, 03.07.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/544/26

Провадження № 2/385/287/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

представника відповідача Дичко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сальківського житлово-комунального підприємства про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

01.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до Сальківського житлово-комунального підприємства про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 звільнено з посади директора «Сальківського житлово-комунального підприємства», з 18 лютого 2025 року, за угодою сторін.

Згідно Довідки про заробітну плату від 26.02.2025 року №21 виданої Сальківським житлово-комунальним підприємством, ОСОБА_1 - розмір нарахованої але не виплаченої заробітної плати становить 114618,22 грн ( в тому числі аліменти 15763,10 грн.).

Керівником Сальківського житлово-комунального підприємства Дичко В.П. не було здійснено жодних дій щодо досудового врегулювання спору, відтак ОСОБА_1 звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою про відшкодування боргу із заробітної плати.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.09.2025 р. стягнуто з Сальківського житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 114618 грн. 22 коп., зі стягненням при виплаті податків, зборів та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України. Стягнуто з Сальківського житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 80000 грн., зі стягненням при виплаті податків, зборів та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України.

Гайворонським відділом державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) при примусовому виконанні з боржника стягнуто заборгованість зі сплати заробітної плати за один місяць, а саме за серпень 2024 року в сумі 21818,18 грн., з яких - виплачено аліменти 4390,91 грн., ПДФО до суми аліментів 981,82 грн., військовий збір до утриманих аліментів 81,82 грн., 13172,73 грн. заборгованості на рахунок стягувача та ПДФО до суми виплачених коштів 2945,45 грн. і військовий збір 245,45 грн.

Сальківським ЖКП в особі директора ОСОБА_2 було оскаржено дії Гайворонського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і передано на розгляд до Кропивницького апеляційного суду.

Кропивницький апеляційний суд своєю ухвалою від 19 лютого 2026 р. постановив: «Відмовити в задоволенні клопотань Сальківського житлово-комунального підприємства про зупинення провадження та зупинення виконання рішення у справі за апеляційною скаргою Сальківського житлово-комунального підприємства на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2025 року.».

З метою затягування часу і не виплачувати кошти керівник Сальківського ЖКП подає касаційну скаргу. Ухвалою Верховного суду від 19 березня 2026р. - у відкритті касаційного провадження відмовлено.

З моменту звільнення позивача 18.02.2025 р до дня подачі позову пройшло 407 днів, як керівництво Сальківського ЖКП порушуючи КзППУ робить все, щоб не виплатити ОСОБА_1 заборговану заробітну плату. Підприємство мало і має фінансову можливість погасити заборгованість - впродовж 2025 року нараховувалася і виплачувалася зарплата працівникам, у вересні надійшли кошти від реалізації пшениці в розмірі 400 тис. грн.. Крім того директором ОСОБА_2 у 2025 році було знято готівкових коштів на суму понад 100 тис. грн. з рахунку підприємства. Відповідач мав реальну фінансову можливість виконати рішення суду, що підтверджується рухом коштів по рахунках. Незважаючи на це, виплата належних позивачу коштів свідомо не здійснювалась, що свідчить про умисний характер порушення його прав. Такі дії свідчать не лише про невиконання обов`язку, а про свідоме ігнорування судового рішення.

Дії відповідача в особі директора Дичко В.П, мають системний, тривалий та свідомий характер і полягають у: невиконанні обов`язку провести повний розрахунок у день звільнення, тривалому (понад 1 рік) невиконанні грошового зобов`язання, умисному затягуванні виконання рішення суду шляхом подання апеляційної та касаційної скарг, ухиленні від добровільного виконання, відповідач мав реальну фінансову можливість виконати свої зобов`язання, однак свідомо цього не зробив. На сьогоднішній день матеріальні збитки з урахуванням інфляції складають 282904,17 грн.

Внаслідок протиправних дій відповідача позивачу завдано істотної моральної шкоди, яка полягає у тривалих душевних стражданнях, постійному нервовому напруженні, почутті безпорадності та соціальної незахищеності, приниженні честі та гідності як керівника підприємства, порушенні звичного способу життя. Фактично був поставлений у ситуацію, коли понад рік був позбавлений законно зароблених коштів, що є неприпустимим втручанням у право на гідне життя

При розгляді позовної заяви просить взяти до уваги, що у позивача шестеро дітей троє з яких неповнолітні.Позивач є учасник бойових дій, ветеран АТО. Дружина - ОСОБА_3 перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною.

Тривала невиплата заробітної плати, підтверджена судовим рішенням, у поєднанні з умисною поведінкою відповідача щодо затягування виконання, свідчить про грубе та системне порушення трудових прав, що потребує ефективного судового захисту шляхом присудження значного розміру моральної шкоди

Просить суд: стягнути з Сальківського ЖКП на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 282904 грн.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08.04.2026 року відкрито провадження у справі.

16.04.2026 від представника відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що Позивачем в позовній заяві зазначено, що він зазнав (тривалих душевних стражданнях, постійному нервовому напруженні, почутті безпорадності та соціальної незахищеності). Дані твердження позивача що він зазнав (тривалих душевних стражданнях, постійному нервовому напруженні, почутті безпорадності та соціальної незахищеності), не мають жодного правового підґрунтя та не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки відсутні реальні та прямі докази цього. Дані твердження позивача не підтверджені ніякими медичними матеріали такими, які б вказували на погіршення стану здоров`я у позивача, що також є надуманими з метою отримання додаткових матеріальних благ.

Позивач ОСОБА_1 , вже реалізував своє спеціальне право на захист шляхом звернення до Гайворонського районного суду та отримавши судове рішення яким задоволено позовні вимоги, щодо стягнення: заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки.

Сальківське житлово-комунальне підприємство є комунальним, стабільність роботи якого повністю залежить від фінансування органом управління в особі Заваллівської селищної ради. На даний час Сальківське ЖКП також має значні фінансові труднощі, щодо стабільної роботи підприємства, сам факт про надходження коштів на рахунки підприємства не можуть свідчити про фізичну можливість одночасного повного погашення боргу оскільки Сальківське житлово-комунальне підприємство має відповідні обов`язкові платежі такі як: податкові платежі: витрати на господарську діяльність: обов`язкова виплати заробітної плати штатним працівникам, інші фінансові зобов`язання які б забезпечували виробничу діяльність підприємства у сфері надання послуг населенню громади, а це забезпечення електрикою, водопостачання та водовідведення, вивіз твердих побутових матеріалів.

Рішення суду у справі №385/917/25 від 23.09.2025року щодо виплати заборгованості позивачу ОСОБА_1 , перебуває на примусовому виконанні та станом на час подання відзиву частково виконання вже здійснюється та стягнуто на користь позивача кошти в сумі 120 тис. грн.

Заявлена позивачем сума відшкодування моральної шкоди у сумі 282904грн є такою, що порушує принцип співмірності.

14.04.2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив.

21.04.2026 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 06.05.2026 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про рух коштів по рахунках Сальківського житлово-комунального підприємства відкритих в АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 із зазначенням: надходження коштів, списання коштів, залишків на рахунках.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився. До суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила. Вказала, що підприємство у квітні 2026 погасило заборгованість перед позивачем відповідно до рішення суду, залишилась заборгованість тільки за податками, яку планують погасити найближчим часом. Просила в позові відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень представників позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно розпорядження голови Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 03 лютого 2025 року №22-к «Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 » - звільнено ОСОБА_1 директора «Сальківського житлово-комунального підприємства», з 18 лютого 2025 року, за угодою сторін (а.с. 3).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.09.2025 року, справа №385/917/25, залишеного без змін Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19.02.2026 року стягнуто з Сальківського житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 114618 грн. 22 коп., зі стягненням при виплаті податків, зборів та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України. Стягнуто з Сальківського житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 80000 грн., зі стягненням при виплаті податків, зборів та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України (а.с.4-5).

Згідно копії листа Гайворонського відділу ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області від 03.06.2026 року №22668 вбачається виконавче провадження АСВП 80622402 про «стягнення з Сальківського житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 80000 грн., зі стягненням при виплаті податків, зборів та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України» стягнуто 53592 грн на користь ОСОБА_1 (а.с. 68).

Згідно виписки по рахунках КП Сальківське житлово-комунального підприємства, наданої АТ КБ «Приватбанк» вбачається рух коштів підприємства з 01.09.2025 по 31.12.2025 року (а.с.75-85).

Норми права та мотиви їх застосування.

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (частина перша статті 237-1 КЗпП України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частини третя, четверта статті 23 ЦК України).

У постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 24 січня 2024 року у справі № 755/3443/21 (провадження № 61-11295св23) зазначено, що: "зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом -моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи".

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні "трансформують" шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування "обчислює" шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21) вказано, що "абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін "інші обставини, які мають істотне значення" саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати".

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі № 326/789/21 (провадження № 61-4995св23) зазначено, що: "У постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12 зроблено висновок, що "КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин, то висновок суду касаційної інстанції, викладений у судових рішеннях у справі, яка переглядається, є законним і обґрунтованим. Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати".

Аналогічний висновок викладений у постанові від 24 січня 2024 року у праві № 755/3443/21 (провадження № 61-11295св23).

У справі, яка розглядається, позивач просив стягнути грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 282 904 грн. На обґрунтування цих вимог зазначав, що тривала не виплата заробітної плати, підтверджена судовим рішенням, у поєднанні з умисною поведінкою відповідача, щодо затягування виконання йому завдано істотної моральної шкоди, яка полягає у тривалих душевних стражданнях, постійному нервовому напруженні, почутті безпорадності та соціальної незахищеності, порушення честі та гідності, як керівника підприємства, порушення звичного способу життя. Фактично був поставлений у ситуацію, коли понад рік був позбавлений законно зароблених коштів.

З урахуванням періоду затримки виплати заробітної плати, який становить більше одного року та того, що позивач обґрунтовував завдану йому моральну шкоду ще іншими порушенням його прав, а також, виходячи з обґрунтованості позову щодо наявності такої шкоди саме у зв`язку з порушенням трудових прав позивача відповідачем Сальківським житлово-комунальним підприємством, засад розумності та справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір грошової компенсації моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2829,04 грн. (а.с. 28).

Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 50 грн. (5000 х 100% : 282904= 1,77%; 2829,04 : 100% х 1,77% = 50).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Сальківського житлово-комунального підприємства про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Сальківського житлово-комунального підприємства (код ЄДРПОУ 32656139) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень.

Стягнути з Сальківського житлово-комунального підприємства (код ЄДРПОУ 32656139) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 03.07.2026