Рішення № 137930499, 03.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8748/26

Провадження № 2-а/344/115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

представника позивача Магратій Я.В. (у режимі відеоконференції),

представника відповідача Дем`яніва П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, третя особа - головний спеціаліст інспектор з паркування відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Хортів Дмитро Михайлович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Магратій Яніна Василівна, звернулася до суду, через систему «Електронний суд», з позовом до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, третя особа - головний спеціаліст інспектор з паркування відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Хортів Дмитро Михайлович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, покликаючись на те, що 27.04.2025 ОСОБА_1 , через поштове відділення «Укрпошта», отримала постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ00208105 від 14.04.2026, винесену головним спеціалістом інспектором з паркування відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Хортівим Дмитром Михайловичем, у якій зазначено, що: 12.03.2026 о 15.08 год. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 25, транспортним засобом TOYOTA RAV4, д.нз. НОМЕР_1 , здійснено зупинку в зоні дії знака «Зупинку заборонено», чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Зупинку заборонено» від 10.10.2001 року № 1306, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. До позивачки застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивачка вважає, що обвинувачення, зазначене в оскаржуваній постанові, є штучним та безпідставним, а вказана постанова необґрунтованою та такою, що має бути скасована у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та відсутністю доказів вчинення правопорушення. Зазначено, що на вул. Бельведерська, 25 у м. Івано-Франківськ на тій ділянці дороги, де зупинився транспортний засіб TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена» не встановлений, що забороняє зупинку за дорожнім знаком, а значить дозволяв зупинку, тим більше додаткова табличка 7.2.2 «зона дії знаку» теж відсутня. Зупинка транспортного засобу була здійснена виключно з метою висадки пасажирів та вивантаження речей, що прямо відповідало визначенню зупинки, передбаченому п. 1.10 Правил дорожнього руху України.

При цьому відповідачем не встановлено причин припинення руху транспортного засобу TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 ; не зафіксовано обставин, які б виключали можливість такої зупинки. За таких умов висновок про порушення вимог дорожнього знаку 3.34 є передчасним та необґрунтованим. Більше того, сама по собі наявність дорожнього знаку 3.34 ПДР України не є безумовною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки відповідальність настає лише у разі доведеності факту його порушення. Так, в оскаржуваній постанові зазначено про порушення вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», однак при цьому відсутні посилання на конкретні норми Правил дорожнього руху України, які регулюють порядок застосування дорожніх знаків та їх дію. Зокрема, постанова не містить посилань на положення розділу 8 «РЕГУЛЮВАННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ» ПДР України, який визначає правила регулювання дорожнього руху.

Водночас відповідач, посилаючись на порушення вимог лише дорожнього знаку 3.34 ПДР України, не врахував положення розділу 15 «ЗУПИНКА І СТОЯНКА» ПДР України, яким визначаються умови та випадки допустимості зупинки транспортних засобів. Зокрема, положення зазначеного розділу передбачають випадки, коли зупинка транспортного засобу допускається, у тому числі у зв`язку з необхідністю виконання вимог Правил дорожнього руху або за наявності інших обставин. Однак матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність таких обставин, а відповідачем не досліджено причин припинення руху транспортного засобу TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 . Таким чином, висновок про порушення позивачем вимог дорожнього знаку 3.34 зроблений без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Тобто, в оскаржуваній постанові не наведено конкретного опису дій, які становлять склад правопорушення. Фактично відповідач обмежився формальним посиланням на наявність дорожнього знаку 3.34 ПДР України «Зупинку заборонено» без належного розкриття об`єктивної сторони правопорушення.

У спірній постанові не зазначено норму, якою встановлено заборону порушену позивачем, а саме згідно підпункту пункту 15.9 ПДР, зайшовши на вказаний в постанові веб-сайт https://inspector.mvk.if.ua/ з ідентифікатором доступу, позивач не виявила наявність жодної інформації про належний їй автомобіль, дані наявності заборонного дорожнього знаку в межах розташування транспортного засобу, вся інформація, яка була зазначена на вказаному сайті «НІЧОГО НЕ ЗНАЙДЕНО», таким чином відсутні докази щодо невиконання позивачем вимог ПДР України.

Разом з тим, інспектором з паркування при винесенні постанови не було досліджено організацію дорожнього руху на ділянці дороги, у тому місці, де зупинився транспортний засіб ОСОБА_1 , не встановлено об`єктивної сторони правопорушення, а саме конкретне місце зупинки транспортного засобу TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , та чи була зупинка здійсненна у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а також яким чином таке місце зупинки позначено і як визначалась відстань між дорожнім знаком та автомобілем позивача.

Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості про здійснення інспектором з паркування Хортівим Д.М. вимірювання відстані від дорожнього знаку до місця фактичної зупинки транспортного засобу. Водночас, відповідно до Правил дорожнього руху України, дія дорожніх знаків, що забороняють зупинку чи стоянку, поширюється на визначену ділянку дороги, межі якої повинні бути чітко встановлені та доведені належними доказами. За відсутності належної фіксації: місця розташування дорожнього знаку, місця зупинки транспортного засобу, відстані між ними, а також відсутності географічної прив`язки (координат, схеми, прив`язки до об`єктів місцевості), неможливо достеменно встановити, що транспортний засіб TOYOTA RAV4 д.нз. НОМЕР_1 перебував саме в зоні дії відповідного дорожнього знаку. Спірна постанова не містить жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що місце зупинки транспортного засобу знаходилось у межах дії заборонного знаку, а не поза нею. Таким чином, висновок інспектора про наявність порушення позивачем ґрунтується виключно на припущеннях, що прямо суперечить вимогам ст. 251 КУпАП щодо належності та допустимості доказів.

Позивач вважає, що факт порушення позивачем ПДР України є недоведеним, а оскаржувана постанова має бути скасованою у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки при винесенні оскаржуваної постанови інспектором з паркування Хортівим Д.М. не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, бо будь-яких доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови, відсутні.

Крім того, звертає увагу, в оскаржуваній постанові вказано, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу ПАК Інспектор, тобто фіксація правопорушення здійснювалась за допомогою програмно - апаратного комплексу «Інспектор». Разом з тим, зазначений комплекс за своїм функціональним призначенням є лише засобом фотофіксації та реєстрації даних (час, координати) і не є вимірювальним приладом у розумінні законодавства. ПАК «Інспектор» не забезпечує вимірювання відстані між об`єктами, визначення меж дії дорожніх знаків, встановлення факту перебування транспортного засобу в зоні дії відповідного знаку. Отже, сам по собі факт фіксації транспортного засобу за допомогою ПАК «Інспектор» не є належним доказом порушення позивачем Правил дорожнього руху України без додаткового підтвердження всіх обставин правопорушення. Разом з тим, позивачу не відомо про програмний - апарат комплексу «Інспектор», яким інспектор з паркування зафіксував наявність правопорушення, а саме про: технічні характеристики вказаного комплексу та його функціональні можливості; наявність сертифікації або відповідності встановленим технічним вимогам; справність технічного засобу на момент фіксації; дотримання інспектором з паркування встановленої процедури використання такого комплексу; інструкцію або нормативний акт, який регламентує порядок його застосування. Відсутність інформації про такий програмний - апарат комплексу «Інспектор» унеможливлює стверджувати про достовірності зафіксованих відомостей, точності визначення місця події, правильності фіксації обставин правопорушення. Більше того, невідомо чи вказаний у спірній постанові ПАК «Інспектор» є технічним засобом, який забезпечує об`єктивну та повну фіксацію саме тих обставин, які мають значення для встановлення складу адміністративного правопорушення.

Зазначено, що постанова не містить жодних відомостей, які б дозволяли ідентифікувати конкретний технічний засіб - ПАК «Інспектор», зокрема: інвентарного номера; серії або іншого унікального ідентифікатора пристрою. За відсутності таких даних належним чином відповідачем не підтверджено який саме пристрій використовувався для фіксації; чи закріплений він за відповідною посадовою особою; чи був він справним та придатним до використання на момент фіксації. Таким чином, не має можливості перевірити достовірність і належність доказів, отриманих за допомогою зазначеного технічного засобу.

Таким чином, висновок інспектора про наявність порушення ґрунтується на припущеннях та не підтверджений належними і допустимими доказами, що є підставою для скасування постанови.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить: постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ0028105 від 14.04.2026 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП визнати незаконною та скасувати; провадження в адміністративній справі закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу 21600,00 грн.

Представник Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує, зазначаючи, що заявлені позивачем вимоги до відповідача - Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради зводяться до того, що 12.03.2026 року о 15 год. 08 хв. головним спеціалістом відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Хортівим Д.М. зафіксовано транспортний засіб марки TOYOTA RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_1 , та складено повідомлення серії ІФ № 00208105 про накладення на відповідальну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122-1 КУпАП.

Згідно доказової бази по адміністративному правопорушенню Inspector, на фото матеріалах, отриманих під час фотозйомки правопорушення, зафіксованого інспектором з паркування Хортівим Д.М. під час інспектування вул. Бельведерської у м. Івано-Франківську, шляхом фотофіксації порушень правил дорожнього руху у частині зупинки транспортних засобів, на робочий технічний прилад фіксації: ПАК «Інспектор», є чітко видно, що вищезазначений автомобіль, припаркований в зоні дії знаку 3.34 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 25. Вищевказаний транспортний засіб не являється автомобілем таксі, не рухався за встановленими маршрутами. Також на фотофіксаціях, які зроблені з двох протилежних ракурсів, чітко видно, що автомобіль був залишений та жодної висадки пасажирів не відбувалося.

Твердження позивача про те, що на місці стоянки її транспортного засобу по вул. Бельведерська, 25 в м. Івано-Франківську та/або поруч не було жодного встановленого забороняючого знаку, не відповідає дійсності. Адже відповідно до дислокації дорожніх знаків на даній ділянці дороги, знак 3.34 встановлено згідно з вимогами ДСТУ та погоджено його встановлення листом Управлінням патрульної поліції № 11317/41/2001-25 від 28.08.2023 року і він є видимим для учасників дорожнього руху. Крім того, факт наявності встановленого дорожнього знаку 3.34 зупинку заборонено по вул. Бельведерська, підтверджується відповідними фото доказами, які попередньо зроблені інспектором 12.03.2026 року о 12 год. 08 хв.

Оскільки було проведено фотофіксацію обставин порушення правил паркування у режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором у повній відповідності до ст. 279-1 КУпАП було розмішено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності на лобовому склі вказаного транспортного засобу. Тому зазначення позивачем про не отримання повідомлення, є безпідставним.

Крім того, 27.04.2025 року, позивач отримала оскаржувану постанову, згідно якої теж мала право оплатити накладений інспектором штраф відповідно до ч. 1 статті 300-1 КУпАП, а саме у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною.

Не відповідає дійсності також про відсутність посилання на конкретні норми ПДР України, які регулюють порядок застосування дорожніх знаків та їх дію. В оскаржуваній постанові чітко зазначено, що підтверджується відповідними фото доказами про те, що автомобіль позивача - TOYOTA RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 ПДР України і знання його дії є обов`язком саме позивача, як водія транспортного засобу.

Крім цього, в оскаржуваній постанові зазначено усі відомості, визначені ст. 283 КУпАП. Отже, у даному випадку об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, склали дії, які полягали у тому, що автомобіль Сидоренко Т.В. був залишений у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 25, на доказ чого є відповідні фото докази з зазначенням дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат та адреси.

Не відповідає дійсності також твердження позивача про відсутність у постанові посилань на докази порушення ПДР, оскільки інформація про транспортний засіб позивача зафіксованого в момент вчинення правопорушення міститься на веб-сайті https://inspector.mvk.if.ua/, де власник чи користувач міг ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. Фотоматеріали, які долучені до матеріалів справи, а також інформація про географічні координати, відображені на веб сайті в мережі Інтернет, у рубриці «порушення правил паркування», ознайомитись з якими позивач може увівши запитувану інформацію (номер постанови, номер транспортного засобу). Оскільки у позовній заяві було вказано невірно номер постанови, можна зробити припущення, що при перевірці позивачем даної фотофіксації і введеням номеру постанови, вказаної у позовній заяві, їй не відображало жодної інформації через через допущену ним помилку.

Зазначено, що інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. При цьому, за змістом ч. 2 ст. 33, 279-1 279-4 КУпАП , при вирішенні питання про накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність не враховується. Тому інспектор керувався положеннями ст.ст. 279-1 - 279-4 КУпАП, які передбачають порядок розгляду порушень правил паркування, яке зафіксовано в режимі фотозйомки. Тобто, ст.ст. 279-1 - 279-4 КУпАП містять особливий порядок розгляду справи щодо правопорушення, який було дотримано інспектором (зокрема щодо розгляду справи без участі особи, яка притягається до відповідальності).

З огляду на вищезазначене, оскаржувана постанова є законною, обгрунтованою та об`єктивною, а інспектор з паркування діяв правомірною, у межах своїх повноважень у спосіб, передбачений законодавством.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним та містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому вважає, що вказані представником позивача судові витрати є необґрунтованими та непропорційними до предмета спору.

Просить відмовити у задоволенні позову.

22.06.2026 представником позивача подано письмові пояснення на відзив відповідача, у якому покликається на те, що відзив відповідача та надані докази не спростовують обставин, викладених у позовній заяві та не підтверджують правомірність оскаржуваної постанови. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Просить задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.

Судом встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ІФ00208105 від 14.04.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З постанови серії ІФ00208105 від 14.04.2026 про накладення адміністративного стягнення, складеної головним спеціалістом інспектором відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Хортівим Д.М. вбачається, що 12.03.2026 о 15.08 год. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 25, транспортним засобом TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено Зупинка в зоні дії знака зупинку заборонено, чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Зупинку заборонено» від 10.10.2001 року № 1306, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. На позивача накладено штраф у розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3,частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1(за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56,197, 198 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті, від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою,третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі ПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За правилами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона виражається у порушенні вимог дорожніх знаків, зокрема дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», який забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу або необережності.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У п. 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 8.4 в ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до ПДР України, до заборонних знаків відноситься знак 3.34 «Зупинку заборонено». Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Так, вчинення позивачкою вищевказаного адміністративного правопорушення (порушення вимог дорожнього знаку 3.34 та здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії вказаного знаку) підтверджується представленими відповідачем фотофіксації події.

Згідно вказаних матеріалів підтверджено наявність на вказаній ділянці дороги дорожнього знаку 3.34 ПДР («Зупинку заборонено») факт здійснення ОСОБА_1 зупинки автомобіля марки TOYOTA RAV4 д.нз. НОМЕР_1 , в зоні дії знаку 3.34 «3упинку заборонено».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, відповідно до статей 33, 121, 251, 252, 254, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, третя особа - головний спеціаліст інспектор з паркування відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Хортів Дмитро Михайлович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.