Ухвала суду № 137930288, 02.07.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/463/26

Провадження 2/193/630/26

У Х В А Л А про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви та її повернення

02 липня 2026 року сел.Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., ознайомившись з матеріалами зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини і спілкування із нею,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом представника позивача ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 31.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Відповідачу надано право на подачу протягом 15 днів відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

08.04.2026 відповідач отримав матеріали позовної заяви, копію ухвали про відкриття провадження у справі.

28.04.2026 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, просив відмовити у позовних вимогах.

04.05.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

08.06.2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини і спілкування із нею. В обґрунтування позову зазначає наступне. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13.12.2018 року. ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_1 (позивачки за зустрічним позовом). У шлюбі ОСОБА_2 та її сина народилася спільна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка для неї є рідною онукою та яка постійно проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 у Республіці Польща. Перебуваючи у Польщі, ОСОБА_2 повністю ігнорує її намагання спілкуватися з онукою та її прохання щодо можливості приймати участь у вихованні дитини. Таким чином, шляхом перешкоджання ОСОБА_2 її спілкуванню з онукою ОСОБА_6 , порушуються її права і права малолітньої онуки. Тому змушена звернутись до суду з цим зустрічним позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, які чинить ОСОБА_2 , та встановлення способів спілкування з онукою в межах її потреб та з урахуванням її віку.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи в частині, необхідній для правильного вирішення процесуального питання про прийняття зустрічного позову, дійшов такого висновку.

Способи захисту цивільного права та інтересів визначені диспозицією ст.16 ЦК України. Такими способами можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 2 ст. 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Таким чином, вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № № 61-6642св21) зазначено, що згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 ск 22) вказано, що відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).

Ураховуючи викладене, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов та первісний позов не взаємопов`язані та спільний їх розгляд не є доцільним, оскільки в первісному позові виникають правовідносини між сторонами щодо розірвання шлюбу, а в зустрічному позові ОСОБА_1 , яка є матір`ю відповідача, ставить питання щодо виниклих у сторін правовідносин, які стосуються усунення перешкод у спілкуванні з онукою та встановлення порядку участі баби у вихованні та спілкуванні з онукою. В даному випадку задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Судом також встановлено, що зустрічну позовну заяву у даній цивільній справі подано ОСОБА_1 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_3 , однак не є учасником даного судового процесу та не маї процесуального статусу відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України право на пред`явлення зустрічного позову належить виключно відповідачу. Зустрічний позов є самостйним процесуальним засобом захисту відповідача від первісного позову та може бути поданий особою, яка бере участь у справі як відповідач. ЦПК України не передбачає можливості подання зустрічного позову особою, яка не є стороною у справі, а також набуття процесуального статусу учасника справи шляхом подання зустрічної позовної заяви.

Оскільки ОСОБА_1 не є відповідачем у даній справі, вона не наділена процесуальним правом на пред`явлення зустрічного позову, а тому подана нею заява не може бути прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

Разом із тим, повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє заявника права на судовий захист у передбачений законом спосіб. Відповідно до ст.257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Отже, якщо заявник ОСОБА_1 вважає, що порушуються її особисті сімейні права як бабусі дитини, вона не позбавлена можливості реалізувати своє право на судовий захист шляхом звернення до суду із самостійним позовом у загальному порядку. Натомість подання нею зустрічної позовної заяви у даній справі, в якій вона не є відповідачем, не відповідає вимогам статей 193,194 ЦПК України, що також є додатковою підставою для її повернення заявнику.

Крім того, ч.1 ст. 193 ЦПК України передбачає право відповідача пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Як встановлено судом, ухвалою суду від 31.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду, відповідачу надано право на подачу протягом 15 днів відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, 08.04.2026 відповідач отримав матеріали позовної заяви, копію ухвали про відкриття провадження у справі, а 28.04.2026 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, просив відмовити у позовних вимогах. Правом на подання зустрічного позову у строк для подання відзиву заявник не скористався і подав на розгляд суду зустрічну позовну заяву лише 08.06.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що право на подання зустрічного позову залежало лише від дій відповідача, який своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 193 ЦПК України не скористався, у встановлений законом строк зустрічну позовну заяву на розгляд суду не подав, клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову не заявляв, доказів, які б перешкоджали відповідачу подати до суду зустрічний позов у строки встановлені законом не подавав.

Диспозицією ч.3 ст.194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на встановлені судом вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини і спілкування із нею, а відповідно, і про повернення матеріалів зустрічної позовної заяви.

Разом з тим, суд роз`яснює ОСОБА_1 , що повернення зустрічного позову не позбавляє права на звернення з самостійним позовом щодо вирішення виниклого спору в порядку, регламентованому ЦПК України.

Керуючись ст.193, 194, 258, 260, 261, 263, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини і спілкування із нею.

Матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини і спілкування із нею - повернути заявнику.

Копію зустрічної позовної заяви залишити в матеріалах справи №193/463/26.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37988155) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп. за квитанцією ID 7034-1936-0212-1205 від 05.06.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст ухвали складений 02.07.2026.

Суддя Д.А.Кащук