Ухвала суду № 137930191, 03.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4884/24

2-р/214/8/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в загальному позовному провадженні цивільну справу № 214/4884/24 за позовною заявою Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 представник позивача Криворізької міської ради Кудін М.В. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:055:0105 по АДРЕСА_1 , за період з 29.04.2021 року до 31.12.2023 року у розмірі 719 109, 31 грн.; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 10 786, 64 грн.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року про прийняття до розгляду та відкриття загального позовного провадження в справі (45-46).

До суду в день судового засідання 24 червня 2026 року через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

01 липня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про роз`яснення ухвали суду від 24 червня 2026 року, оскільки їй незрозуміло, чи означає наведена мотивувальна частина ухвали суду, що суд дійшов висновку про відсутність ознак господарських правовідносин між сторонами позов, відсутність відповідного суб`єктивного складу, предмета правовідносин тощо, чи зазначені обставини були предметом дослідження суду, однак відхилені ним без наведення мотивів, не зрозумілим висновок суду про фактичне дублювання поданого відповідачем клопотання з поданим раніше клопотанням представника відповідача , оскільки самостійним критерієм цього клопотання було наявність нових фактичних обставин у справі та поданих доказів.

Відповідно до частини 3 статті 271 України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Приймаючи до уваги наявність заяви про роз`яснення ухвали суду, яка не підлягає виконанню та оскарженню, суд не вбачає підстав для виклику сторін та з метою уникнення затягування строків розгляду заяви і надмірного формалізму, вважає можливим розгляд заяви здійснити за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Так, згідно частин 1, 2 статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення,суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, за змістом статті 271 ЦПК України, роз`яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.

Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Разом з тим, текст заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення фактично свідчить про її незгоду із процесуальним судовим рішенням по справі, оскільки зазначені у заяві обставини не свідчать про нечіткість чи незрозумілість ухвали суду.

Ухвала суду від 24 червня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання відповідачки про закриття провадження, про роз`яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, є мотивованою, чіткою і зрозуміло, судом надано обґрунтовані мотиви на кожні доводи сторони відповідача, викладені у поданому клопотанні, а тому оскільки доводи заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення зводяться до оцінки правильності висновків прийнятої ухвали, а інститут роз`яснення судового рішення не передбачає таку перевірку, заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду задоволенню не підлягає.

При цьому приймаючи до уваги, що ухвала про відмову у роз`ясненні ухвали суду підлягає апеляційному оскарженню, а ухвалою суду від 25 червня 2026 року закрито підготовче провадження у цій справі, суд розцінює подання вказаної заяви як затягування строків розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені заяви відповідача ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Чернова