Рішення № 137930174, 01.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5972/24

2/214/956/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Ковтун Н.Г.

за участі:

секретаря судового засідання Фартушної Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Романенко Олена Сергіївна до ОСОБА_2 поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, набутого в період шлюбу-

ВСТАНОВИВ :

03 липня 2024 року в провадження суду надійшла зазначена вище позовна заява відповідно до якої, після збільшення позовних вимог, позивач просить суд: визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна набутого в період шлюбу з ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 160 000,00 грн. - 1/2 частку вартості проданого 10 липня 2024 року транспортного засобу автомобіля, марки Hyundai Tucson, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2656 см.куб що належав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, набутої в період шлюбу; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 240 864,50 грн. - 1/2 частку вартості проданого 28 грудня 2023 року транспортного засобу автомобіля, марки Ford Fusion, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1999 см.куб, що належав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, набутої в період шлюбу; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 769,96 грн. - 1/2 частку банківського вкладу, що був розміщений в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0073328097001 від 30 вересня 2022 року, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 48 819,82 грн . - 1/2 частку банківського вкладу, що був розміщений в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0073405951601 від 03 січня 2023 року та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказала, що сторони з 26 листопада 2011 року перебували у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Зеленодольської міської ради Апостолівського району, про що складено відповідний актовий запис за № 110.

Шлюб сторін розірвано рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року.

Від спільного шлюбу Сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В період подружнього життя за спільні кошти подружжя сторонами було набуто у власність наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 ; автомобіль, марки Hyundai Tucson, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2656 см.куб., д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль, марки Ford Fusion, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1999 см.куб.; грошові кошти у сумі 145 179,54 гривень.

Після фактичного припинення шлюбних відносин вищеперелічене майно залишилося у користуванні відповідача по справі.

Відповідач подав до суду відзив, в якому позовні вимоги визнав частково, просив суд визнати за позивачем 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , в решті частині позовних вимог просить суд відмовити.

Ухвалою суду від 18 липня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі в порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про причин неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася , подавши через канцелярію суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України) .

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позов, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом достовірно встановлено, що 26 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 зареєстровано шлюб виконавчим комітетом Зеленодольської міської ради Апотсолівського району Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 110.

Після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_5 .

21 березня 2024 шлюб сторін розірвано рішенням Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Ситнік О.О. від 16 жовтня 2013 року відповідач набув у власність 2-кімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п.1.2 Договору купівлі-продажу квартири, квартири є двокімнатною, житловою площею 29.9 кв.м., загальною площею 46,3 кв.м., розташована на четвертому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п.2.1. Договору купівлі-продажу квартири, продаж квартири за остаточною домовленістю сторін вчиняється за 60520 (шістдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок, які отримані продавцем від покупця під час оформлення цього договору.

Крім того в період шлюбу Сторін, 07 грудня 2019 року відповідач набув у власність автомобіль, марки Hyundai Tucson, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2656 см.куб., д.н.з НОМЕР_1 .

Після фактичного припинення шлюбних відносин спірний автомобіль залишився у користуванні відповідача по справі.

10 липня 2024 року відповідач уклав зі своїм братом, ОСОБА_6 договір купівлі-продажу автомобіля, марки Hyundai Tucson, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2656 см.куб., д.н.з НОМЕР_1 .

Відповідно до п.3.1 Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1248/2024/4744916 від 10.07.2024 року продаж вказаного автомобіля вчинено за 320 000,00 грн.

23 листопада 2021 року відповідач набув у власність транспортний засіб, марки Ford Fusion, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1999 см.куб.

24 листопада 2021 автомобіль був зареєстровано на ім`я відповідача на підставі посвідчення митниці НОМЕР_2 від 23 листопада 2021 року виданої Одеською митницею.

28 грудня 2023 року автомобіль марки Ford Fusion, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1999 см.куб було перереєстровано на гр. ОСОБА_7 , на підставі договору купівлі-продажу No 5810/23/001368 від 27 грудня 2023 року укладеного у ФОП « ОСОБА_8 ».

Відповідно до інформаційної довідки ТСЦ МВС № 1248 від 12.10.2024 року, автомобіль було продано за 481 729,00 грн.

30 вересня 2022 року між відповідачем та АТ КБ «Приватбанк» укладено підписано заяву приєднання SAMDNWFD0073328097001 вклад «Стандарт» строковий на 3 місяці (у варіанті БЕЗ дострокового закриття).

Відповідно до п.1 , за цим Договором Банк приймає від Клієнта грошову суму на вкладений рахунок та зобов`язується виплатити Клієнту суму вкладу і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим Договором. Умови вкладу зазначено в розділі «Умови вкладу».

Розділом «Умови вкладу» визначено, що вклад «Стандартний» строковий на 3 міс. (без можливості дострокового розірвання) SAMDNWFD0073328097001. Оформлено 30.09.2022 року. Початкова сума вкладу 1300 (одна тисяча триста) доларів США. Строк дії вкладу 3 місяці до 30.12.2022 року. На суму вкладу нараховуються проценти за ставкою 0,01 % річних, яка є незмінною протягом кожного строку вкладу.

31 грудня 2022 року АТ КБ «Приватбанк» виплатив відповідачу банківський вклад, розміщений на підставі договору № SAMDNWFD0073328097001 від 30 вересня 2022 року у сумі 1300,02 доларів США, що є еквівалентом 47 539,91 грн. (офіційний курс НБУ станом на 31.12.2022 року становив 1 долар США = 36,5686 грн.).

03 січня 2023 року між відповідачем та АТ КБ «Приватбанк» укладено підписано заяву приєднання SAMDNWFD0073405951601 вклад «Стандарт» строковий на 3 місяці (у варіанті БЕЗ дострокового закриття).

Відповідно до п.1 , за цим Договором Банк приймає від Клієнта грошову суму на вкладений рахунок та зобов`язується виплатити Клієнту суму вкладу і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим Договором. Умови вкладу зазначено в розділі «Умови вкладу».

Розділом «Умови вкладу» визначено, що вклад «Стандартний» строковий на 3 міс. (без можливості дострокового розірвання) SAMDNWFD0073405951601. Оформлено 03.01.20233 року. Початкова сума вкладу 2670 (дві тисячі шістсот сімдесят) доларів США. Строк дії вкладу 3 місяці до 03.04.2023 року. На суму вкладу нараховуються проценти за ставкою 0,01 % річних, яка є незмінною протягом кожного строку вкладу.

04 квітня 2023 року АТ КБ «Приватбанк» повернув відповідачу банківський вклад, розміщений на підставі договору № SAMDNWFD0073405951601 від 03 січня 2023 року у сумі 2670,04 доларів США, що є еквівалентом 97 639,63 грн. (офіційний курс НБУ станом на 04.04.2023 року становив 1 долар США = 36,5686 грн.).

Отже, загальна сума грошових коштів, які були розміщені на банківському вкладі становила 145 179,54 грн.

У зв`язку з повномасштабним військовим вторгнення росії в Україну , у березні 2022 року позивач разом з малолітнім сином, ОСОБА_9 виїхали проживати з України та продовжують проживають за кордоном.

Спірні квартира, автомобілі макри, Hyundai Tucson та Ford Fusion, два банківських вклади залишились у користуванні відповідача.

За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п`ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (ч.1 ст. 71 СК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина перша та друга статті 60 СК України).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Судувід 24 травня 2023 року у справі № 278/2482/21 провадження № 61-12736св22, від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц провадження № 61-5956св22).

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частину третю статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України №1-8/2012 (№ 17-рп/2012), яким встановлено, зокрема, що основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Кодексу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 Кодексу). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки.

У справі, що розглядається, встановлено, що спірна квартира придбана під час перебування сторін в шлюбі.

Відповідач в цій частині позовні вимоги визнав.

За змістом частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, незважаючи на те, що титульним власником відповідно до правовстановлюючих документів визначений відповідач, ОСОБА_2 .

Щодо поділу спірних автомобілей та банківських вкладів, суд приходить до наступнх висновків.

Спірні автомобілі придбані, а банківські вклади розміщенні в банківській установі під час перебування сторін в шлюбі.

Доводи відповідача щодо повернення позивачку частку грошових коштів отриманих ним від продажу автомобілей спростовуються матеріалами справи.

А саме, відповідач зазначив, що з 26.11.2022 року по 02.06.2023 рік він перерахував на банківський рахунок позивача 83046,78 грн., що є часткою позивача від продажу автомобіля Hyundai Tucson, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2656 см.куб., д.н.з НОМЕР_1 .

Продаж автомобіля Hyundai Tucson, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2656 см.куб., д.н.з НОМЕР_1 відбувся 10 липня 2024 року, тоді як за твердженням відповідача від виплатив позивачу її частку від продажу авта в період з 26.11.2022 року по 02.06.2023 рік.

В період з 26.11.2022 року по 02.06.2023 рік автомобіль Hyundai Tucson перебував у власності відповідача, а сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та фактично підтримували шлюбні відносини.

Шлюб сторін розірвано рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року.

Продаж автомобіля марки Ford Fusion, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1999 см.куб було здійнено 28 грудня 2023 року на підставі договору купівлі-продажу No 5810/23/001368 від 27 грудня 2023 року укладеного у ФОП « ОСОБА_8 ».

Відповідно дослідженим матеріалам справи щодо продажу спірних автомобілем, згода позивача на продаж автомобілей не відбиралась.

Враховуючи, що жодна зі сторін не спростовувала презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу, суд вважає спірне майно спільною сумісною власністю подружжя, незважаючи на те, що титульним власником відповідно до правовстановлюючих документів визначений відповідач ОСОБА_2 .

Висновок суду про віднесення майна до спільної сумісної власності подружжя (не спростування відповідної презумпції спільності майна) є підставою для вирішення питання про його поділ (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.01.2024 у справі № 755/12204/18, провадження № 61-2401св21).

Вирішуючи спір про спосіб поділу спільного майна подружжя, суд виходить з наступного.

На підставі ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.(постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №642/8107/14-цпровадження № 14-108звц21).

Найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц ). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Відомості про наявність у сторін інших спорів щодо поділу набутого у шлюбі спільного сумісного майна відсутні. Тому суд вважає можливим ефективний захист прав позивачки у межах цієї справи.

Ураховуючи те, що спірне майно: квартира, два автомобілі, які були зареєстровані на ім`я відповідача, набуті за договорами купівлі-продажу за час шлюбу між сторонами, грошові кошти розміщені в банківську установу на підставі укладених договорі про банківські вклади, а відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що спірні квартира, два автомобіля та грошові кошти набутий за кошти, які належали йому особисто, то дане майно (квартира, два автоомобіля та грошові кошти) є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно (автомобіль) не спростована.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 1-2 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. 69-71 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням подружжя, а у разі недосягнення згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності майно присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

У справі, що розглядається, позивачем заявлено вимогу про визнання за нею права власності на частину спірної квартири.

Відповідач із запропонованим позивачем варіантом поділу спільного майна погодився, позовні вимоги визнав в цій частині, а отже виходячи з рівності часток у спільній власності, суд приходить до висновку про визнання за відповідачем права власності на іншу частину спірної квартири.

Суд погоджується із запропонованим позивачем та підтриманим відповідачем способом поділу спільного майна подружжя, оскільки при поділі об`єкта нерухомого майна, зберігається баланс інтересів сторін по справі щодо рівності часток.

Враховуючи суб`єктний склад, предмет та підстави позову, неспростованість презумпції спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, враховуючи, що Сторонами в період шлюбу за спільні кошти подружжя були придбані спірна квартира, два спірні автомобіля та заощаджені грошові кошти, Позивачу належить 1/2 частка вказаного майна.

Враховуючи, що продаж автомобіля Hyundai Tucson, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2656 см.куб., д.н.з НОМЕР_1 було вчинено за 320 000,00 грн., а продаж Ford Fusion, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1999 см.куб за 481 729,00 грн., сума грошової компенсації, що належить Позивачу становить 400 864,50 грн. (160 000,00 грн. -1/2 частка вартості спірного авта -1 + 240 864,50 1/2 частка вартості спірного авта-2).

Крім того, Позивачу належить 1/2 частка грошових коштів, що були розміщені на депозитних рахунках відкритих на ім`я Відповідача, на загальну суму 72 589,77 грн. ( 23 769,96 грн. - 1/2 частка -депозитного вкладу на суму 1300,02 доларів США (еквівалент 47 539,91 грн. + 48 819,82 грн. - 1/2 частка депозитного вкладу на суму 2670,04 доларів США (еквівалент 97 639,63 грн.).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Стаття 78 ЦПК України визначає, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 200, 206, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, набутого в період шлюбу - задовольнити.

1.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна набутого в період шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).

2.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) 160 000,00 грн. - 1/2 частку вартості проданого 10 липня 2024 року транспортного засобу автомобіля, марки Hyundai Tucson, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2656 см.куб що належав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, набутої в період шлюбу.

3.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) 240 864,50 грн. - 1/2 частку вартості проданого 28 грудня 2023 року транспортного засобу автомобіля, марки Ford Fusion, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1999 см.куб, що належав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, набутої в період шлюбу.

4.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) 23 769,96 грн. - 1/2 частку банківського вкладу, що був розміщений в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0073328097001 від 30 вересня 2022 року.

5.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) 48 819,82 грн . - 1/2 частку банківського вкладу, що був розміщений в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0073405951601 від 03 січня 2023 року.

6.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 8529,34 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач : ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Ковтун Н.Г.