Ухвала суду № 137929534, 30.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3536/25

Номер провадження1-кс/173/145/2026

УХВАЛА

іменем України

повний текст

30 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП №3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041430000356 від 03.07.2024 року, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Братське, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ відділу відділення поліції № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за таких обставин.

ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, 10 червня 2024 близько 12:00 год., керуючи власним технічно-справним мотоциклом марки «Альфа» без державної реєстрації, разом із пасажиром ОСОБА_8 1999 р.н., рухався із швидкістю 60 км/год. по проїзній частині вулиці Привокзальній селища Новомиколаївка, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області. Під час руху по проїзній частині вулиці у вищезазначеному населеному пункту ОСОБА_5 допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 10.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено: «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»,

що виявилось у тому, що ОСОБА_5 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змін, грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 10.1 Правил дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я людей, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру, перед зміною напрямку руху мотоцикла марки «Альфа», для виїзду за межі проїзної частини дороги, повинен був переконатися, що це буде безпечним та своїми діями він не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху. Та діючи недбало, у порушення вимог зазначеного пункту правил, водій ОСОБА_5 10 червня 2024 близько 12:00 год., проїжджаючи по проїзній частині вулиці Привокзальній, селища Новомиколаївка, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області, у районі домоволодіння № 54, змінив напрямок руху мотоцикла, мотоцикл виїхав за межі проїзної частини дороги, де здійснив наїзд на насип із піску та каміння, після чого мотоцикл перекинувся.

Внаслідок вказаної ДТП, пасажиру ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 1372-Е від 19.09.2024 р., заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з відкритою проникаючою черепно-мозковою травмою з переломами лівої скроневої кістки, виличного відростка виличної кістки ліворуч, нижнього краю лівої очниці, з пневмоцефалією в середній черепній ямці ліворуч, епідуральною гематомою в лівій гемісфері мозку малого об`єму субарахноїдальним крововиливом, забоєм лівої скроневої частки головного мозку 2 ст., гематомою в лівій скроневій частині, що супроводжувалась набряком головного мозку, з синцем навколо лівого ока, садном в лобній ділянці ліворуч, підшкірною гематомою в лівій скроневій частці; саднами на тулубі ліворуч, саднами та раною на лівій гомілці (слідом загоєння рани є виявлений в нього рубець) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що у момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Виявлені ушкодження виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів, можливо, при дорожньо-транспортній пригоді при ударі виступаючими частинами рухаючогося транспортного засобу (засобів), елементами дорожнього покриття, не виключено, що за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи. Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, давність їх утворення незадовго до надходження у лікарню, та не суперечить терміну 10.06.2024 р.

Згідно висновку експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ-19/104-24/36276-ІТ від 10.09.2024 року встановлено, що у даній дорожній обстановці водій мотоциклу «Альфа» ОСОБА_5 повинен був діяти згідно вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху;

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія мотоцикла «Альфа» ОСОБА_5 встановлювалася виконанням ним вимог п. 10.1 ПДР та для чого не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати.

У даній дорожній обстановці дії водія мотоцикла «Альфа» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 345 від 06.12.2025 року солдат ОСОБА_5 , визнаний таким, що самовільно залишив розташування військової частини.

Підозрюваний ОСОБА_5 переховався від органів слідства, місцезнаходження його достовірно не відоме, і з метою розшуку підозрюваного ОСОБА_5 12.12.2025 року СВ ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову про оголошення його у розшук, який не було припинено.

Верхньодніпровським районним судом було винесено ухвалу про дозвіл на затримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, та зазначив, що матеріали провадження містять достатньо доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, окрім того, існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, оскільки він, будучи військовослужбовцем, самовільно залишив місце служби.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання, пояснив, що до завершення досудового розслідування залишилося 11 днів і за цей час слідчими органами будуть проведенні всі необхідні процесуальні дії.

Підозрюваний ОСОБА_5 слідчому судді зазначив, що причетний до вказаного кримінального правопорушення, при надання пояснень слідчому вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Пояснив, що після спілкування з працівниками поліції його мобілізували та відправили у зону бойових дій у грудні 2024 року. Перед новим роком у 2025 році він самовільно залишив військову частину та перебував дома. На виклики слідчого не з`являвся, боячись, щоб його знову не відправили воювати. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту з перебуванням у с. Братське у будинку матері за місцем своєї реєстрації. У подальшому він планує добровільно повернутися до військової служби.

Захисник у судовому засіданні просив не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозрюваний фактично не ухилявся від органів досудового розслідування, брав безпосередню участь у бойових діях та зазнав поранення. Крім того, захисник зазначив, що досудове розслідування перебуває на завершальній стадії, у зв`язку з чим необхідність у подальшому триманні підозрюваного під вартою відсутня.

Вислухавши всіх учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доходжу наступного.

Згідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В частині 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі Летельє проти Франції).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Слідчий суддя доходить висновку, що матеріали кримінального проводження дозволяють обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років.

На підтвердження обґрунтованості підозри слідчим надані матеріали досудового розслідування, які містять протокол огляду місця події, протоколи допитів потерпілого та свідків, протоколи пред`явлення особи для впізнання, висновки експертів.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо наявності ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, слідчий суддя виходить із того, що норми КПК України не вимагають доведення того, що підозрюваний беззаперечно вчинятиме відповідні протиправні дії. Водночас обов`язковим є встановлення наявності обґрунтованої ймовірності того, що підозрюваний має реальну можливість вчинити ці дії у майбутньому в межах конкретного кримінального провадження.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, має сталі соціальні зв`язки, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Оцінивши матеріали кримінального провадження в сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення дані свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Такий висновок ґрунтується на тому, що підозрюваний згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.12.2025 вважається таким, що самовільно залишив військову частину та не вжив заходів щодо повідомлення органу досудового розслідування про своє фактичне місцезнаходження, через що був оголошений у розшук, що в сукупності свідчить про зміну його процесуальної поведінки та створює обґрунтовану ймовірність ухилення від слідства та суду.

Водночас прокурором у судовому засіданні не доведено, що запобігання зазначеному ризику неможливе шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, як цього вимагає ч. 1 ст. 183 КПК України.

Стороною обвинувачення не наведено достатніх та переконливих обґрунтувань, які б свідчили про те, що лише найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

Слідчий суддя також враховує, що до завершення строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні залишився незначний проміжок часу, а слідчим у судовому засіданні повідомлено про можливість завершення проведення необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій у межах визначеного строку досудового розслідування.

Зазначені обставини свідчать про відсутність необхідності застосування найбільш суворого запобіжного заходу для забезпечення виконання завдань кримінального провадження на даній стадії, оскільки завершити досудове розслідування можливо без ізоляції підозрюваного.

Водночас, оцінюючи всі обставини в сукупності та керуючись принципом пропорційності втручання у права і свободи особи, слідчий суддя доходить висновку, що запобігти ризику, який існує у даному кримінальному провадженні, може застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 11.07.2026 включно, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- у визначений час перебувати та без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду не відлучатися з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи.

ОСОБА_5 негайно звільнити з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді діє до 11.07.2026.

Виконання ухвали доручити ВП №3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1