Рішення № 13792900, 03.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.02.11 р. Справа № 9/230

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський інженерно-технічний центр „Контакт”, м.Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в розмірі 155 109грн.30коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

З 03.02.2011р. о 14год.40хв. по 03.02.2011р. о 16год.30хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Дніпропетровський інженерно-технічний центр „Контакт”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 155 109грн.30коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткові накладні №ИО-104901 від 18.10.2010р., №ИО-104981 від 22.10.2010р., №ИО-105010 від 26.10.2010р., №ИО-105312 від 09.11.2010р., №ИО-105498 від 18.11.2010р., довіреності №8624 від 13.10.2010р., №8840 від 25.10.2010р., №9091 від 09.11.2010р., рахунки №И0210-6018 від 18.10.2010р., №И0210-6164 від 21.10.2010р., №И0210-6227 від 26.10.2010р., №И0210-6621 від 09.11.2010р., №И0210-6821 від 16.11.2010р., претензію вих.№2031/2010 від 25.11.2010р.

Відповідач, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7907013 Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь станом на 23.12.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

13.01.2011р. позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог вих.№22 від 11.01.2011р., дослідивши яку судом встановлено, що позивач до початку розгляду справи по суті змінив предмет позову та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 156 884грн.37коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 155 109грн.30коп., інфляційних витрат в розмірі 1 240грн.87коп. та 3% річних в розмірі 534грн.20коп.

Суд розглядає позов з урахуванням заяви вих.№22 від 11.01.2011р.

Через канцелярію суду 03.02.2011р. позивачем надана заява про зменшення позовних вимог вих.№124/2011 від 02.02.2011р., зі змісту якої вбачається, що останній зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 1 240грн.87коп., 3% річних в розмірі 534грн.20коп. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 155 109грн.30коп.

Суд розглядає позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вих.№124/2011 від 02.02.2011р.

03.02.2011р. відповідачем надана заява №523/150 від 02.01.2011р. про розстрочення виконання рішення по справі №9/230 на 3 місяці згідно наданого графіку.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Закритим акціонерним товариством „Дніпропетровський інженерно-технічний центр „Контакт”, м.Дніпропетровськ та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача протягом жовтня-листопаду 2010р. були здійснені поставки продукції на загальну суму 155 109грн.30коп., що підтверджується видатковими накладними №ИО-104901 від 18.10.2010р., №ИО-104981 від 22.10.2010р., №ИО-105010 від 26.10.2010р., №ИО-105312 від 09.11.2010р., №ИО-105498 від 18.11.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №ИО-104901 від 18.10.2010р., №ИО-104981 від 22.10.2010р., №ИО-105010 від 26.10.2010р., №ИО-105312 від 09.11.2010р., №ИО-105498 від 18.11.2010р. підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищезазначених накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №8624 від 13.10.2010р., №8840 від 25.10.2010р., №9091 від 09.11.2010р., на які є посилання у спірних видаткових накладних, а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з вищенаведеного, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

На сплату поставленої продукції за видатковими накладними №ИО-104901 від 18.10.2010р., №ИО-104981 від 22.10.2010р., №ИО-105010 від 26.10.2010р., №ИО-105312 від 09.11.2010р., №ИО-105498 від 18.11.2010р. позивачем відповідачу виставлені рахунки №И0210-6018 від 18.10.2010р., №И0210-6164 від 21.10.2010р., №И0210-6227 від 26.10.2010р., №И0210-6621 від 09.11.2010р., №И0210-6821 від 16.11.2010р.

Докази отримання відповідачем наведених рахунків в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що зазначені вище рахунки отримані відповідачем разом з товаром, поставленим відповідно до спірних накладних, оскільки видаткові накладні №ИО-104901 від 18.10.2010р., №ИО-104981 від 22.10.2010р., №ИО-105010 від 26.10.2010р., №ИО-105312 від 09.11.2010р., №ИО-105498 від 18.11.2010р. мають посилання на рахунки №И0210-6018 від 18.10.2010р., №И0210-6164 від 21.10.2010р., №И0210-6227 від 26.10.2010р., №И0210-6621 від 09.11.2010р., №И0210-6821 від 16.11.2010р.

За твердженням позивача, вартість отриманого товару відповідач не оплатив, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 155 109грн.30коп.

У зв`язку з несплатою заборгованості 25.11.2010р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих.№2031/2010 від 25.11.2010р. про сплату у 7 денний строк заборгованості за поставлений товар (докази направлення претензії наявні у матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати отриманого товару за видатковими накладними №ИО-104901 від 18.10.2010р., №ИО-104981 від 22.10.2010р., №ИО-105010 від 26.10.2010р., №ИО-105312 від 09.11.2010р., №ИО-105498 від 18.11.2010р. з урахуванням поштового обігу є 09.12.2010р.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 155 109грн.30коп.

У судовому засіданні 03.02.2011р. представник відповідача повідомив, що визнає заборгованість у сумі 155 109грн.30коп. (протокол судового засідання від 03.02.2011р.).

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 155 109грн.30коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський інженерно-технічний центр „Контакт”, м.Дніпропетровськ щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 155 109грн.30коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначено вище, 03.02.2011р. відповідачем надана заява №523/150 від 02.01.2011р. про розстрочення виконання рішення по справі №9/230 на 3 місяці згідно наданого графіку, а саме березень 2011р. – 38 777грн.33коп.- сплата заборгованості; квітень 2011р. – 38 777грн.33коп.- сплата заборгованості; травень 2011р. – 77 554грн.64коп.- сплата заборгованості, 1 551грн.10коп. – відшкодування сплаченого державного мита, 236грн.00коп. – відшкодування інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

У підтвердження своїх вимог посилається на те, що відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі та зазначає, що одночасне стягнення грошовіх коштів з відповідача в розмірі 155 109грн.30коп. украй негативно відобразиться на виробничу діяльність останнього як суб’єкта господарських відношень.

Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави” від 23 грудня 2004 р. №1734 відповідач має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У судовому засіданні 03.02.2011р. представник позивача проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення не заперечує.

Таким чином, розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь №523/150 від 02.01.2011р. про розстрочення виконання рішення по справі №9/230 на 3 місяці згідно наданого графіку, суд дійшов висновку про існування обставин, що ускладнюють виконання рішення по цій справі.

За таких обставин, враховуючи позицію позивача щодо наведеної заяви, суд вважає заяву Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь №523/150 від 02.01.2011р. про розстрочення виконання рішення по справі №9/230 на 3 місяці згідно наданого графіку обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави” від 23 грудня 2004 р. №1734, ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський інженерно-технічний центр „Контакт”, м.Дніпропетровськ до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 155 109грн.30коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” (за адресою: пл.Машинобудівельників, 1, м.Маріуполь, Донецька область, 87535, р/р 260040134786 в філії ВАТ„Сбербанк Росії” у м.Маріуполі, МФО 320627; р/р 26007189506001 у Маріупольській філії КБ Приватбанк, МФО 335429, код ЄДРПОУ 20355550) на користь Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський інженерно-технічний центр „Контакт” (за адресою: вул.Кабардинська, 5, м.Дніпропетровськ, 49006, р/р 26009033587200 у АТ „УКРСИББАНК” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ13428292) суму заборгованості в розмірі 155 109грн.30коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 551грн.09коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №9/230 від 03.02.2011р. на 3 місяці згідно наступного графіку: березень 2011р. – 38 777грн.33коп. – сплата заборгованості; квітень 2011р. – 38 777грн.33коп.- сплата заборгованості; травень 2011р. – 77 554грн.64коп. – сплата заборгованості, 1 551грн.09коп. – відшкодування сплаченого державного мита, 236грн.00коп. – відшкодування інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 03.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Марченко О.А.

Повне рішення складено 08.02.2011р.