Ухвала суду № 137928672, 26.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18155/26 1-кс/760/8592/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 42025100000000022 від 28 січня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт Гранітне Іркутської області російської федерації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, працюючої директором комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Центр комунікації», раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

19 червня 2026 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000022 від 28.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

На думку сторони обвинувачення, зібраними під час досудового розслідування доказами підтверджується обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не можуть бути усунуті шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У зв`язку з наведеним, враховуючи розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, слідчий, за погодженням із прокурором, просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 185 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 615 680 гривень, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Судовий розгляд клопотання здійснювався з повною технічною фіксацією судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

У судове засідання з`явилися прокурор ОСОБА_3 , підозрювана ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 615 680 грн, що становить 185 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилалась на те, що повідомлена ОСОБА_4 підозра підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема висновками проведених у кримінальному провадженні експертиз, які долучені до матеріалів клопотання. Зазначила, що відповідно до отриманих висновків експертних досліджень встановлено завищення вартості будівельних матеріалів, використаних при виконанні робіт, а сума матеріальної шкоди, завданої комунальному підприємству, становить 607 656,06 грн.

Також прокурор звернула увагу суду на те, що під час досудового розслідування досліджено листування підозрюваної із працівниками підприємства, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яке, на думку сторони обвинувачення, свідчить про безпосередню участь ОСОБА_4 у погодженні документів та контролі за використанням бюджетних коштів. Зазначила, що переписка мала місце ще до початку проведення тендерної процедури, а тому доводи сторони захисту про відсутність будь-якої участі підозрюваної в організації закупівлі є безпідставними.

Крім того, прокурор пояснила, що судова товарознавча експертиза проведена виходячи з ринкової вартості матеріалів станом на листопад-грудень 2024 року, тобто на момент виконання робіт, а результати проведеного аудиту діяльності підприємства також свідчать про наявність порушень під час здійснення закупівель. На думку прокурора, наведені стороною захисту доводи фактично стосуються оцінки доказів по суті кримінального провадження та підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра не підтверджується належними та допустимими доказами, а висновки сторони обвинувачення не узгоджуються із матеріалами, доданими до клопотання.

Захисник звернув увагу суду на те, що документи, на які посилається сторона обвинувачення, стосуються різних часових періодів, тоді як ОСОБА_4 була призначена директором підприємства лише у 2024 році, не брала участі в організації закупівлі у 2023 році, не здійснювала вибору підрядної організації та не була уповноваженою особою у сфері публічних закупівель. При цьому документи щодо проведення закупівлі були підписані іншими службовими особами підприємства, зокрема ОСОБА_7 .

Також захисник вказував, що стороною обвинувачення належним чином не підтверджено розмір матеріальної шкоди, а експертне дослідження проведено на підставі копій документів, які, на його переконання, не були належним чином оформлені. Крім того, ризики, наведені у клопотанні, мають декларативний характер та не підтверджені жодними конкретними обставинами, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, офіційне місце роботи, міцні соціальні зв`язки, не ухилялася від органу досудового розслідування та належним чином виконувала покладені на неї процесуальні обов`язки.

Окремо захисник зазначив, що сторона обвинувачення просить визначити заставу у розмірі 185 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, однак не дослідила майновий стан підозрюваної та членів її сім`ї, не надала відомостей щодо її доходів та не навела передбачених законом підстав для визначення застави у такому розмірі, що, на думку сторони захисту, суперечить вимогам статті 182 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника та просила відмовити у задоволенні клопотання. Додатково пояснила, що закупівля здійснювалася за рахунок грантових коштів, отриманих підприємством від Посольства Канади, а під час виконання робіт виникла необхідність проведення додаткових будівельних робіт у зв`язку із виявленням ґрунтових вод. Зазначила, що всі документи, які перебували у її розпорядженні, були добровільно надані органу досудового розслідування під час проведення обшуку.

Крім того, підозрювана повідомила суд про свій майновий стан, зазначивши, що сім`я володіє одним автомобілем, який був придбаний її чоловіком до призначення її на посаду директора підприємства, а квартира також була придбана чоловіком до укладення шлюбу. Будь-якого майна, набутого нею під час перебування на посаді директора КНП «Центр комунікації», вона не має. Також ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_7 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності виключно за несвоєчасне оприлюднення додаткової угоди до договору, а не за ті обставини, які є предметом даного кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, додані до нього документи, письмові заперечення сторони захисту та додані до них матеріали, заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваної, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

За змістом частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є одночасна наявність двох обов`язкових умов: по-перше, існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а по-друге - наявність хоча б одного із ризиків, передбачених частиною першою цієї статті, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може вчинити дії, визначені кримінальним процесуальним законом.

Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя насамперед зобов`язаний перевірити, чи підтверджується повідомлена особі підозра достатньою сукупністю доказів, а вже після цього надати оцінку існуванню кожного із заявлених стороною обвинувачення ризиків та встановити, чи є необхідність застосування саме того запобіжного заходу, про який просить сторона обвинувачення.

При цьому слідчий суддя враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини поняття «обґрунтована підозра» («reasonable suspicion») означає існування фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Такий стандарт доказування є значно нижчим, ніж той, який необхідний для постановлення обвинувального вироку, а тому під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не вправі вирішувати питання доведеності вини особи чи надавати остаточну оцінку допустимості, належності та достовірності кожного доказу окремо. На цьому етапі кримінального провадження суд лише перевіряє, чи є підозра достатньо обґрунтованою для виправдання подальшого застосування заходів процесуального примусу.

Аналогічний підхід неодноразово висловлювався Європейським судом з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року, «Murray v. the United Kingdom» від 28 жовтня 1994 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року.

З огляду на наведене, слідчий суддя насамперед перевіряє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Як убачається з матеріалів клопотання, у провадженні слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження № 42025100000000022 від 28 січня 2025 року, у межах якого 19 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

Згідно зі змістом повідомлення про підозру орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Центр комунікації», неналежно виконала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що, за версією сторони обвинувачення, призвело до безпідставного використання бюджетних коштів та заподіяння територіальній громаді міста Києва матеріальної шкоди у розмірі 607 656,06 грн., що є тяжкими наслідками.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої підозри стороною обвинувачення до клопотання долучено письмові докази, зокрема документи щодо проведення процедури закупівлі та виконання договору підряду, тендерну документацію, договір підряду та додаткову угоду до нього, акти приймання виконаних робіт, висновки судової товарознавчої експертизи від 05.06.2026, від 17.06.2026, довідку спеціаліста щодо визначення розміру матеріальної шкоди, матеріали тимчасового доступу до документів, результати огляду листування отримані в результаті негласних слідчих розшукових дій та інші документи, на які сторона обвинувачення посилається як на докази причетності ОСОБА_4 до інкримінованого кримінального правопорушення.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, слідчий суддя виходить із такого.

Як убачається з матеріалів клопотання, 19 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання доведеності вини особи, надавати остаточну оцінку допустимості, належності чи достовірності кожного доказу окремо, встановлювати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення або перевіряти правильність правової кваліфікації дій підозрюваної, оскільки такі питання вирішуються судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Доводи сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, неналежності окремих доказів, недоліків експертних досліджень, неправильного визначення розміру матеріальної шкоди, а також розмежування повноважень між директором підприємства та іншими службовими особами підлягають перевірці та оцінці під час подальшого досудового розслідування, а у разі направлення обвинувального акта до суду - під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Прокурор, обґрунтовуючи необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Разом із тим, відповідно до вимог статей 177, 178 та 194 КПК України, самі лише посилання сторони обвинувачення на існування таких ризиків не можуть бути безумовною підставою для застосування запобіжного заходу. Кожен із заявлених ризиків повинен бути підтверджений конкретними фактичними обставинами кримінального провадження, а слідчий суддя зобов`язаний перевірити їх реальність, актуальність та достатність, а також оцінити можливість запобігання їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне надати оцінку кожному із ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.

Щодо ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України

Прокурор посилається на існування ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Разом із тим слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, офіційне місце роботи, раніше не судима, після повідомлення про підозру від органу досудового розслідування не переховувалася, з`являлася за викликами, а стороною обвинувачення не надано доказів вчинення нею будь-яких дій, спрямованих на ухилення від кримінального провадження.

Водночас, враховуючи тяжкість можливих наслідків у разі доведення винуватості та характер інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що ризик можливого переховування не є виключеним, однак його ступінь є невисоким.

Щодо ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України

Посилання прокурора на ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, не знайшли достатнього підтвердження.

Як убачається з матеріалів клопотання, значна частина документів уже вилучена органом досудового розслідування, проведено відповідні експертні дослідження, а стороною обвинувачення не наведено конкретних даних щодо існування документів чи речей, які підозрювана має реальну можливість знищити або приховати.

Щодо ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України

Слідчий суддя враховує, що підозрювана тривалий час обіймала керівну посаду, а свідками у кримінальному провадженні є, зокрема, працівники підприємства та інші особи, з якими вона підтримувала службові відносини. З огляду на це ризик можливого незаконного впливу на свідків не може бути повністю виключений.

Щодо ризику, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України

З урахуванням характеру інкримінованого кримінального правопорушення, обсягу ще не завершених слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також службового становища підозрюваної на момент вчинення інкримінованих дій, слідчий суддя доходить висновку, що ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є наявним.

Щодо ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України

Доводи прокурора щодо існування ризику вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджені. Матеріали клопотання не містять відомостей про те, що після повідомлення про підозру ОСОБА_4 вчиняла будь-які дії, які б свідчили про реальність зазначеного ризику.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 177 КПК України, водночас ризики, передбачені пунктами 2 та 5 зазначеної норми, належними доказами не підтверджені.

Разом із тим встановлені ризики не є такими, що виправдовують визначення застави у розмірі, про який просить прокурор, однак є достатніми для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави у межах, визначених статтею 182 КПК України, із покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу та розмір застави, слідчий суддя враховує вимоги статей 178, 182 та 194 КПК України, відповідно до яких при визначенні розміру застави необхідно враховувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, її особу, дані про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також достатність застави для забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків.

Слідчим та прокурором у клопотанні порушено питання про визначення підозрюваній застави у розмірі 185 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 615 680 грн.

Разом із тим слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а тому визначення застави має здійснюватися з дотриманням вимог пункту 1 частини п`ятої статті 182 КПК України.

Абзац другий частини п`ятої статті 182 КПК України, який передбачає можливість визначення застави у розмірі, що перевищує встановлені законом межі, застосовується виключно щодо осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а тому правові підстави для визначення застави у розмірі, запропонованому стороною обвинувачення, у даному кримінальному провадженні відсутні.

Разом із цим слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту про можливість застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ризики, на які посилається сторона обвинувачення, знайшли своє підтвердження, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 177 КПК України, їх достатньо для висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 саме запобіжного заходу у виді застави.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення пов`язане з виконанням службових повноважень, а розмір шкоди, який за версією сторони обвинувачення заподіяний територіальній громаді міста Києва, становить 607 656,06 грн, що є істотним та значно перевищує розмір застави, визначений судом.

Одночасно суд враховує особу підозрюваної, її вік, сімейний стан, відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання та роботи, позитивні характеристики, а також дані щодо її майнового стану, надані стороною захисту.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що визначення застави у максимальному розмірі, встановленому пунктом 1 частини п`ятої статті 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн, з одночасним покладенням на підозрювану процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, є необхідним, співмірним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, запобігання встановленим судом ризикам та забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків.

Підстав для застосування застави у більшому розмірі або для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, слідчий суддя у разі необхідності покладає на підозрюваного обов`язки, виконання яких є необхідним для забезпечення дієвості застосованого запобіжного заходу та запобігання встановленим ризикам.

З огляду на встановлені під час розгляду клопотання ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України.

При цьому покладення на підозрювану обов`язків прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні щодо його обставин поза межами проведення процесуальних дій, а також здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, є співмірним із встановленими ризиками, відповідає меті застосування запобіжного заходу та не становить надмірного втручання у права підозрюваної.

Саме покладення зазначених процесуальних обов`язків у поєднанні із визначеним судом розміром застави, на переконання слідчого судді, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , виконання нею процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, встановленим під час судового розгляду.

За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 42025100000000022 від 28.01.2025, про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді застави.

Визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком до 26 серпня 2026 року включно, але не більше строку досудового розслідування, такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження поза межами проведення процесуальних дій;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 01 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1