Рішення № 137928308, 29.06.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/7631/26

Провадження № 2/673/702/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"29" червня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.,

з участю:

секретаря судових засідань - Осієвської Н.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

13 травня 2026 року з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, який передано для розгляду у Деражнянський районний суд Хмельницької області за підсудністю.

У позові позивач просить стягнути з відповідача: заборгованість за Договором позики №3767857 в розмірі 13 647,71 грн., з яких: 5 000,00 грн.- сума заборгованості за тілом кредиту, 8 647,71 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати по справі на сплату судового збору та професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 23.10.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 уклали договір позики №3767857. За умовами цього договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4 900 грн., строк позики 25 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Крім того, у договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах про надання грошових коштів у позику від 14.08.2020, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Крім того, 24.10.2020 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №3767857 до Договору позики №3767857, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 100 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становить -5 000 грн. Договори підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора

Крім того, 04.12.2020 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №2966617 до Договору позики №3767857, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника розмірі 9003,51 грн. на 75 днів та визначити графік погашення заборгованості. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. ОСОБА_1 зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Представник вказує, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів.

01.04.2021 року «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі ТОВ «Сіроко Фінанс») уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 р., за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3767857 від 23.10.2020 р.

В подальшому 05.12.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп»уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №9386165 від 12.09.2020 р.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , в свою чергу, свої зобов`язання в частині повної та своєчасної сплати суми позики не виконує, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Відповідно до реєстру прав вимог №21/05/21 від 21.05.2021 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №3767857 від 23.10.2020 р., в розмірі 13 647,71 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 8 647,71 грн. заборгованість за відсотками.

Тому ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулось за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді від 15 травня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Проте, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом відправки рекомендованих повідомлень за останнім відомим місцем його реєстрації та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про його виклик. Відзиву на позов не подав, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

За ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст.281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.10.2020р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 булоукладено договір позики №3767857. Відповідно предметом договору є надання позивачем позичальнику грошових коштів на наступних умовах: сума кредиту 4 900 грн., строк позики 25 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день та застосовується в межах строку надання кредиту. Крім того, у договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах про надання грошових коштів у позику від 14.08.2020 р., строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) jlН66ХІ3vq. що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу y порядку визначеному ст. 12 України «Про електронну комерцію».

24.10.2020 року між позикодавцем та позичальником ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №3767857 до Договору позики №3767857, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 100 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме 5 000 грн. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 9liDk6WРNВ, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу.

04.12.2020 року між позикодавцем та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №2966617 до Договору позики №3767857, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника розмірі 9003,51 грн. на 75 днів та визначити графік погашення заборгованості. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) lusdrkvyBV, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.

Встановлено, що позикодавець на виконання умов Договору позики №3767857 від 23.10.2020 року, а також Додаткової угоду №3767857 від 24.10.2020 року виконав свої зобов`язання зокрема передав відповідачу власність грошові кошти в розмірі 4 900,00 грн. та 100 грн., згідно наявних в матеріалах платіжних інструкцій, тобто, Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

Із наданої інформації АТ «Універсал Банк» від 10.06.2026 року, вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 була емітована на ім`я відповідача. Також згідно з даними банку встановлено, що в період з 23.10.2020 р по 24.10.2020 р. на вказану банківську картку було зараховано грошові кошти.

01.04.2021 року «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №3767857 від 23.10.2020 р.

Відповідно до реєстру прав вимог №21/05/21 від 21.05.2021 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №3767857 від 23.10.2020 р., в розмірі 13647,71 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 8647,71 грн. заборгованість за відсотками.

В подальшому 05.12.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп»уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025р., за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3767857 від 23.10.2020 року.

Відповідно до реєстру прав вимог №05/12/251 від 18.09.2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №3767857 від 23.10.2020 р., в розмірі 13647,71 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 8647,71 грн. заборгованість за відсотками.

Таким чином, ТОВ «Деал Фінанс Груп» правомірно набуло право вимоги за договорами позики №3767857 від 23.10.2020 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання договору позики №3767857 від 23.10.2020 року та додаткової угоди №3767857 від 24.10.2020 року свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозумів і своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний договір позики №3767857 від 23.10.2020 року та додаткова угода №3767857 від 24.10.2020 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №3767857 від 23.10.2020 року вбачається, що у відповідача наявна заборгованість за вказаним договором станом на 10.02.2026 року, яка становить 13647,71 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 8647,71 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина друга зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов`язання щодо їх повернення, тому заборгованість за договором позики визначена 13647,71 грн., є доведеною та обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2025 року між адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» був укладений договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ.

Згідно акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору №22-08/25/ДІЛ вбачається, що адвокат «Ткаченко Юлія Олегівна» прийняла зобов`язання щодо надання правничої допомоги щодо підготовки позовної заяви ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 . Додатку №2 до договору №22-08/25/ДІЛ вартість наданих послуг адвоката становить 4 500 грн.

Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з`явився, заперечень щодо розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу до суду не надходили, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп»слід стягнути 4 500 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп»підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»заборгованість за договором позики №3767857 від 23.10.2020 року, у розмірі 13 647,71 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 8647,71 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»витрати по оплаті судового збору в розмірі судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 4 500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місце знаходження: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3 м. Ірпінь Бучанського району Київської області, 08205, код в ЄДРПОУ: 44280974, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 03.07. 2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина