Ухвала суду № 137928222, 03.07.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2301/19

Ухвала

03 липня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі :

головуючої судді Марціцкої І.Б.

за участі секретаря судового засідання Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «Приватбанк», Теребовлянський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 606/2301/19,

В С Т А Н О В И В :

Представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») Янчук А.А. звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 606/2301/19, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі № 606/2301/19 від 31.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс»; 2) видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа 606/2301/19 від 31.07.2020 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

У судове засідання представник заявника ТОВ «Капіталресурс» не з`явилася, однак в заяві просила розгляд справи здійснити за її відсутності. Боржник ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до змісту п. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява ТОВ «Капіталресурс» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.04.2020, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.09.2011 року в сумі 22318,79 грн., яка складається із 11453,67 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5865,12 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5000 грн. пеня.

На виконання рішення суду 31.07.2020 року видано виконавчий лист справа № 606/2301/19.

АТ КБ «Приватбанк» пред`явило виконавчий лист у цивільній справі№ 606/2301/19 до примусового виконання.

29.01.2021 Головним державним виконавцем Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області П`ятковським В.І. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу АТ «Приват Банк» на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові вказано,що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконаня в строк од 29.10.2024.

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» уклали договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлене право вимоги за кредитними договорами Згідно з умовами цього договору факторингу клієнт (АТ КБ «ПриватБанк») відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, а фактор (ТОВ «Капіталресурс») набуває прав кредитора за основними договорами.

Заявником долучено також витяг з реєстру боргових зобов`язань №4 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 та акт №4 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань№2 від 08.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025.

Відповідно до витягу з реєстру боргових зобов`язань №4 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 серед переліку боржників під порядковим номером 49412 значиться відповідачка ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Капіталресурс» стало правонаступником всіх прав та обов`язків АТ КБ «ПриватБанк» щодо боржника ОСОБА_1 .

Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вказаного виконавчого листа немає.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першоюстатті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбаченестаттею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно достатті 55 ЦПК Українизаміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятоюстатті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

У постановівід 18січня 2022року усправі №34/425(провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Відтак, за встановлених обставин, оскільки виконавчий документ повернуто АТ «Приват Банк» 29 жовтня 2021 року у зв`язку із відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення, то строк його пред`явлення до виконання, з урахуванням положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», після переривання встановлюється з дня його повернення. Тобто, до 29 жовтня 2024 року у стягувача був визначений законом строк для пред`явлення виконавчого листа 606/2301/19, виданого 31.07.2020 Теребовлянським районним судом Тернопільської області, до виконання.

Водночас цей строк не закінчився, оскільки 24 лютого 2022 року Президент України підписавУказ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Згідно з указом воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, однак він неодноразово продовжувався і діє на час прийняття судом рішення у справі.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року,тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа 606/2301/19, виданого 31.07.2020 Теребовлянським районним судом Тернопільської області, перервано, правонаступник може бути замінений у виконавчому документі, строк пред`явлення до виконання якого ще не закінчився.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 442 ЦПК України, ч. 6 ст. 12, п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 27763/10 (провадження № 14197 цс 21).

Таким чином, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок правонаступництва допускається на будьякій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження. Проте, як слідує із матеріалів справи, вищевказаний виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання, примусове виконання рішення суду здійснювалося, однак виконавчий документ було повернуто первісному кредитору, а виконавче провадження завершено з підстав, які суд описав вище.

За встановлених обставин, заява представника про заміну стягувача у виконавчому листі № 606/2301/19 від 31.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» підлягає до задоволення.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа № 606/2301/19 стосовно боржника ОСОБА_1 , то судом встановлено наступне.

Підпунктом 17.4) п. 17 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: "єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено".

У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4. розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10".

У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2019 року по справі № 2-1118/09 (провадження № 61-36561св18) зазначено, що: "при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 року про стягнення кредитної заборгованості на користь КС "Наші люди" невиконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби до КС "Наші люди" не з вини стягувача, дійшов правильного висновку про видачу дубліката виконавчого листа. При цьому судом апеляційної інстанції враховано те, що відповідно до статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять. За таких обставин, колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що заявник не надав доказів втрати виконавчого листа. Крім того, такий аргумент скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, що не відноситься до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції".

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У матеріалах справи відсутні відомості Теребовлянський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у якого перебував на виконанні виконавчий лист № 606/2301/19 від 31.07.2020 про втрату виконавчого листа, про надсилання виконавчого листа стягувану у спосіб встановлений законодавством. Державний виконавець повертав виконавчий документ АТ «Приват Банк», однак заявник не звертався до первісного стягувача та його правонаступників щодо наявності або відсутності у них описаного вище виконавчого листа.

Отож, суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів того, що виконавчий лист № 606/2301/19 від 31.07.2020, виданий Теребовлянським районним судом Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.09.2011 року в сумі 22318,79 грн., яка складається із 11453,67 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5865,12 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5000 грн. пеня,було втрачено державним виконавцем, стягувачем, чи при пересиланні, а тому заява в частині видачі дубліката виконавчого документа не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження» з наступними змінами та доповненнями, підпунктом 17.4) п. 17 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, ст. ст. 18, 55, 260, 261, 353355, 442 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Капіталресурс» задовольнити частково.

Замінити вибулого стягувача ПАТ КБ «Приват Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчому листі № 606/2301/19, виданому 31.07.2020 Теребовлянським районним судом Тернопільської області по справі № 606/230/19 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором б/н від 13.09. 2011.

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого документа відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка