Рішення № 137928206, 02.07.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/616/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовлі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102738070 від 21.03.2024 у розмірі 24 384,60 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача, вказав, що 21.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (далі кредитний договір) № 102738070, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало позичальнику кредит у сумі 6 900,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем в рекомендовану дату 04.04.2024, дата остаточного погашення заборгованості 03.07.2024. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору, однак ОСОБА_1 порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом.

29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 108-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102738070 від 21.03.2024 у сумі 24 384,60 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 6 900,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 16 311,60 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 173,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, судові витрати та витрати професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, а також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «Універсал Банк» докази. Запитувана інформація надійшла до суду 20.04.2026.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за його відсутності. Проти винесення заочного рішення суду не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шелудько О.О. у судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не подали.

24.04.2026 за допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Шелудько О.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечила проти задоволення позову та зазначила, що у кредитному договорі відсутній електронний підпис відповідача, а також відсутні докази направлення йому такого ідентифікатора. Крім того, представник відповідача вказала, що паспорт споживчого кредиту не є невід`ємною частиною кредитного договору. Також не погодилась з нарахованою платою за обслуговування кредиту та комісією за пролонгацію кредиту. Окрім цього, зазначила про відсутність доказів перерахування кредитних коштів на користь відповідача.

Представник позивача подав відповідь на відзив та клопотання про поновлення строку на її подання, посилаючись на поважність причин його пропуску, зокрема дію воєнного стану, постійні повітряні тривоги, перебої з електропостачанням та нестабільну роботу підсистеми «Електронний суд». Зазначив, що кредитний договір був укладений відповідачем в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними. Вказав, що кредитні кошти у сумі 6 900,00 грн були перераховані на банківську картку відповідача, що підтверджується платіжними документами та інформацією, наданою АТ «Універсал Банк». Крім того, представник позивача зазначив, що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги. Щодо нарахованих процентів та комісії зазначив, що їх розмір та порядок нарахування були погоджені сторонами при укладенні кредитного договору, а тому заявлена до стягнення заборгованість є обґрунтованою.

Крім того, представником відповідача - адвокатом Шелудько О.О. подано заперечення на відповідь на відзив, у яких остання, заперечуючи доводи позивача, підтримала позицію, викладену у відзиві, та просила у задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102738070, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором та на строк, визначений у п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, зазначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості. Крім того, згідно із п.1.4 договору сторони домовились виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Також умови договору містили наступні положення: сума кредиту 6 900,00 грн (п.1.2), кредит надається загальним строком на 104 дні з дати надання кредиту і складається з пільгового та поточного періодів (п.1.3), пільговий період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 04.04.2024 (рекомендована дата платежу) (п.1.3.1), поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 03.07.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2), позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 04.04.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 03.07.2024 (останнього дня строку кредитування) (п.1.4), комісія за надання кредиту: 1 173,00 грн, яка нараховується за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1), проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2 028,60 грн, які нараховуються за ставкою 2,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2), проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 14 283,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3). тип процентної ставки фіксована (п.1.6).

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надано позичальнику безготівково на рахунок з використанням банківської картки № НОМЕР_1 .

Згідно із п.2.2.1 договору позичальник зобов"язався сплачувати кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.3 договору, в один з термінів (дат), вказаних в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2 в сумі та на умовах, визначених п.2.3 договору.

Умовами договору (п.2.2.2 договору) передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору.

Відповідно до п.6.1, 6.2 кредитного договору такий договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (смс) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.

Позичальник підтвердив, що до укладення цього договору ознайомився з усіма його умовами та правилами (п. 5.1 договору).

Вказана інформація також передбачена в паспорті споживчого кредиту.

ТОВ «Мілоан» складено довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 з відправленням одноразового ідентифікатора 621734 на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 .

Крім того, 21.03.2024 відповідачем підписано анкета-заява на кредит № 102738070, згідно з якою: сума кредиту 6 900,00 грн; строк кредиту 14 днів з 21.03.2024 до 04.04.2024, комісія за надання кредиту 1 173,00 грн, нараховується одноразово за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту за договором, проценти за користування кредитом 2 028,60 грн, нараховуються за ставкою 2,10 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

21.03.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6 900,00 грн згідно з договором № 102738070, що підтверджується платіжним дорученням № 85314499 від 21.03.2024.

29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог № 110-МЛ/Т. Згідно із вказаним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102738070.

Із витягу з реєстру боржників до договору № 110-МЛ/Т від 29.07.2024 про відступлення прав вимоги вбачається, що ОСОБА_1 має загальну суму заборгованості у розмірі 24 384,60 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 900,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 16 311,60 грн, заборгованості за комісією в сумі 1 173,00 грн.

09.03.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та претензію по оплаті боргу.

Згідно із даними виписки з особового рахунка за кредитним договором № 102738070 від 21.03.2024, яку надав позивач, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 24 384,60 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 900,00 грн, відсотків за користування кредитом в сумі 16 311,60 грн, та комісії в сумі 1 173,00 грн.

При вирішенні даного спору суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як випливає зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З кредитного договору, укладеного між ТОВ Мілоан та відповідачем, вбачається, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають вимогам закону.

Крім того, дослідивши поданий відзив на позов, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, суд вважає, що викладені у відзиві доводи є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим не спростовують встановлених судом обставин щодо укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявності заборгованості. Доводи, викладені у відповіді на відзив, навпаки узгоджуються з матеріалами справи та підтверджуються наданими доказами, а тому беруться судом до уваги при вирішенні спору. Заперечення на відповідь на відзив не містять нових обставин, які б спростовували висновки суду чи доводи позивача, а фактично зводяться до повторення позиції, викладеної у відзиві.

Таким чином, суд погоджується із заявленими вимогами в частині стягнення основного боргу.

Також, суд при вирішенні позову звертає увагу, що загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до п. 4. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» приписано надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу (тобто не банкам), та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Даний кредитний договір № 102738070 було укладено між відповідачем та первинним кредитором 21.03.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

На момент укладення кредитного договору (21.03.2024) діяла норма статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору передбачена п. 1.5.2, 1.5.3 договору щодо встановлення денної процентної ставки відповідно 2,10 % та 2,30 % на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

З огляду на викладене, суд вважає, що слід розрахувати заборгованість відповідача за процентами за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.

За період з 22.03.2024 по 03.07.2024 (дата закінчення нарахування процентів відповідно до розрахунку заборгованості відповідача) проценти за користування кредитом відповідачу мають складати 7 176,00 грн (6 900,00*1%/100) * 104 дні = 7 176,00 грн).

Суд також звертає увагу на те, що, обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за тілом та відсотками за користування кредитними коштами, просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 1 173,00 грн.

Що стосується вимоги про стягнення комісії за надання кредиту у сумі 1 173,00 грн, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Так, у кредитному договорі № 102738070 від 21.03.2024, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 1 173,00 грн, яка нараховується за ставкою 17% відсотків від суми кредиту.

Як вбачається із розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 102738070 від 21.03.2024 у відповідача наявна заборгованість за комісією, яка становить 1 173,00грн.

Проте, суд звертає увагу, що в кредитному договорі не міститься зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.

Позивач не надав доказів наявності, переліку послуги, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, зазначений позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу і погодження її зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. В зв`язку з чим положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, пов`язану з наданням кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2024 року в справі 727/5461/23, від 09 жовтня 2024 року в справі 582/202/22.

За таких обставин, пункт кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемним, а тому вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 076,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6 900,00 грн; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 7 176,00 грн. Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 8 000,00 грн, та судового збору у розмірі 2662,40 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина третя статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина 1, 2 статті 137 ЦПК України).

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правнича допомога позивачу надавалася АО «Апологет» на підставі договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 за № 0107, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» повинна бути надана правова допомога, вартість якої узгоджена між сторонами.

Вартість послуг згідно з актом наданих послуг № Д/20767 від 09.03.2026 стосовно боржника ОСОБА_1 складає 8 000,00 грн та полягає в усній консультації клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомленні з матеріалами справи, погодженні правової позиції клієнта у справі, складанні позовної заяви щодо стягнення заборгованості, подання заяви до суду від імені клієнта (з розрахунком 6 год. 30 хв.) на загальну суму 8 000,00 грн.

Згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги адвокат Усенко М.І. представляє інтереси ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

З урахуванням вимог статті 141 ЦПК України та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову (57,72%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно: судового збору в розмірі 1 536,74 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 617,60 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 102738070 від 21.03.2024 у розмірі 14 076 (чотирнадцять тисяч сімдесят шість) грн 00 коп., з яких 6 900,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 7 176,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 1 536 (однієї тисячі п`ятсот тридцять шість) грн 74 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 617 (чотирьох тисяч шістсот сімнадцять) грн 60 коп.

Копію рішення направити позивачу та відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львів, ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Л.С. Ромазан