Рішення № 137928191, 17.06.2026, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/194/26

Провадження № 2-а/602/11/2026

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

___________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2026 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Холява Л.І.,

секретар - Домчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Ланівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №6641439 від 10 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА № 6641439 від 10 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340.00 грн.

Заявлені вимоги мотивує тим, що відповідно до змісту вказаної постанови, 10 лютого 2026 року в м.Бережани вул.С.Бандери водій ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI B k6147HE TOB, ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 е) ПДР України - порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних ТЗ.

Вважає, що зазначена постанова є необґрунтованою, оскільки, 10 лютого 2026 року він здійснював розвантаження товару для забезпечення господарської діяльності магазину, що розташований за адресою вул.С.Бандери,18а/1 м.Бережани Тернопільського району, згідно товаро-транспортної накладної №18 від 10 лютого 2026 року. Вказаний магазин є об`єктом роздрібної торгівлі, діяльність якого передбачає регулярний продаж продовольчого товару для населення, вхід до магазину та прилегла територія до якого межують з посадковим майданчиком для зупинки транспортних засобів, що унеможливлює використання іншого місця для розвантаження товару. Розвантаження товару здійснювалося тимчасово, без створення перешкод для руху маршрутних транспортних засобів, пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Норма п.11.13 ПДР України передбачає можливість здійснення руху транспортних засобів у разі об`єктивної необхідності забезпечення господарської діяльності торговельного підприємства, за відсутності альтернативних шляхів під`їзду. А тому, його дії були пов`язані з тимчасовим заїздом транспортного засобу для вантажно-розвантажувальних робіт з метою обслуговування магазину, який розташований безпосередньо біля тротуару та посадкового майданчика для зупинки маршрутних ТЗ.

На підставі наведеного просить постанову серії ЕНА № 6641439 від 10 лютого 2026 року скасувати.

В судове засідання позивач Нукало В.О. не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, надіславши до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив в його задоволенні відмовити. При цьому зазначив, що підтвердженням порушень вимог ПДР та норм КУпАП є надані поліцейськими відеоматеріали фіксації порушення із нагрудних відео реєстраторів поліцейських під назвою «export-ooqar» та «export-ppm71», де чітко зафіксовано, що водій транспортного засобу марки Mercedes-Benz модель Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 здійснив зупинку автомобіля ближче 30 м. від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9.е) ПДР України.

Вказав, що на відеозаписі із нагрудного відеореєстратора у розмові поліцейські роз`яснюють водію, що останній здійснив порушення Правил дорожнього руху України, а саме розділу 15.9 пункти «д», «е» та «ж». При цьому наглядно зафіксовано пункт «е» ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів. У підтвердження порушень ПДР на відео із нагрудних відео реєстраторів поліцейських під назвою «export-ooqar» о 00:00:56 сек. та «export-ppm71» о 00:03:18 сек. проглядається дорожній знак 5.41.1 «Пункт зупинки автобуса».

Вважає думку ОСОБА_2 про здійснення зупинки законно відповідно до п. 11.13 Правил дорожнього руху України помилковою та викривленою, оскільки вказаний пункт забороняє рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках у житловій та пішохідній зоні, а в даному випадку позивач здійснив зупинку на автомобільній дорозі міжнародного значення, де здійснюється посилений рух транспортних засобів, що відображено при перегляді на відео із нагрудних відео реєстраторів поліцейських.

Звертає увагу суду, що нормою п. 11.13 ПДР України передбачено можливість здійснення руху транспортних засобів у житловій та пішохідній зоні з метою доставки товару до торговельних підприємств, а також для обслуговування господарської діяльності вказаних торговельних підприємств, а не дозвіл здійснити зупинку на автомобільній дорозі міжнародного значення для вивантаження товарів до магазину, що є порушенням ПДР України.

Відповідно до п. 15.1. ПДР України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. У позовній заяві позивач вказує, що здійснив вимушену зупинку, яка зумовлена виключно технологічною необхідністю та мала тимчасовий характер, відповідно до ПДР України вимушена зупинка це - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія або появою перешкоди на дорозі.

Вказує, що твердження позивача щодо відсутності у його діях порушення п. 15.9.е) ПДР України, є хибними, адже у перелічених причин вимушеної зупинки транспортного засобу відсутня причина саме здійснення вантажно-розвантажувальних робіт для забезпечення господарської діяльності.

На запитання поліцейського чи має водій або магазин, де здійснюється вивантаження товару дозвіл від органів місцевого самоврядування на зупинку у місці для посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів на відео із нагрудного відео реєстратора поліцейського під назвою «export-ooqar» о 00:02:18 сек., а також до матеріалів заяви позивач з метою уникнення адміністративної відповідальності додає товарно-транспортну накладну, яка не являється дозволом, а лише зазначенням маршруту руху по магазинах Тернопільської та Івано-Франківської областей.

У підтвердження порушення ПДР України на відео із нагрудного відео реєстратора поліцейського під назвою «export-ooqar» о 00:01:07 сек. працівник поліції вказує, що зупинка здійснена біля дорожнього знаку 5.41.1 «Пункт зупинки автобуса», а не як зазначає позивач, що дотримано відстань більше 30 м. від посадкового майданчика.

Також, на відеозаписі під назвою «export-ooqar», що на нагрудному відеореєстраторі о 00:02:13 сек. поліцейський, перевіривши документи водія, оголосив позивачу про розгляд справи за ч. 1 ст. 122 КУпАП та роз`яснив йому права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Права позивачу зрозумілі, про що зазначено на нагрудному відеореєстраторі о 00:02:50 сек. та у пункті 8 винесеної постанови.

Вважає постанову обґрунтованою та законною. На підставі наведеного просить в задоволені позову відмовити, справу слухати за відсутності представника відповідача.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6641439 від 10 лютого 2026 року, винесеної поліцейським ВП (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Сидор В.В., встановлено, що 10 лютого 2026 року о 10:47 год в м.Бережани вул.С.Бандери водій ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI B k6147HE TOB, ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних ТЗ, чим порушив вимоги пункту 15.9(е) ПДР України.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340.00 грн.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно даних відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів камер поліцейських під назвою «export-ooqar» та «export-ppm71», долучених представником відповідача до поданого відзиву на адміністративний позов, вбачається, що водій транспортного засобу марки Mercedes-Benz модель Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 здійснив зупинку автомобіля ближче 30 м. від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, безпосередньо біля дорожнього знаку «Пункт зупинки автобуса».

Правовідносини, що стосуються дорожнього руху врегульовані Правилами дорожнього руху України, затверджені постановою КМ України «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року №1306.

За змістом п.1.1. зазначеної постанови, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з пункту 8 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 15.9 (е) ПДР України, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає ближче 30 м. від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.

Згідно підрозділу 4 «Наказові знаки» розділу 33 «;Дорожні знаки» ПДР України, знак 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» позначає початок посадкового майданчика автобуса, що рухається встановленим маршрутом.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, оцінивши та дослідивши докази надані суду, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення до задоволення не підлягає.

Суд вважає, що зазначеними доказами підтверджено факт порушення ОСОБА_2 пункту 15.9 (е) ПДР України, а саме зупинки транспортного засобу у забороненому місці посадковому майданчику транспортних засобів позначених дорожнім знаком 5.45.1. При цьому, суд не бере до уваги твердження позивача про законність його зупинки з посиланням на п.11.13 ПДР України, оскільки такі твердження не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та спростовуються даними з нагрудних камер працівників поліції.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що в діях

ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Таким чином, позивачем не надано суду будь яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340.00 грн відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а постанова про накладення стягнення серія ЕНА №6641439 від 10 лютого 2026 року в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, винесена інспектором ГУНП в Тернопільській області у відповідності до вимог чинного законодавства та відсутні підстави для її скасування.

Також відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.247, 251, 258, 289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 132, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

у х в а л и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (мешканця: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: 46001 м.Тернопіль вул.Валова,11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720) про скасування постанови серії ЕНА №6641439 від 10 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ст.255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст.286 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду (ст.297 КАС).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Лановецький районний суд Тернопільській області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя: Л. ХОЛЯВА